Подання граматики через інтернет-мем у викладанні англійської мови для спеціальних цілей
Анотація
У статті розглянуто потенціал використання інтернет-мемів у викладанні іноземної мови. Ми розглядаємо інтернет-мем як набір семіотичних знаків. Такий підхід розкриває потенціал використання інтернет-мемів у освітньому процесі оскільки більшість прийомів навчання покладається на семіотичні елементи. Інтернет-меми це мультимодальні структури, які можуть використовуватися як ефективний інструмент для представлення матеріалу у викладанні англійської мови. Меми класифікують на вербальні, невербальні та комплексні (такі, які поєднують зображення та вербальний елемент). Ряд мемів-зразків, які представляють собою поєднання зображення та вербального елементу було відібрано для демонстрації процесу створення смислів, що є невід’ємною частиною опанування іноземної мови. Завдяки важливості візуального сприйняття у процесі навчання і самої природи інтернет-мемів як поширених форм вираження і комунікації, які існують у візуальному форматі, їхнє використання є вигідним як для викладачів, так і для студентів. Елементи мемів-зразків було проаналізовано з точки зору наративного потенціалу образу в теорії Ролана Барта. Ми наводимо підтвердження того, що функції закріплення та зв’язування, які виконують мовні повідомлення, пояснюють процес створення смислів. Результат поєднання тексту та зображення детально розглянуто з точки зору семіотики. Особливу увагу у статті було приділено способам застосування мемів та ефективності їхнього використання у класному та позакласному освітньому процесі для опрацювання граматичного феномену модальності. Меми демонструють модальні конструкції у ситуаціях наближених до реальних, що надає зразок їхнього використання у контексті та спонукає студента наслідувати ситуації реальної комунікації. Гумористичний ефект притаманний інтернет-мемам спрямований на отримання реакції від численних адресатів, таким чином це робить меми ефективним знаряддям викладання/вивчення іноземної мови завдяки очікуваному зворотному зв’язку. Особливу увагу було приділено інтернет-мемам, які містять конструкції із модальними дієсловами та виражають іронію та парадокс. У статті наведено інструменти для викладання англійських модальних дієслів через результати експерименту із мемами та їхній аналіз. Дослідження виявляє позитивні результати експерименту з точки зору ефективності використання інтернет-мемів у освітньому процесі, що продемонстровано кращими результатами опанування нового матеріалу, а також більш високим рівнем залучення та креативності студентів.
Завантаження
Посилання
Allison, J., & Emmerson, P. (2013). The Business 2.0. B1+Intermediate Student’s Book. Oxford: Macmillan Publishers Limited.
Arnett, C., & Jernigan, H. (2010). Cognitive grammar and its applicability in the foreign language classroom. In G. S. Levine, & A. Phipps (Eds.), AAUSC Issues in Language Program Direction 2010. Critical and Intercultural Theory and Language Pedagogy (pp. 198-215). Retrieved from http://hdl.handle.net/102015/69689
Barthes, R. (1982). Image, music, text. New York, NY: Hill and Wang.
Bengtsson, S., & Lysgaard, J. A. (2023). Irony and environmental education: On the ultimate question of environmental education, the universe and everything. Environmental Education Research, 29 (4), 659-674. https:// doi/full/10.1080/13504622.2022.2080809
Bondarenko, I. V. (2017). Mem i antimem v politicheskom media-diskurse: opyt kognitivnogo modelirovanija [Meme and Anti-meme in Political Media Discourse: Cognitive Modeling Experience] In N. V. Petljuchenko (Ed.), Koncepty i kontrasty (pp. 347-354). Odessa: Izdatel'skij dom «Gel'vetika».
Brook-Hart, G. (2014). Complete First: Student’s book. Cambridge, MA: Cambridge University Press.
Cerezal Sierra, F. (1995). Foreign language teaching methods: Some issues and new moves. Encuentro: revista de investigacion e innovacion en la clase de idiomas, 8, 110-132. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/58902167.pdf
Chandler, D. (2007). Semiotics. The basics. London: Routledge. Retrieved from http://www.wayanswardhani.lecture.ub.ac.id/files/2013/09/Semiotics-the-Basics.pdf
Chernikova, O. I. (2015). Verbal`ny`j, neverbal`ny`j ta kompleksny`j memy`: klasy`fikaciya za sposobom podannya ta spry`jnyattya informaciyi v Internet-seredovy`shhi (na materiali anglomovny`x kinomemiv) [Verbal, non-verbal and complex memes: classification by the way of presentation and perception of information in the Internet environment (based on the material of English-language film memes)]. Visny`k KNLU. Seriya Filologiya. 18(1), 151-156. (in Ukrainian)
Dancygier, B., & Vandelanotte, L. (2017). Internet memes as multimodal constructions. Cognitive Linguistics, 28(3), 565-598. https://doi/10.1515/cog-2017-0074
Danielsson, K. (2016). Modes and meaning in the classroom. The role of different semiotic resources to convey meaning in science classrooms. Linguistics and Education, 35, 88-99. https://doi.org/10.1016/j.linged.2016.07.005
Danielsson, K., & Selander, S. (2021). Semiotic Modes and Representations of Knowledge. In Multimodal Texts in Disciplinary Education: A Comprehensive Framework (pp. 17-23). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-63960-0_3
Davydenko, I., & Shevchenko, I. (2018). Multimodal representation of the English conceptual duplex HOUSE/HOME. Visny`k Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, 88, 19-25.
