У пошуках демократії чи консервативного суспільного ідеалу? Когнітивно-семантичний аналіз ролі шаріатських концептів в дискурсі єгипетської арабської весни.
Анотація
У статті аналізується дискурс єгипетської арабської весни з точки зору лінгвістичної антропологіїі когнітивної семантики з метою розкрити місцеве уявлення про єгипетську революцію 25 січня 2011 року. Ми зосередилися на трьох важливих концептах революційного дискурсу: ẒULM (несправедливість, пригнічення, кривда), QIṢĀṢ (відплата), і FULŪL (назва-неологізм для ворогів революції). Ці поняття переплітаються з системами вірувань, які формують арабську суспільно-політичну реальність. Новий єгипетський концепт РЕВОЛЮЦІЯ віддзеркалює зміну суспільних уявлень, викликане, в першу чергу тим, що сучасні електронні ЗМІ перетворили революцію 25 січня на акт мультимодальної комунікації. Дискурс єгипетської арабської весни видається набагато консервативнішим, аніж це могли собі уявити західні коментатори революційних подій, а його основні ідеї були здебільшого загублені у перекладі західних ЗМІ.
Завантаження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
