Вербальні, візуальні та вербально-візуальні каламбури в перекладі: когнітивний мультимодальний аналіз
Анотація
У статті викладено результати когнітивного мультимодального аналізу англо-українських та англо-російських перекладів вербальних, візуальних та вербально-візуальних каламбурів з американського мультиплікаційного трагікомічного сіткому “Кінь БоДжек”. Встановлено, що переклад вербальних каламбурів передбачає подолання проблеми, спричиненої лінгвокультурною специфікою висловів (ідіом та алюзій), що створюють каламбури у джерельному тексті. Передача візуальних каламбурів вимагає створення оптимального мовного контексту, який би полегшував інтерпретацію візуальних образів. Переклад вербально-візуальних каламбурів, як тих, де інконгруентні концептуальні структури активуються вербально, а зображення дублює текст, так і тих, де одна з інконгруентних структур активується вербально, а друга візуально, окрім подолання труднощів, пов’язаних із лінгвокультурною специфікою тексту, вимагає узгодження змісту тексту із зображенням. З’ясовано, що для перекладу аналізованих каламбурів застосовуються три базових перекладацьких процедури: відтворення, редукція і заміна. Дослівний переклад з метою відтворення каламбуру сприяє очуженню тексту перекладу за винятком випадків, де можна очікувати, що реципієнти зможуть інтерпретувати каламбур, дякуючи культурній глобалізації. У всіх проаналізованих випадках перекладачам не вдалося відтворити каламбури, сконструйовані за участі візуального модусу. Редукція і заміна каламбуру слугують повному (каламбур втрачається) і примусовому (перекладацьке рішення диктується лінгвокультурною специфікою) одомашненню. Редукція передбачає використання перекладачем вислову, який активує лише одну з інконгруентних концептуальних структур, задіяних у створенні оригінального каламбуру. Заміна пов’язана із використанням вислову, який компенсує втрату каламбуру за рахунок створення іншого гумористичного стимулу. У мультимодальному/ мультимедійному контексті вербальний засіб створення гумористичного стимулу в оригіналі може бути заміненим на вербально-візуальний у перекладі.
Завантаження
Посилання
Attardo, S., & Raskin, V. (1991). Script theory revis(it)ed: Joke similarity and joke representation model. Humor: International Journal of Humor Research, 4(3/4), 293-348. https://doi.org/10.1515/humr.1991.4.3-4.293
Bezemer, J., & Kress, G. (2015). Multimodality, learning and communication. London, New York: Routledge.
Borodo, M. (2015). Multimodality, translation, and comics. Perspectives: Studies in Translation Theory and Practice, 23(1), 22-41. https://doi.org/10.1080/0907676X
Boria, M., Carreres, Á., Noriega-Sánchez, M., & Tomalin, M. (Eds.). (2020). Translation and multimodality: Beyond words. London, New York: Routledge.
Boria, M., & Tomalin, M. (2020). Introduction. In M. Boria, Á. Carreres, M. Noriega-Sánchez, & M. Tomalin M. (Eds.), Translation and multimodality: Beyond words (pp. 1-24). London, New York: Routledge.
Forceville, C. (1996). Pictorial metaphor in advertising. London: Routledge.
Forceville, C. (2002). Further thoughts on delimiting pictorial metaphor. Theoria et historia scientiarum, 6(1), 213-227. http://dx.doi.org/10.12775/ths.2002.009.
Forceville, C. (2009). Non-verbal and multimodal metaphor in a cognitive framework: agendas for research. In Ch. Forceville, & E. Urios-Aparisi (Eds.), Multimodal metaphor (pp. 19-42). Berlin & New York: Mouton de Gruyter.
Halliday, M. A. K. (1978). Language as social semiotic: The social interpretation of language and meaning. London: Edward Arnold.
Halliday, M. A. K. (1985). An introduction to functional grammar (1st ed.). London: Edward Arnold.
Hodge, R., & Kress, G. (1988). Social semiotics. Oxford: Polity Press.
