Емерджентність смислотворення в мультимодальному дискурсі (на матеріалі конструювання емоції суму в кінофільмі the Horse Whisperer)
Анотація
Стаття присвячена виявленню функціонально-прагматичних та когнітивно-семіотичних аспектів емерджентного смислотворення в мультимодальному дискурсі. Теоретичну основу дослідження складають теорії концептуальної інтеграції, змішаної класичної спільної уваги, утіленого пізнання та перформативності. У дослідженні визначено, що емерджентне смислотворення є перформативним актом, що ґрунтується на інтерсуб’єктивній взаємодії комунікантів. Ця взаємодія відбувається в певному семіотичному середовищі та закорінена в тілесному досвіді комунікантів. Емерджентний смисл розглянуто як нове утворення, котре має певний рівень складності і не є похідним від значення його конститутивних елементів. Аналіз конструювання емоції суму в художньому кінофільмі уможливив виявлення основних характеристик емерджентного смислотворення: 1) творці кінофільму та глядачі беруть спільну участь у конструюванні смислу та володіють спільною увагою, забезпечуючи інтерсуб’єктивну взаємодію, опосередковану камерою; 2) смислотворення закорінене в тілесному досвіді й утілеснене у фільмі не лише за допомогою невербальних елементів, але й вербальних і кінематографічних семіотичних ресурсів; 3) емерджентний смисл виникає в результаті синергійної інтеграції модусів і семіотичних ресурсів; 4) конфігурації семіотичних ресурсів характерна волатильність комбінацій; 4) емерджентні конструкти можуть бути організовані відповідно до певних правил, утворюючи патерни. Це зумовлює аналіз емерджентного смислотворення у взаємозв’язку матеріально-перцептивного та соціосеміотичного аспектів.
Завантаження
Посилання
Arnheim, R (2004). Visual Thinking. Berkeley & Los Angeles: University of California Press.
Awards. The Horse Whisperer (1988). (n.d.). Internet Movie Database. Retrieved May 2, 2022, from https://www.imdb.com/title/tt0119314/awards?ref_=tt_ql_1
Barrett, L., Mesquita, B., Ochsner, K. N., & Gross, J. J. (2007). The experience of emotion. Annual Review of Psychology, 58(1), 373-403. https://doi:10.1146/annurev.psych.58.110405.085709
Bateman, A., & Schmidt, K.-H. (2012). Multimodal film analysis. How films mean. London, New York: Routledge.
Brinck, I. (2008). The role of intersubjectivity in the development of intentional communication. In J. Zlatev, T. P. Racine, Ch. Sinha, & E. Itkonen (Eds.), The Shared Mind: Perspectives on Intersubjectivity (pp. 115-140). Amsterdam: John Benjamins.
Carston, R. (2002). Linguistic meaning, communicated meaning and cognitive pragmatics. Mind and Language, 17(1-2), 127-148.
Chalmers, D. J. (2006). Strong and weak emergence. In P. Davies, & P. Clayton (Eds.), The Re-Emergence of Emergence: The Emergentist Hypothesis From Science to Religion (pp. 244-254). Oxford University Press. https://doi:10.1146/annurev.psych.58.110405.085709
Cohen, A. (2011). Music as a source of emotion in film. In J. A. Sloboda, & P. N. Juslin (Eds.), Handbook of Music and Emotion: Theory, Research, Applications (pp. 249-272). Oxford: Oxford University Press.
Coëgnarts, M., & Kravanja, P. (2015). Embodied visual meaning in film. In M. Coëgnarts, & P. Kravanja (Eds.), Embodied cognition and cinema (pp. 63-80). Leuven: Leuven University Press.
Fauconnier, G., & Turner, M. (2003). The way we think: Conceptual blending and the mind’s hidden complexities. New York, NY: Basic Books.
Fischer-Lichte, E. (2008). The transformative power of performance: A new aesthetics. London & New York: Routledge.
Foulkes, P., & Hay, J. B. (2015). The emergence of sociophonetic structure. In B. MacWhinney, & W. O’Grady (Eds.), The Handbook of Language Emergence (pp. 292-313). New York, NY: Wiley.
Halliday, M. A. K. (1978). Language as social semiotic: The social interpretation of language and meaning. London: Edward Arnold.
Heimann, K.S., Umiltà, M.A, Guerra, M., & Gallese, V. (2014). Moving mirrors: A high density EEG study investigating the effects of camera movements on motor cortex activation during action observation. Journal of Cognitive Neuroscience, 26(9), 2087–2101.
Hopper, P. J. (2015). An emergentist approach to grammar. In B. MacWhinney, & W. O’Grady (Eds.), The Handbook of Language Emergence (pp. 314-327). New York, NY: Wiley.
Johnson, S. (2002). Emergence: The Connected Lives of Ants, Brains, Cities, and Software. New York & London: Scribner.
Kim, J. (1999). Making sense of emergence. Philosophical Studies, 95, 3-36.
Kiss, M. (2015). Film narrative and embodied cognition: The impact of image schemas on narrative form. In M. Coëgnarts, & P. Kravanja (Eds.), Embodied Cognition and Cinema (pp. 43-61). Leuven: Leuven University Press.
