Формулювання проблеми торгівлі людьми та сучасного рабства: між риторичним пафосом та концептуальними обмеженнями
Анотація
Торгівля людьми є серйозною проблемою, яка непропорційно впливає на вразливі групи. Країни Східної Європи є одними з найбільш постраждалих через низку факторів ризику. Але ця проблема часто залишається непомітною для масової громадськості. Спроби довести її до суспільної свідомості значною мірою спираються на різні риторичні стратегії. Я стверджую, що спосіб постановки соціальної проблеми значною мірою визначає її суспільне сприйняття та реакцію на неї. Ця стаття розглядає торгівлю людьми як явище, її визначення та першопричини, а потім зосереджується на трактуванні торгівлі людьми як сучасного рабства. Такий фреймінг цієї проблеми став можливим завдяки використанню мультимодальності в ЗМІ та в профілактичних кампаніях. Я застосую метод контент-аналізу зображень, які використовуються в болгарській дігітальній пресі. Поєднання тексту та зображень є потужним інструментом для створення асоціації про рабство, ув’язнення та полон. Ці асоціації є емоційно заразливими та можуть породжувати пафос; вони також передають ідею безсилої невинної жертви, яка потребує порятунку, що применшує цю проблему. У статті стверджується, що цей підхід має як позитивні, так і негативні аспекти, останніми є ризики редукціонізму та перешкоди для глибшого розуміння проблеми, її глибинних причин і можливих рішень. Альтернативне трактування цього явища як порушення прав людини передбачає необхідність не лише «порятунку» індивидів, а й структурних змін у суспільстві.
Завантаження
Посилання
Bateson, G. (1972). Steps to an ecology of mind: Collected essays in anthropology, psychology, evolution and epistemology. San Francisco, CA: Chandler.
Bateman, J. A. (2014). Text and image: A Critical introduction to the visual/verbal divide. Abingdon: Routledge.
Bell, P. (2001). Content analysis of visual images. In T. van Leeuwen, & C. Jewitt (Eds.), Handbook of visual analysis (pp. 10-34). London: SAGE Publications.
Bitzer. L. (1968). The Rhetorical situation. Philosophy and Rhetoric, 1, 1-14. Retrieved June 1, 2022, from: http://www.arts.uwaterloo.ca/~raha/309CWeb/Bitzer(1968).pdf
Brysk, A. (2012). From rhetoric to rights: Global response to human trafficking. Program on human rights. Retrieved June 261, 2022, from
https://fsi-live.s3.us-west-1.amazonaws.com/s3fs-public/BriskL__Final_06_18_12.pdf
Christie, N. (1986). The ideal victim. In E. Fattah (Ed.), From crime policy to victim policy. Reorienting the justice system (pp. 17-30). London: The MacMillan Press Ltd.
FATF-APG (2018). Financial flows from human trafficking, FATF, Paris, France. Retrieved 01.07.2022 from: https://www.fatf-gafi.org/media/fatf/content/images/Human-Trafficking-2018.pdf
Greene, L.D. (2001). Pathos. In Sloane, Т. (Ed.), Encyclopedia of rhetoric (pp. 554-569). Oxford: Oxford University Press.
Gobierno de México. (2016). ¿Es correcto decir trata de blancas? Debemos referirnos a trata de personas. [Is it correct to say white slavery? We must refer to human trafficking]. Retrieved June 1, 2022, from https://www.gob.mx/segob/es/articulos/trata-de-blancas?idiom=es
Herrick, J. (2012). History and theory of rhetoric: An introduction. (5th ed). Boston, MA: Pearson.
ILO & Walk Free Foundation (2017). The Global Estimates of Modern Slavery. Geneva, Switzerland: ILO. Retrieved June 22, 2022, from https://www.ilo.org/global/publications/books/WCMS_575479/lang--en/index.htm
ILO (2012). 2012 Global Estimate of Forced Labour. Geneva, Switzerland: ILO. Retrieved 22.06.2022 from https://www.ilo.org/global/topics/forced-labour/publications/WCMS_182004/lang--en/index.htm
Karamanos, G. (2018). Mass violence and Christie’s ideal victim: A critical analysis. Manchester Rev. L. Crime & Ethics, 7, 49-61. Retrieved June 22, 2022, from https://www.researchgate.net/publication/341344659_Karamanos_G_2018_Mass_Violence_and_Christie's_Ideal_Victim_A_Critical_Analysis_Manchester_Rev_L_Crime_Ethics_7_p49
National Commission for combating Trafficking in Human Beings (2021). Annual report for 2020. Retrieved 01.04.2022 from https://antitraffic.government.bg/en/about#publications
Petrova, D. (2015). Die Rückkehr von Opfern des Menschenhandels – Der Fall Bulgarien [The return of trafficked persons – The case of Bulgaria]. In Menschenhandel in Deutschland – eine Bestandsaufnahme aus Sicht der Praxis (pp. 207-212). Berlin: KOK. Retrieved June 12, 2022, from https://www.kok-gegen-menschenhandel.de/fileadmin/user_upload/medien/Publikationen_KOK/KOK_Buch_Menschenhandel_BLICK_INS_BUCH.pdf
Pflaeging, J., & Stöckl, H. (2021). The rhetoric of multimodal communication. Visual Communication, 20(3), 319-326. Retrieved June 1, 2022, from https://doi.org/10.1177/14703572211010200
Protocol to Prevent, Suppress and Punish Trafficking in Persons Especially Women and Children, Supplementing the United Nations’ Convention against Transnational Organized Crime (2000). Retrieved June 3, 2022, from https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/protocol-prevent-suppress-and-punish-trafficking-persons.
Schwöbel-Patel, C. (2018). The “ideal” victim of international criminal law. The European Journal of International Law, 29(3), 703-724. https://doi.org/10.1093/ejil/chy056
Stöckl, H. (2019). Linguistic multimodality – multimodal linguistics: A state-of-the-art sketch. In J. Wildfeuer et al. (Eds.), Multimodality: Disciplinary thoughts and the challenge of diversity (pp. 41-68). Berlin: De Gruyter.
Turnbull, N., & Broad, R. (2022). Bringing the problem home: The anti-slavery and anti-trafficking rhetoric of UK non-government organizations. Politics, 42(2), 200-215. https://doi.org/10.1177/0263395720962402.
Авторське право (c) 2022 Петрова Донка
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
