Емотивний лексикон політичного наративу: Україна і Захід у китайських ЗМІ
Анотація
У цьому дослідженні, виконаному з позицій політичної і когнітивної лінгвістики, обговорюється емотивно навантажена мова медійних політичних наративів, що слугують основним маніпулятивним знаряддям пропаганди, за допомогою якого здійснюється ідеологічний вплив на аудиторію. Серед різних мовних засобів, залучених до створення політичного наративу, помітну роль відіграє емотивний лексикон, який і перебуває у фокусі нашої роботи. Її метою є виявлення внеску емотивно навантажених слів у формування медійного образу війни, розв’язаної Росією проти України в лютому 2022 року. Через ідеологічну конфронтацію між супротивниками і між їхніми союзниками цей образ, адресований внутрішній аудиторії в Росії і в Україні, а також зовнішній міжнародній аудиторії, набуває або про-української, або про-російської орієнтації, супроводжуваної відповідними емотивно протилежними оцінками. У нашій розвідці розглядається про-російський образ війни, репрезентований в англомовній версії популярного таблоїду The Global Times, що належить до китайських державних ЗМІ. До корпусу даних входять статті, які містять опис російсько-української війни, представленої в контексті міжнародних відносин. Статті були надруковані протягом червня 2022 року, через три місяці після початку російської військової агресії. У дослідженні аналіз емотивного лексикону спирається на когнітивну онтологію образу ‘РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА’. Така онтологія, визначена як подієва, уможливлює структурування інформації про власне подію і її учасників. Їхні вербально сконструйовані ‘портрети’ набувають промінантності завдяки кількості ужитих емотивних виразів, що сприяє праймінгу й укоріненню інтендованого суб’єктивного образу у свідомості читача.
Завантаження
Посилання
Adams, T. (2008). A Review of narrative ethics. Qualitative Inquiry, 14(2), 175-184.
Babak, A., Matychak, T., Moroz, V., Puhach, M., Minich, R., Rubak, V., & Yermolenko, V. (2017). Words and wars: Ukraine facing Kremlin propaganda. Kyiv : KIS.
Bayram, F. (2010). Ideology and political discourse: a critical discourse analysis of Erdogan’s political speech. ARECLS, 7, 23-40.
Bourse, S. (2019). Conjuring up terror and tears: the evocative and persuasive power of loaded words in the political discourse on drug reform. Lexis, 4-13. Retrieved from: http://journals.openedition.org/lexis/3182
Brader, T., & Marcus, G. (2013). Emotion and political psychology. In L. Huddy, D. Sears, & J. Levy. (Eds). The Oxford handbook of political psychology, 2nd ed. (pp. 165-204). Oxford : Oxford University Press.
Braim, M. M. (2014). A textual analysis of hyperbole and litotes in selected English political speeches. Anbar University Journal of Language and Literature, 16, 45-83.
Bullok, A., Trombley, S., & Lawrie, A. (1999). The new Fontana dictionary of modern thought. New York : Harper Collins.
Chaban, N., Zhabotynska, S., & Chaban, A. (2019-2020). Visual and emotive: Russian e-news coverage of EU – Ukraine agreement on visa-free entry into the Schengen zone. New Zealand Slavonic Journal, 53-54, 147-172.
Chaban, N., Zhabotynska, S., & Knodt, M. (2023). What makes strategic narrative efficient: Ukraine on Russian e-news platforms. Manuscript to be published in Cooperation and Conflict.
Chang, R.-Ch., Lai, Ch.-M., Chang, K.-L., & Lin, Ch.-H. (2021). Dataset of propaganda techniques of the state-sponsored information operation of the People’s Republic of China. KDD ’21: The Second International MIS2 Workshop: Misinformation and Misbehavior Mining on the Web, Aug 15, 2021. Retrieved from: https://arxiv.org/pdf/2106.07544.pdf
Chilton, P., & Schäffner, C. (2002). Politics as text and talk: Analytic approaches to political discourse. Amsterdam : John Benjamins.
Clément, M., & Sangar, E. (Eds). (2017). Researching emotions in international relations: Methodological perspectives on the emotional turn. Cham, Switzerland : Palgrave McMillan.
Denning, S. (2005). The leader`s guide to storytelling: Mastering the art and discipline of business narrative. San Francisco : Jossey-Bass.
Connor, R. W. (2019). When hyperbole enters politics: What can be learned from nntiquity and our Hyperbolist-In-Chief. A Journal of Humanities and the Classics, 26(3), 15-32.
Drăgan, N. S. (2020). The emotional arcs of political narratives. Bulletin of the Transylvania University of Braşov, 13(62), 69-86.
Duffy, B. (2018) The perils of perceptions. London : Atlantic Book.
Dunmire, P. (2012). Political discourse analysis: Exploring the language of politics and the politics of language. Language and Linguistics Compass, 6(11), 735-751.
Dijk, T. A. van. (2006). Discourse and manipulation. Discourse and Society, 17(2), 359-383.
Dysphemism (n.d.). Meriam-Webster dictionary. Retrieved from: https://www.merriam-webster.com/dictionary/dysphemism
Fadhil, Z. A. (2021). Emotive language in political discourse: A linguistic study. Multicultural Education, 7(10), 599-608.