Dominguez Romero, E., & Bobkina, J. (2017). Teaching visual literacy through memes in the language classroom. In K. Donaghy & D. Xerri (Eds.), The Image in English Language Teaching (pp. 59-70). Malta: Gutenberg Press.
Drożdż, G. (2011). Cognitive grammar tools in teaching English tenses: The case of present perfect. Linguistica Silesiana, 32, 213-228.
Fauconnier, G., & Turner, M. (2002). The way we think: Conceptual blending and the mind’s hidden complexities. New York, NY: Basic Books.
Forceville, C. (2009). Non-verbal and multimodal metaphor in a cognitive framework: Agendas for research. In Ch. Forceville, & E. Urios-Aparisi (Eds.), Multimodal metaphor (pp. 19-42). Berlin: Mouton de Gruyter.
Harshavardhan, V., Wilson, D., & Kumar, M. V. (2019). Humour discourse in Internet memes: An aid in ESL classrooms. Asia Pacific Media Educator, 29(1), 41-53.
Jewitt, C., Bezemer, J., & O’Halloran, K. (2016). Introducing multimodality. New York, NY: Routledge.
Joshua, S. (2020). A pragmatic analysis of the discourse of humour and irony in selected memes on social media. International Journal of Language and Literary Studies, 2(2). http://doi.org/10.36892/ijlls.v2i2.281
Karadeniz, K. N., & Altuntas, A. (2021). Using memes in the language classroom. Shanlax International Journal of Education, 9 (3), 155-160.
Kavitha, G. (2018). A study of memes using semiotics. Research Journal of Humanities and Social Sciences. 9(1), 219-224. https://doi.org/10.5958/2321-5828.2018.00039.6
Khraban, T. (2019). Psycholinguistic aspects of the Internet memes’ visual components. Psycholinguistics, 26(2), 341-357. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-2-341–357
Kilpinen, E. (2008). Memes versus signs: On the use of meaning concepts about nature and culture. Semiotica, 171, 215-237. https://doi.org/10.1515/SEMI.2008.075
Kostadinovska-Stojchevska, B., & Shalevska, E. (2018). Internet memes and their socio-linguistic features. English Language and Linguistics, 2(4), 158-168. http://doi:10.5281/zenodo.1460989
Kovalenko, L., & Martynyuk, A. (2021). Verbal, visual, and verbal-visual puns in translation: cognitive multimodal analysis. Cognition, communication, discourse, 22, 27-41. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2021-22-02
Kowalczyk-Purol, K. (2015). Memes and cognitive schemas. Bridging the gap between memetics and social sciences. Teksty z Ulicy. Zeszyt memetyczny, 16, 27-41.
Kress, G. (2003). Literacy in the new media age. London: Routledge.
Kress, G. (2010). Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. London: Routledge.
Kress, G. (2016). Social semiotic and the challenge of multimodality. Political science, 3, 77-100.
Kress, G., & van Leeuwen, T. (2001). Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication. London: Arnold Publishers.
Krysanova, T. (2022). Emergent meaning-making in multimodal discourse: A case for sadness in The Horse Whisperer. Cognition, communication, discourse, 24, 37-52. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-24-03
Kwiatkowska, A. (2011). A plea for a unified cognitive-semiotic approach to the analysis of verbal and visual representations. Kwartalnik Neofilologiczny, 58(3), 313-323.
Langacker, R. (1987). Foundations of cognitive grammar: Vol. 1. Theoretical prerequisites. Stanford, CA: Stanford University Press.
Langacker, R. (2008). Cognitive grammar: A basic introduction. New York, NY: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195331967.001.0001
Lee, H. C. (2014). Using an arts-integrated multimodal approach to promote English learning: A case study of two Taiwanese junior college students. English Teaching: Practice and Critique, 13(2), 55-75. Retrieved from http://education.waikato.ac.nz/research/files/etpc/files/2014v13n2art4.pdf
Lightbown, P. M., & Spada, N. (2013). How languages are learned. Fourth edition. Oxford: Oxford University Press.
Marty, R. (n.d.). 76 Definitions of the sign by C. S. Peirce. Retrieved from https://arisbe.sitehost.iu.edu/rsources/76DEFS/76defs.HTM
Martynjuk, A. P. (2007). Kognitivnye mehanizmy sozdanija smehovogo jeffekta v anglojazychnom anekdote [Cognitive mechanisms for creating a laughing effect in an English-speaking anecdote]. Kul'tura narodov Prichernomor'ja, 110, 22-24.