Krysanova, T. (2019). Constructing negative emotions in cinematic discourse: a cognitive-pragmatic perspective. Cognition, Communication, Discourse, 19, 55-77. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-04
Krysanova, T., & Shevchenko, I. (2019). The intersemiosis of negative emotions in the cinematic discourse: A psycholinguistic perspective. Psycholinguistics. Series: Philology, 25 (2), 117-137. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-2-117-137
Krysanova, T., & Shevchenko, I. (2021). Conceptual blending in multimodal construction of negative emotions in film. In A. Pawelec, A. Shaw, & G. Szpila (Eds.), Text-Image-Music: Crossing the Borders. Intermedial Conversations on the Poetics of Verbal, Visual and Musical Texts. In Honour of Prof. Elzbieta Chrzanowska-Kluczewska. Series: Text – Meaning – Context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture (pp. 357-371), Berlin: Peter Lang. https://doi.org/10.3726/b18012
Kövecses, Z. (2015). Metaphor and emergentism. In B. MacWhinney, & W. O’Grady (Eds.), The Handbook of Language Emergence (pp. 147-162). New York, NY: Wiley.
Leeuwen, T. van. (2006). Introducing social semiotics. London: Routledge.
Matthiessen, Ch. M. I. M. (2009). Multisemiosis and context-based register typology: Registerial variation in the complementarity of semiotic systems. In E. Ventola, & A. J. M. Guijarro (Ed.), The world shown and the world told (pp. 11-38). Basingstoke: Palgrave Macmillan.
Merriam-Webster Dictionary (n.d.). Retrieved March 1, 2022, from: https://www.merriam-webster.com/dictionary/
Oakley, T., & Tobin, V. (2012). Attention, blending, and suspense in classic and experimental film. In R. Schneider, & M. Hartner (Eds.), Blending and the Study of Narrative (pp. 57-83). Berlin: Mouton de Gruyter.
Online Etymology Dictionary (n.d.). Retrieved March 1, 2022, from: https://www.etymonline.com/search?q
O’Connor, T. (1994). Emergent properties. American Philosophical Quarterly, 31(2), 91-104. Retrieved from: http://www.jstor.org/stable/20014490
Peretz, I. (2011). Towards a neurobiology of musical emotions. In J. A. Sloboda, & P. N. Juslin. Handbook of Music and Emotion: Theory, Research, Applications (pp. 99-126). New York, NY: Oxford University Press.
Pflaeging, J., Wildfeuer, J., & Bateman, J. A. (2021). Empirical multimodality research: methods, evaluations, implications. Berlin: De Gruyter.
Shapiro, L. (2012). Embodied cognition. In E. Margolis, R. Samuels, & S. P. Stich (Eds.), The Oxford Handbook of Philosophy of Cognitive Science (pp. 118-147). New York, NY: Oxford University Press.
Seizov, O., & Wildfeuer J. (2017) Introduction: Rethinking multimodality in the twenty-first century. In O. Seizov, & J. Wildfeuer. (Eds.), New Studies in Multimodality: Conceptual and Methodological Elaborations (pp. 1-13). London: Bloomsbury Academic. https://doi.org/10.5040/9781350026544.0007
Schmid, H.-J. (2012). Generalizing the apparently ungeneralizable. Basic ingredients of a cognitive-pragmatic approach to the construal of meaning-in-context. In H.-J. Schmid (Ed.), Cognitive pragmatics. Handbooks of pragmatics (pp. 3-22). Berlin: Mouton de Gruyter.
Shevchenko, I., & Gutorov, V. (2019). A cognitive-pragmatic perspective on apologies in English and Ukrainian discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Trnava: University of SS Cyril and Methodius in Trnava, IV(2), 301-342.
Shevchenko, I. (2019). Introduction. Еnactive meaning-making in the discourse of theatre and film. Cognition, Communication, Discourse, 19, 15-19. http://doi10.26565/2218-2926-2019-19-01
Scorolli, C., & Borghi, A. (2008). Language and embodiment. Anthropology and Philosophy, 9(1-2), 7-23.
Trasmundi, S. B., & Steffensen, S. V. (2016). Meaning emergence in the ecology of dialogical systems. Psychology of Language and Communication, 20(2), 154-181. https://doi.org/10.1515/pls-2016-0009
Turner, M. (2017). Multimodal form-meaning pairs for blended classic joint attention. Linguistics Vanguard, 3, 1-7. https://doi.org/10.1515 / lingvan-2016-0043
User Ratings. The Horse Whisperer (1988). (n.d.). Internet Movie Database. Retrieved May 2, 2022, from https://www.imdb.com/title/tt0119314/ratings/?ref_=tt_ov_rt
Zlatev, J. (2008). The co-evolution of intersubjectivity and bodily mimesis. In J. Zlatev, T. P. Racine, C. Sinha, & E. Itkonen (Eds.), The Shared Mind: Perspectives of Intersubjectivity (pp. 215-244). Amsterdam: John Benjamins.
Zlatev, J. (2015). The Emergence of gestures. In B. MacWhinney, & W. O’Grady (Eds.), The Handbook of Language Emergence (pp. 458-477). New York, NY: Wiley.
Zwaan, R. A. (2004). The immersed experiencer: toward an embodied theory of language comprehension. In B. H. Ross (Ed.), The psychology of learning and motivation (pp. 35–62). New York, NY: Academic Press.
Авторське право (c) 2022 Крисанова Тетяна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
