Метафори депресивних емоцій в психопатологічному дискурсі: лінгвокогнітивний аналіз
Анотація
Стаття присвячена метафорі та досліджує роль метафори у концептуалізації емоційного досвіду депресії. Стаття ставить перед собою дві взаємозв’язані мети. По-перше, стаття демонструє здатність методологічного апарату теорії концептуальної метафори охопити множинні метафоричні дані, тоді як саме відсутність такої здатності є, з точки зору деяких критиків, недоліком цієї теорії. По-друге, стаття пропонує аналіз метафоричної концептуалізації депресивних емоцій у психопатологічному дискурсі та застосовує у цьому аналізі лінгвокогнітивну методологію. У відповідності до таких цілей, дослідження спирається на множинні дані метафоричної концептуалізації емоційних станів, спостережуваних у випадках депресії та маніакально-депресивного синдрому. Дані вилучено з сучасного англомовного психопатологічного дискурсу, представленого двома одноосібними мемуарами депресивних хворих. Метафори,
що концептуалізують депресивні емоції, та їхні інференції організують у психопатологічному дискурсі розгалужені метафоричні системи, які відбивають особливості підкатегоризації емоційного досвіду у свідомості депресивних хворих. Метафори в цих системах належать до різних типів
та виконують різні когнітивні функції. Серед них є метафори, базовані як на тілесному, так і на культурному загальнолюдському досвіді. Деякі метафори є архетиповими. Референти досліджуваних метафор є концептами, що відповідають окремим емоціям. Їхні кореляти належать до різних царин людського досвіду. Метафоричні значення, що виникають при проекції метафоричних корелятів
на емоційні концепти, викривають якісні аспекти емоційного досвіду депресії в його багатомірності та складності. Метафори депресивних емоцій охоплюють конвенційні та неконвенційні концептуалізації. Перспективою запропонованого дослідження є глибоке вивчення питання метафоричної креативності. Поштовхом такого вивчення постає спостереження, що тоді
як конвенційні метафори виконують головним чином функцію розуміння, роз’яснення
та найменування емоційного досвіду, неконвенційні метафори висвітлюють у такому досвіді ті його аспекти, що є найскладнішими для словесного описання. Когнітивна функція таких метафор посилюється функцією естетичною. Окрім значущості для когнітивної лінгвістики, отримані результати є релевантними для феноменологічних, клінічних, психологічних та психопатологічних досліджень депресії, а також для лінгвопоетичних та літературознавчих розвідок.
Завантаження
Посилання
Clausner, T., & Croft, W. (1997). Productivity and Schematicity in Metaphors. Cognitive Science, 21(3), 247–82.
Deignan, A. (1999). Corpus-based Research into Metaphor. In: L. Cameron, G. Low (Eds.). Researching and Applying Metaphor (pp. 177–99). Cambridge: Cambridge University Press.
Deignan, A. (2005). Metaphor and Corpus Linguistics. Amsterdam: John Benjamins.
Kövecses, Z. (2010). A New Look at Metaphorical Creativity in Cognitive Linguistics. Cognitive Linguistics, 21(1), 663–97.
Lakoff, G. (1990). The Invariance Hypothesis: Is Abstract Reason Based on Image Schemas? Cognitive Linguistics, 1, 39–74.
Lakoff, G. (1993). The Contemporary Theory of Metaphor. In: A. Ortony (Ed.). Metaphor and Thought (pp. 202–51). New York: Cambridge University Press.
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980a). Conceptual Metaphor in Everyday Language. The Journal of Philosophy, 77(8), 453–86.
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980b). Metaphors We Live By. Chicago: Chicago University Press.
Lakoff, G., & Johnson, M. (1999). Philosophy in the Flesh: the Embodied Mind and its Challenge to Western Thought. New York: New York Basic Books.
Pragglejaz Group. (2007). MIP: A Method for Identifying Metaphorically Used Words in Discourse. Metaphor and Symbol, 22(1), 1–39.
Ritchie, L.D. (2003). ”ARGUMENT IS WAR” – Or is it a Game of Chess? Multiple Meanings in the Analysis of Imiplicit Metaphors. Metaphor and Symbol, 18(2), 125–46.
Scherer, K.R. (2005). What are Emotions? And How can They be Measured?. Social Science Information, 44(4), 695–729.
Shevchenko, I.S., & Morozova, Ye.I. (2003). Diskurs kak myslekommunikativnoe obrazovanie [Discourse as a Mental and Communicative Phenomenon]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im. V.N. Karazina. – V.N. Karazin National Univ. Messenger, 586, 33–38 (in Russian).
Stefanowitsch, A. (2007). Words and their Metaphors. In: A. Stefanowitch, & S.Th. Gries. (Eds.). Corpus-based Approaches to Metaphor and Metonymy (pp. 64–105). Berlin: Mouton de Gruyter
Vakhovska, O.V. (2017). Metaphor in First-Person Verbal Report on Emotion Experience of Depression (MSc Thesis in Cognitive Science). Osnabrück: Osnabrück University.
Walter, J., & Helmig, J. (2005). Metaphors as Agents of Signification. Towards a Discursive Analysis of Metaphors. Metaphors in Political Science. ECPR Granada Workshop
Zhabotynska, S.A. (2011). Kontseptualnaya metafora: protsedura analiza dlya mnozhestvennykh dannykh [Conceptual Metaphor: A Procedure of Big Data Analysis]. Zbirnyk statey za materialamy VII Mizhnarodnoyi konferentsiyi: Aktualni problemy mentalingvistiki. – A Collection of Papers from 7th Int. Conference: Current Issues of Mentalinguistics. Cherkasy, 3–6 (in Russian).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