Morozova, O. (2017). Monomodal and multimodal instantiations of conceptual metaphors of Brexit. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, II (2), 250-283. https://doi.org/10.1515/lart-2017-0017
Müller, M. G., Barth, C., & Christ, K. (2019). Cybervisuals or the meaning of memes: multimodal perception, emotion and meaning-attribution to digital imagery. Leibniz Institut für Psychologische Information und Dokumentation (ZPID). https://doi.org/10.23668/PSYCHARCHIVES.2653
Natsir, M. (2017). Semiotics and its roles in the teaching of English as a foreign language (TEFL). Retrieved from http://digilib.unimed.ac.id/449/1/Fulltext.pdf
Ortega, L. (2007). Meaningful L2 practice in foreign language classrooms: A cognitive-interactionist SLA perspective. In R. DeKeyser (Ed.), Practice in a Second Language: Perspectives from Applied Linguistics and Cognitive Psychology (pp. 180-207). Cambridge, MA: Cambridge University Press.
Ostanina-Olszewska, J., & Majdzińska-Koczorowicz, A. (2019). A cognitive linguistics approach to Internet memes on selected Polish Internet sites. Cognitive studies / Etudes cognitives, 19. https://doi.org/10.11649/cs.1939
Rowsell, J., & Walsh, M. (2011). Rethinking literacy education in new times: Multimodality, multiliteracies, & new literacies. Brock Education Journal, 21(1), 53-62. https://doi.org/10.26522/brocked.v21i1.236
Ruiz de Mendoza Ibáñez, F. J., & Agustín Llach, M. P. (2016). Cognitive pedagogical grammar and meaning construction in L2. In S. de Knop & G. Gilquin (Eds.), Applied construction grammar (pp. 151-184). Berlin, Boston: De Gruiter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110458268-007
Şenel, M. (2007). The semiotic approach and language teaching and learning. Journal of Language and Linguistic Studies. 3(1). 117-132. Retrieved from
https://dergipark.org.tr/en/pub/jlls/issue/9925/122847
Shifman, L. (2014). Memes in digital culture. Cambridge, MA: The MIT Press.
Shifman, L. (2019). Internet memes and the twofold articulation of values. In M. Graham & W. H. Dutton (Eds.), Society and the Internet: How Networks of Information and Communication are Changing Our Lives (pp. 43-57). https://doi.org/10.1093/oso/9780198843498.003.0003
Tytler, R., Prain, V., Hubber, P., & Waldrip, B. (Eds.). (2013). Constructing representations to learn science. Rotterdam: Sense Publishers University Press.
Van Leeuwen, T. (2015). Multimodality in education: Some directions and some questions. Tesol Quarterly, 49(3), 582-589.
VanPatten, B. (1996). Input processing and grammar instruction in second language acquisition. Norwood: Ablex.
Varaporn, S., & Shitthitikul, P. (2019). Effects of multimodal tasks on students’ critical reading ability and perceptions. Reading in a Foreign Language, 31(1), 81-108. Retrieved from
http://scholarspace.manoa.hawaii.edu/bitstream/10125/66751/1/31_1_10125_66751_varaporn.pdf
Velushhak, M. (2021). Mul`ty`modal`ni metody` navchannya anglijs`koyi movy` studentiv ekonomichny`x special`nostej u vy`shhy`x navchal`ny`x zakladax [Multimodal methods of teaching English for students majoring in economics at higher educational institutions]. Innovacijna pedagogika, 34(2). https://doi.org/10.32843/2663-6085/2021/34-2.6. (in Ukrainian)
Vovk, O. (2008). Suchasna strategiya formuvannya anglomovnoyi gramaty`chnoyi kompetenciyi u studentiv-filologiv [Modern strategy of forming English grammatical competence of philology students]. Psy`xologo-pedagogichni problemy` sil`s`koyi shkoly, 27, 5-10. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppps_2008_27_3 (in Ukrainian)
Yus, F. (2018). Multimodality in memes: A cyberpragmatic approach. In P. Bou-Franch & P. Garcés-Conejos Blitvich (Eds.), Analyzing Digital Discourse: New Insights and Future Directions (pp. 105-131). Cham: Palgrave Macmillan. https://doi:10.1007/978-3-319-92663-6_4
Yus, F. (2021). Pragmatics of humour in memes in Spanish. Spanish in Context, 18(1), 118-140. Retrieved from https://personal.ua.es/francisco.yus/site/SiC.pdf
Zhabotinskaja, S. A. (2020). Narrativnyj mul'timedijnyj koncept: algoritm analiza (na material Internet-memov o COVID-19) [The narrative multimedia concept: an algorithm for the analysis (Internet- memes about COVID-19)]. Cognition, communication, discourse, 20, 92-117. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2020-20-06
Авторське право (c) 2023 Алевтина Калюжна, Ірина Лавріненко, Олена Радченко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
