Подання граматики через інтернет-мем у викладанні англійської мови для спеціальних цілей
Анотація
У статті розглянуто потенціал використання інтернет-мемів у викладанні іноземної мови. Ми розглядаємо інтернет-мем як набір семіотичних знаків. Такий підхід розкриває потенціал використання інтернет-мемів у освітньому процесі оскільки більшість прийомів навчання покладається на семіотичні елементи. Інтернет-меми це мультимодальні структури, які можуть використовуватися як ефективний інструмент для представлення матеріалу у викладанні англійської мови. Меми класифікують на вербальні, невербальні та комплексні (такі, які поєднують зображення та вербальний елемент). Ряд мемів-зразків, які представляють собою поєднання зображення та вербального елементу було відібрано для демонстрації процесу створення смислів, що є невід’ємною частиною опанування іноземної мови. Завдяки важливості візуального сприйняття у процесі навчання і самої природи інтернет-мемів як поширених форм вираження і комунікації, які існують у візуальному форматі, їхнє використання є вигідним як для викладачів, так і для студентів. Елементи мемів-зразків було проаналізовано з точки зору наративного потенціалу образу в теорії Ролана Барта. Ми наводимо підтвердження того, що функції закріплення та зв’язування, які виконують мовні повідомлення, пояснюють процес створення смислів. Результат поєднання тексту та зображення детально розглянуто з точки зору семіотики. Особливу увагу у статті було приділено способам застосування мемів та ефективності їхнього використання у класному та позакласному освітньому процесі для опрацювання граматичного феномену модальності. Меми демонструють модальні конструкції у ситуаціях наближених до реальних, що надає зразок їхнього використання у контексті та спонукає студента наслідувати ситуації реальної комунікації. Гумористичний ефект притаманний інтернет-мемам спрямований на отримання реакції від численних адресатів, таким чином це робить меми ефективним знаряддям викладання/вивчення іноземної мови завдяки очікуваному зворотному зв’язку. Особливу увагу було приділено інтернет-мемам, які містять конструкції із модальними дієсловами та виражають іронію та парадокс. У статті наведено інструменти для викладання англійських модальних дієслів через результати експерименту із мемами та їхній аналіз. Дослідження виявляє позитивні результати експерименту з точки зору ефективності використання інтернет-мемів у освітньому процесі, що продемонстровано кращими результатами опанування нового матеріалу, а також більш високим рівнем залучення та креативності студентів.
Завантаження
Посилання
Allison, J., & Emmerson, P. (2013). The Business 2.0. B1+Intermediate Student’s Book. Oxford: Macmillan Publishers Limited.
Arnett, C., & Jernigan, H. (2010). Cognitive grammar and its applicability in the foreign language classroom. In G. S. Levine, & A. Phipps (Eds.), AAUSC Issues in Language Program Direction 2010. Critical and Intercultural Theory and Language Pedagogy (pp. 198-215). Retrieved from http://hdl.handle.net/102015/69689
Barthes, R. (1982). Image, music, text. New York, NY: Hill and Wang.
Bengtsson, S., & Lysgaard, J. A. (2023). Irony and environmental education: On the ultimate question of environmental education, the universe and everything. Environmental Education Research, 29 (4), 659-674. https:// doi/full/10.1080/13504622.2022.2080809
Bondarenko, I. V. (2017). Mem i antimem v politicheskom media-diskurse: opyt kognitivnogo modelirovanija [Meme and Anti-meme in Political Media Discourse: Cognitive Modeling Experience] In N. V. Petljuchenko (Ed.), Koncepty i kontrasty (pp. 347-354). Odessa: Izdatel'skij dom «Gel'vetika».
Brook-Hart, G. (2014). Complete First: Student’s book. Cambridge, MA: Cambridge University Press.
Cerezal Sierra, F. (1995). Foreign language teaching methods: Some issues and new moves. Encuentro: revista de investigacion e innovacion en la clase de idiomas, 8, 110-132. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/58902167.pdf
Chandler, D. (2007). Semiotics. The basics. London: Routledge. Retrieved from http://www.wayanswardhani.lecture.ub.ac.id/files/2013/09/Semiotics-the-Basics.pdf
Chernikova, O. I. (2015). Verbal`ny`j, neverbal`ny`j ta kompleksny`j memy`: klasy`fikaciya za sposobom podannya ta spry`jnyattya informaciyi v Internet-seredovy`shhi (na materiali anglomovny`x kinomemiv) [Verbal, non-verbal and complex memes: classification by the way of presentation and perception of information in the Internet environment (based on the material of English-language film memes)]. Visny`k KNLU. Seriya Filologiya. 18(1), 151-156. (in Ukrainian)
Dancygier, B., & Vandelanotte, L. (2017). Internet memes as multimodal constructions. Cognitive Linguistics, 28(3), 565-598. https://doi/10.1515/cog-2017-0074
Danielsson, K. (2016). Modes and meaning in the classroom. The role of different semiotic resources to convey meaning in science classrooms. Linguistics and Education, 35, 88-99. https://doi.org/10.1016/j.linged.2016.07.005
Danielsson, K., & Selander, S. (2021). Semiotic Modes and Representations of Knowledge. In Multimodal Texts in Disciplinary Education: A Comprehensive Framework (pp. 17-23). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-63960-0_3
Davydenko, I., & Shevchenko, I. (2018). Multimodal representation of the English conceptual duplex HOUSE/HOME. Visny`k Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, 88, 19-25.
