Когнітивний перекладацький аналіз художніх порівнянь

Анотація

У розвідці запропоновано методику когнітивного перекладацького аналізу англо-українського перекладу художніх порівнянь. Аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень перекладу художніх порівнянь виявив, що здебільшого такі розвідки базуються на структурно-семантичному перекладацькому аналізі. Когнітивний перекладацький аналіз  художніх порівнянь, що дозволяє виявити когнітивні моделі, які уможливлюють функціонування порівнянь в мовленні і впливають на їх переклад, здійснюється в нечисленних роботах і вимагає поглиблення. Метою статті є виявлення кореляцій між лінгвокультурною специфікою чи, навпаки, схожістю когнітивних моделей англомовних художніх порівнянь і  стратегіями їх українського перекладу. Матеріалом дослідження є 1200 англомовних порівнянь, вилучених з двох романів Д. Тартт Щиголь, Таємна історія і роману М. Етвуд Сліпий убивця, та їх українські переклади, створені, відповідно, В. Шовкуном, Б. Стасюком та О. Оксенич. Досягнення поставленої мети передбачає: 1) виявлення та зіставлення когнітивних моделей англійських порівнянь та їх українських перекладів; 2) з’ясування перекладацьких процедур, застосованих для передачі художніх порівнянь – відтворення, заміни, згортання, усунення або привнесення; 3) встановлення кореляцій між перекладацькими процедурами і стратегіями перекладу – стратегією очуження і стратегією одомашнення. Художнє порівняння розглядається як експліцитна концептуальна метафора, що описується пропозиційною моделлю (A є як Б), де А є концептом/доменом цілі, що репрезентує сутність яку порівнюють, Б є концептом/доменом джерела, що репрезентує сутність, з якою порівнюють (його мовне/мовленнєве втілення також називають провідником). Порівняння може експлікувати і ознаку, за якою воно здійснюється (A (ціль) є як Б (джерело/провідник) за ознакою В). У процесі перекладацького аналізу враховується тип художнього порівняння: розмежовуються конвенційні порівняння, що базуються на загальнолюдському знанні, і оригінальні порівняння, що відбивають індивідуальне знання і креативну уяву автора художнього твору. У групі конвенційних порівнянь розрізняються алюзивні порівняння, що здебільшого ґрунтуються на субкультурному знанні, та ідіоматичні порівняння, що можуть спиратися як на загальне, так і на лінгвокультурно специфічне знання, втілене в ідіомах. Проведений когнітивний перекладацький аналіз дозволив дійти таких висновків. Процедура відтворення порівняння втілює різні перекладацькі стратегії в залежності від типу порівняння і наявності/відсутності його лінгвокультурної специфіки. Відтворення конвенційних та оригінальних порівнянь корелює з нейтральною стратегією перекладу, оскільки ні перші, ні другі не володіють лінгвокультурною специфікою, яка б свідчила про незбіжність їх когнітивних моделей і обмежувала б вибір перекладача, створюючи перекладацьку проблему. Відтворення алюзивних порівнянь теж може корелювати з нейтральною стратегією, якщо алюзія ймовірно є частиною загального знання, хоча частіше відтворення алюзивних порівнянь реалізує стратегію очуження, оскільки вони спираються на субкультурно специфічне знання й відповідні когнітивні моделі можуть бути несформованими як у носіїв лінгвокультури оригіналу, так і у носіїв культури перекладу. У випадку додавання коментаря стратегія очуження нейтралізується одомашненням. Процедури заміни, згортання, усунення та привнесення порівняння корелюють зі стратегією одомашнення, яка може бути примусовою, якщо англомовні і українські порівняння спираються на незбіжні культурно специфічні когнітивні моделі, або факультативною, якщо вони спираються на збіжні когнітивні моделі. З іншого боку, одомашнення  може бути повним, якщо його результатом є заміна когнітивної моделі порівняння, або частковим, якщо концепти моделі специфікуються або пояснюються, проте модель залишається незміною. Перспективи роботи пов’язуємо з проведенням кількісного аналізу задля встановлення кількісних співвідношень між процедурами і стратегіями англо-українського перекладу художніх порівнянь.