Felt, Ch., & Riloff, E. (2020). Recognizing euphemisms and dysphemisms using sentiment analysis. In Proceedings of the Second Workshop on Figurative Language Processing (pp. 136-145). Association for Computational Linguistics. Retrieved from: https://aclanthology.org/2020.figlang-1.20.pdf
Garfinkle, A. (9 March, 2021). Stories, stereotypes and politics: America’s ethnoracial crucible. Arab Scholarship and Expertise for Peace and Security in the Middle. Retrieved 30 June, 2022, from: https://mesbar.org/stories-stereotypes-and-politics-americas-ethno-racial-crucible/
Graef, J., da Silva, R., & Lemay-Hebert, N. (2020). Narrative, political violence, and social change. Studies in Conflict and Terrorism, 43(6), 431-443.
Greimas, A. J., & Courtés, J. (1983). Semiotics and language: An analytical dictionary. Bloomington, IN : Indiana University Press.
Groth, S. (2019). Political narratives / narrations of the political: An introduction. Narrative Culture, 6(1), 1–9.
Guilleux, C. (2020). Framing the world through loaded language. Interstudia Journal, 27. Retrieved from: https://calenda.org/788308
Hayakawa, S. I., & Hayakawa, A. D. (1990). Language in thought and action, 5th ed. San Diego et al.: Harcourt Brace Jovanovich Publishers.
Hanne, M. (2014). An introduction to the “Warring with Words” project. In M. Hanne, W. D. Crano, & J. S. Mio (Eds), Warring with words: narrative and metaphor in politics
(pp. 1-50). New York : Psychology Press.
Kittelstad, K. (n.d.). Loaded language examples. Your Dictionary. Retrieved from: https://examples.yourdictionary.com/loaded-language-examples.html
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago : The University of Chicago Press.
Macagno, F., & Walton, D. (2014). Emotive language in argumentation. Cambridge : Cambridge University Press. 292 p.
MacNeil, R. (1990). Introduction. In Hayakawa, S. I., & Hayakawa, A. D. Language in thought and action. 5th ed. (pp. vii–ix). San Diego et al. : Harcourt Brace Jovanovich Publishers.
McCarthy, S., & CNN’s Beijing Bureau (10 March, 2022). China's promotion of Russian disinformation indicates where its loyalties lie. CNN. Retrieved 27 June, 2022, from: https://edition.cnn.com/2022/03/10/china/china-russia-disinformation-campaign-ukraine-intl-dst-hnk/index.html
Miskimmon, A., O’Loughlin, B., & Roselle, L. (2013). Strategic narratives: communication power and new world order. New York – London: Routledge.
Mokhlosa, W., & Mukheefb, A. A. (2020). A pragmatic study of litotes in Trump`s political speeches. International Journal of Innovation, Creativity and Change, 11(3), 1-12.
Otis, C. L. (2020). True or false: A CIA analyst’s guide to spotting fake news. New York : Feiwel and Friends.
Paszenda, J., & Góralczyk, I. (2018). Metonymic motivation behind paragonic uses of proper names in political discourse. Linguistica Silesiana, 39, 211-235.
Patterson, M., & Monroe, K. (1998). Narrative in political science. Annual Review of Political Science, 1, 315-331.
Perianova, I. (2019). A Mashup world: Hybrids, cross-overs and post-reality. Newcastle upon Tyne : Cambridge Scholars Publishers.
Redlawsk, D. P. (2006). Feeling politics: Emotion in political information processing. New York : Palgrave Macmillan.
Schäffner, Ch., & Bassnett S. (2010). Politics, media and translation: exploring synergies. In Ch. Schäffner, & S. Bassnett (Eds), Political discourse, media and translation (pp. 1-31). Cambridge : Cambridge Scholars Publishing.
Wadi, S. I., & Ahmed, A. A. (2015). Language manipulation in media. International Journal on Studies in English Language and Literature (IJSELL), 3(7), 16-26.
Zhabotynska, S. A. (2020). Types of ontologies for narrative-based concepts (a case of media narratives on COVID-19). Third International Conference “Current problems of the Romance and Germanic Philology in an Anthropological Perspective”. Conference proceedings. (pp. 19-20). Kyiv : Mykhailo Dragomanov National Pedagogical University.
Zhabotynska, S. A. (2022). Russia's strategic narratives on Ukraine: technologies of weaponization. In New dimensions in modern philology: An interdisciplinary approach. Conference proceedings (pp. 31-34). Kyiv: Shevchenko National University.
Zhabotynska, S., & Ryzhova, O. (2022). Ukraine and the West in pro-Russia Chinese media: A methodology for the analysis of multimodal political narratives. Cognition, Communication, Discourse, 24, 115-139.
Zhabotynska, S., & Velivchenko, V. (2019). New media and strategic narratives: The Dutch referendum on Ukraine – EU Association Agreement in Ukrainian and Russian internet blogs, European Security, 28(3), 360-381.
Zhabotinskaya S. A. (2013). Imya kak tekst: kontseptualnaya set’ leksicheskogo znacheniya (analiz imeni emotsii) [Text as name: Conceptual network of lexical meaning (analysis of the name of emotion)]. Cognition, Communication, Discourse, 6, 47-76.
Zhao, X., & Dong, J. (2010). Study on the features of English political euphemism and its social functions. English Language Teaching, 3(1), 118-121.
Авторське право (c) 2022 Світлана Жаботинська, Анастасія Бринько
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