Dominguez Romero, E., & Bobkina, J. (2017). Teaching visual literacy through memes in the language classroom. In K. Donaghy & D. Xerri (Eds.), The Image in English Language Teaching (pp. 59-70). Malta: Gutenberg Press.
Drożdż, G. (2011). Cognitive grammar tools in teaching English tenses: The case of present perfect. Linguistica Silesiana, 32, 213-228.
Fauconnier, G., & Turner, M. (2002). The way we think: Conceptual blending and the mind’s hidden complexities. New York, NY: Basic Books.
Forceville, C. (2009). Non-verbal and multimodal metaphor in a cognitive framework: Agendas for research. In Ch. Forceville, & E. Urios-Aparisi (Eds.), Multimodal metaphor (pp. 19-42). Berlin: Mouton de Gruyter.
Harshavardhan, V., Wilson, D., & Kumar, M. V. (2019). Humour discourse in Internet memes: An aid in ESL classrooms. Asia Pacific Media Educator, 29(1), 41-53.
Jewitt, C., Bezemer, J., & O’Halloran, K. (2016). Introducing multimodality. New York, NY: Routledge.
Joshua, S. (2020). A pragmatic analysis of the discourse of humour and irony in selected memes on social media. International Journal of Language and Literary Studies, 2(2). http://doi.org/10.36892/ijlls.v2i2.281
Karadeniz, K. N., & Altuntas, A. (2021). Using memes in the language classroom. Shanlax International Journal of Education, 9 (3), 155-160.
Kavitha, G. (2018). A study of memes using semiotics. Research Journal of Humanities and Social Sciences. 9(1), 219-224. https://doi.org/10.5958/2321-5828.2018.00039.6
Khraban, T. (2019). Psycholinguistic aspects of the Internet memes’ visual components. Psycholinguistics, 26(2), 341-357. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-2-341–357
Kilpinen, E. (2008). Memes versus signs: On the use of meaning concepts about nature and culture. Semiotica, 171, 215-237. https://doi.org/10.1515/SEMI.2008.075
Kostadinovska-Stojchevska, B., & Shalevska, E. (2018). Internet memes and their socio-linguistic features. English Language and Linguistics, 2(4), 158-168. http://doi:10.5281/zenodo.1460989
Kovalenko, L., & Martynyuk, A. (2021). Verbal, visual, and verbal-visual puns in translation: cognitive multimodal analysis. Cognition, communication, discourse, 22, 27-41. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2021-22-02
Kowalczyk-Purol, K. (2015). Memes and cognitive schemas. Bridging the gap between memetics and social sciences. Teksty z Ulicy. Zeszyt memetyczny, 16, 27-41.
Kress, G. (2003). Literacy in the new media age. London: Routledge.
Kress, G. (2010). Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. London: Routledge.
Kress, G. (2016). Social semiotic and the challenge of multimodality. Political science, 3, 77-100.
Kress, G., & van Leeuwen, T. (2001). Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication. London: Arnold Publishers.
Krysanova, T. (2022). Emergent meaning-making in multimodal discourse: A case for sadness in The Horse Whisperer. Cognition, communication, discourse, 24, 37-52. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-24-03
Kwiatkowska, A. (2011). A plea for a unified cognitive-semiotic approach to the analysis of verbal and visual representations. Kwartalnik Neofilologiczny, 58(3), 313-323.
Langacker, R. (1987). Foundations of cognitive grammar: Vol. 1. Theoretical prerequisites. Stanford, CA: Stanford University Press.
Langacker, R. (2008). Cognitive grammar: A basic introduction. New York, NY: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195331967.001.0001
Lee, H. C. (2014). Using an arts-integrated multimodal approach to promote English learning: A case study of two Taiwanese junior college students. English Teaching: Practice and Critique, 13(2), 55-75. Retrieved from http://education.waikato.ac.nz/research/files/etpc/files/2014v13n2art4.pdf
Lightbown, P. M., & Spada, N. (2013). How languages are learned. Fourth edition. Oxford: Oxford University Press.
Marty, R. (n.d.). 76 Definitions of the sign by C. S. Peirce. Retrieved from https://arisbe.sitehost.iu.edu/rsources/76DEFS/76defs.HTM
Martynjuk, A. P. (2007). Kognitivnye mehanizmy sozdanija smehovogo jeffekta v anglojazychnom anekdote [Cognitive mechanisms for creating a laughing effect in an English-speaking anecdote]. Kul'tura narodov Prichernomor'ja, 110, 22-24.
