Формулювання проблеми торгівлі людьми та сучасного рабства: між риторичним пафосом та концептуальними обмеженнями
Анотація
Торгівля людьми є серйозною проблемою, яка непропорційно впливає на вразливі групи. Країни Східної Європи є одними з найбільш постраждалих через низку факторів ризику. Але ця проблема часто залишається непомітною для масової громадськості. Спроби довести її до суспільної свідомості значною мірою спираються на різні риторичні стратегії. Я стверджую, що спосіб постановки соціальної проблеми значною мірою визначає її суспільне сприйняття та реакцію на неї. Ця стаття розглядає торгівлю людьми як явище, її визначення та першопричини, а потім зосереджується на трактуванні торгівлі людьми як сучасного рабства. Такий фреймінг цієї проблеми став можливим завдяки використанню мультимодальності в ЗМІ та в профілактичних кампаніях. Я застосую метод контент-аналізу зображень, які використовуються в болгарській дігітальній пресі. Поєднання тексту та зображень є потужним інструментом для створення асоціації про рабство, ув’язнення та полон. Ці асоціації є емоційно заразливими та можуть породжувати пафос; вони також передають ідею безсилої невинної жертви, яка потребує порятунку, що применшує цю проблему. У статті стверджується, що цей підхід має як позитивні, так і негативні аспекти, останніми є ризики редукціонізму та перешкоди для глибшого розуміння проблеми, її глибинних причин і можливих рішень. Альтернативне трактування цього явища як порушення прав людини передбачає необхідність не лише «порятунку» індивидів, а й структурних змін у суспільстві.
Завантаження
Посилання
Bateson, G. (1972). Steps to an ecology of mind: Collected essays in anthropology, psychology, evolution and epistemology. San Francisco, CA: Chandler.
Bateman, J. A. (2014). Text and image: A Critical introduction to the visual/verbal divide. Abingdon: Routledge.
Bell, P. (2001). Content analysis of visual images. In T. van Leeuwen, & C. Jewitt (Eds.), Handbook of visual analysis (pp. 10-34). London: SAGE Publications.
Bitzer. L. (1968). The Rhetorical situation. Philosophy and Rhetoric, 1, 1-14. Retrieved June 1, 2022, from: http://www.arts.uwaterloo.ca/~raha/309CWeb/Bitzer(1968).pdf
Brysk, A. (2012). From rhetoric to rights: Global response to human trafficking. Program on human rights. Retrieved June 261, 2022, from
https://fsi-live.s3.us-west-1.amazonaws.com/s3fs-public/BriskL__Final_06_18_12.pdf
Christie, N. (1986). The ideal victim. In E. Fattah (Ed.), From crime policy to victim policy. Reorienting the justice system (pp. 17-30). London: The MacMillan Press Ltd.
FATF-APG (2018). Financial flows from human trafficking, FATF, Paris, France. Retrieved 01.07.2022 from: https://www.fatf-gafi.org/media/fatf/content/images/Human-Trafficking-2018.pdf
Greene, L.D. (2001). Pathos. In Sloane, Т. (Ed.), Encyclopedia of rhetoric (pp. 554-569). Oxford: Oxford University Press.
Gobierno de México. (2016). ¿Es correcto decir trata de blancas? Debemos referirnos a trata de personas. [Is it correct to say white slavery? We must refer to human trafficking]. Retrieved June 1, 2022, from https://www.gob.mx/segob/es/articulos/trata-de-blancas?idiom=es
Herrick, J. (2012). History and theory of rhetoric: An introduction. (5th ed). Boston, MA: Pearson.
ILO & Walk Free Foundation (2017). The Global Estimates of Modern Slavery. Geneva, Switzerland: ILO. Retrieved June 22, 2022, from https://www.ilo.org/global/publications/books/WCMS_575479/lang--en/index.htm
ILO (2012). 2012 Global Estimate of Forced Labour. Geneva, Switzerland: ILO. Retrieved 22.06.2022 from https://www.ilo.org/global/topics/forced-labour/publications/WCMS_182004/lang--en/index.htm
Karamanos, G. (2018). Mass violence and Christie’s ideal victim: A critical analysis. Manchester Rev. L. Crime & Ethics, 7, 49-61. Retrieved June 22, 2022, from https://www.researchgate.net/publication/341344659_Karamanos_G_2018_Mass_Violence_and_Christie's_Ideal_Victim_A_Critical_Analysis_Manchester_Rev_L_Crime_Ethics_7_p49
National Commission for combating Trafficking in Human Beings (2021). Annual report for 2020. Retrieved 01.04.2022 from https://antitraffic.government.bg/en/about#publications
Petrova, D. (2015). Die Rückkehr von Opfern des Menschenhandels – Der Fall Bulgarien [The return of trafficked persons – The case of Bulgaria]. In Menschenhandel in Deutschland – eine Bestandsaufnahme aus Sicht der Praxis (pp. 207-212). Berlin: KOK. Retrieved June 12, 2022, from https://www.kok-gegen-menschenhandel.de/fileadmin/user_upload/medien/Publikationen_KOK/KOK_Buch_Menschenhandel_BLICK_INS_BUCH.pdf
Pflaeging, J., & Stöckl, H. (2021). The rhetoric of multimodal communication. Visual Communication, 20(3), 319-326. Retrieved June 1, 2022, from https://doi.org/10.1177/14703572211010200
Protocol to Prevent, Suppress and Punish Trafficking in Persons Especially Women and Children, Supplementing the United Nations’ Convention against Transnational Organized Crime (2000). Retrieved June 3, 2022, from https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/protocol-prevent-suppress-and-punish-trafficking-persons.
Schwöbel-Patel, C. (2018). The “ideal” victim of international criminal law. The European Journal of International Law, 29(3), 703-724. https://doi.org/10.1093/ejil/chy056
Stöckl, H. (2019). Linguistic multimodality – multimodal linguistics: A state-of-the-art sketch. In J. Wildfeuer et al. (Eds.), Multimodality: Disciplinary thoughts and the challenge of diversity (pp. 41-68). Berlin: De Gruyter.
Turnbull, N., & Broad, R. (2022). Bringing the problem home: The anti-slavery and anti-trafficking rhetoric of UK non-government organizations. Politics, 42(2), 200-215. https://doi.org/10.1177/0263395720962402.
Авторське право (c) 2022 Петрова Донка
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