Morozova, O. (2017). Monomodal and multimodal instantiations of conceptual metaphors of Brexit. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, II (2), 250-283. https://doi.org/10.1515/lart-2017-0017
Müller, M. G., Barth, C., & Christ, K. (2019). Cybervisuals or the meaning of memes: multimodal perception, emotion and meaning-attribution to digital imagery. Leibniz Institut für Psychologische Information und Dokumentation (ZPID). https://doi.org/10.23668/PSYCHARCHIVES.2653
Natsir, M. (2017). Semiotics and its roles in the teaching of English as a foreign language (TEFL). Retrieved from http://digilib.unimed.ac.id/449/1/Fulltext.pdf
Ortega, L. (2007). Meaningful L2 practice in foreign language classrooms: A cognitive-interactionist SLA perspective. In R. DeKeyser (Ed.), Practice in a Second Language: Perspectives from Applied Linguistics and Cognitive Psychology (pp. 180-207). Cambridge, MA: Cambridge University Press.
Ostanina-Olszewska, J., & Majdzińska-Koczorowicz, A. (2019). A cognitive linguistics approach to Internet memes on selected Polish Internet sites. Cognitive studies / Etudes cognitives, 19. https://doi.org/10.11649/cs.1939
Rowsell, J., & Walsh, M. (2011). Rethinking literacy education in new times: Multimodality, multiliteracies, & new literacies. Brock Education Journal, 21(1), 53-62. https://doi.org/10.26522/brocked.v21i1.236
Ruiz de Mendoza Ibáñez, F. J., & Agustín Llach, M. P. (2016). Cognitive pedagogical grammar and meaning construction in L2. In S. de Knop & G. Gilquin (Eds.), Applied construction grammar (pp. 151-184). Berlin, Boston: De Gruiter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110458268-007
Şenel, M. (2007). The semiotic approach and language teaching and learning. Journal of Language and Linguistic Studies. 3(1). 117-132. Retrieved from
https://dergipark.org.tr/en/pub/jlls/issue/9925/122847
Shifman, L. (2014). Memes in digital culture. Cambridge, MA: The MIT Press.
Shifman, L. (2019). Internet memes and the twofold articulation of values. In M. Graham & W. H. Dutton (Eds.), Society and the Internet: How Networks of Information and Communication are Changing Our Lives (pp. 43-57). https://doi.org/10.1093/oso/9780198843498.003.0003
Tytler, R., Prain, V., Hubber, P., & Waldrip, B. (Eds.). (2013). Constructing representations to learn science. Rotterdam: Sense Publishers University Press.
Van Leeuwen, T. (2015). Multimodality in education: Some directions and some questions. Tesol Quarterly, 49(3), 582-589.
VanPatten, B. (1996). Input processing and grammar instruction in second language acquisition. Norwood: Ablex.
Varaporn, S., & Shitthitikul, P. (2019). Effects of multimodal tasks on students’ critical reading ability and perceptions. Reading in a Foreign Language, 31(1), 81-108. Retrieved from
http://scholarspace.manoa.hawaii.edu/bitstream/10125/66751/1/31_1_10125_66751_varaporn.pdf
Velushhak, M. (2021). Mul`ty`modal`ni metody` navchannya anglijs`koyi movy` studentiv ekonomichny`x special`nostej u vy`shhy`x navchal`ny`x zakladax [Multimodal methods of teaching English for students majoring in economics at higher educational institutions]. Innovacijna pedagogika, 34(2). https://doi.org/10.32843/2663-6085/2021/34-2.6. (in Ukrainian)
Vovk, O. (2008). Suchasna strategiya formuvannya anglomovnoyi gramaty`chnoyi kompetenciyi u studentiv-filologiv [Modern strategy of forming English grammatical competence of philology students]. Psy`xologo-pedagogichni problemy` sil`s`koyi shkoly, 27, 5-10. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppps_2008_27_3 (in Ukrainian)
Yus, F. (2018). Multimodality in memes: A cyberpragmatic approach. In P. Bou-Franch & P. Garcés-Conejos Blitvich (Eds.), Analyzing Digital Discourse: New Insights and Future Directions (pp. 105-131). Cham: Palgrave Macmillan. https://doi:10.1007/978-3-319-92663-6_4
Yus, F. (2021). Pragmatics of humour in memes in Spanish. Spanish in Context, 18(1), 118-140. Retrieved from https://personal.ua.es/francisco.yus/site/SiC.pdf
Zhabotinskaja, S. A. (2020). Narrativnyj mul'timedijnyj koncept: algoritm analiza (na material Internet-memov o COVID-19) [The narrative multimedia concept: an algorithm for the analysis (Internet- memes about COVID-19)]. Cognition, communication, discourse, 20, 92-117. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2020-20-06
Авторське право (c) 2023 Алевтина Калюжна, Ірина Лавріненко, Олена Радченко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