Jakobson, R. (1959). On linguistic aspects of translation. In: R. Brower (Ed.), On translation (pp. 232-239). Cambridge, MA: Harvard University Press.
Jewitt, C. (Ed.). (2009). The Routledge handbook of multimodal analysis. London: Routledge.
Jewitt, C., Bezemer, J., & O’Halloran, K. (2016). Introducing multimodality. New York: Routledge.
Kaindl, K. (2004). Multimodality in the translation of humour in comics. In E. Ventola, C. Cassily, & M. Kaltenbacher (Eds.), Perspectives on multimodality (pp. 173-192). Amsterdam, Phil.: John Benjamins.
Kaindl, K. (2013). Multimodality and translation. In C. Millán, & F. Bartrina (Eds.), The Routledge Handbook of translation studies (pp. 257-270). London & New York: Routledge.
Kaźmierczak, M. (2017). Verbal-visual punning in translational perspective. Rocznik Komparatystyczny [Comparative Yearbook], 8, 121-150. https://doi.org/10.18276/rk.2017.8-06
Ketola, A. (2016). Towards a multimodally oriented theory of translation: A cognitive framework for the translation of illustrated technical texts. Translation Studies 9(1), 67-81. https://doi.org/10.1080/14781700.2015.1086670
Koestler, A. (1964). The act of creation. London: Hutchinson.
Kovalenko, L., & Martynyuk, A. (2018). English container metaphors of emotions in Ukrainian translations. Advanced Education, 5(10), 190-197. https://doi.org/10.20535/2410-8286.142723
Kövecses, Z. (2002). Metaphor: A practical introduction. Oxford: Oxford University Press.
Kress, G. (2010). Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. London: Routledge.
Kress, G., & van Leeuwen, T. (1996). Reading images: The grammar of visual design. London & New York: Routledge.
Kress, G., & van Leeuwen, T. (2001). Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication. London: Arnold Publishers.
Krysanova, T., & Shevchenko, I. (2021). Conceptual blending in multimodal construction of negative emotions in film. In A. Pawelec, A. Shaw & G. Szpila (Eds.), Text-Image-Music: Crossing the borders. Intermedial conversations on the poetics of verbal, visual and musical texts. In Honour of Prof. Elzbieta Chrzanowska-Kluczewska (pp. 357–371). Berlin: Peter Lang. Retrieved from
https://www.peterlang.com/search?q1=krysanova%2C+shevchenko&searchBtn=
Lakoff, G. (1993). The contemporary theory of metaphor. In A. Ortony (Ed.), Metaphor and thought. 2nd ed. (pp. 202-251). Cambridge: Cambridge University Press.
Lukianova, T., & Ilchenko, A. (2019). Intersemiotic translation: meaning-making in film and musical art. In Cognition. Communication. Discourse, 19, 78-95. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-05
Lukyanova, T., & Martynyuk, A. (2021). Rational and non-rational in multi-semiotic meaning making. In A. Pawelec, A. Shaw, & G. Szpila (Eds.), Text-Image-Music: Crossing the borders. Intermedial conversations on the poetics of verbal, visual and musical texts (pp. 341-355). Berlin: Peter Lang. Retrieved from
https://www.peterlang.com/view/9783631846698/html/ch36.xhtml
Luque, A. F. (2010). On the (mis/over/under)translation of the Max Brothers’ humour. In D. Chiaro (Ed.), Translation, humour and the media (pp. 175-192). London & New York: Continuum.
Marina, O. (2017). Parallax in poetry and painting: The “Craft of Rupture” or the art of paradox. In E. Chrzanowska-Kluczewska, & O. Vorobyova (Eds.), Language – literature – the arts: A cognitive-semiotic Interface. Text – meaning – context. (pp. 113-130). Frankfurt am Main: Peter Lang. Retrieved from
https://www.peterlang.com/view/9783631702505/xhtml/chapter05.xhtml
Martínez-Sierra, J. J. (2005). Translating audiovisual humour. A case study. Perspectives, 13(4), 289-296. https://doi.org/10.1080/09076760608668999.
Martynyuk, A. (2017). The art of metaphoric political insult within the cognitive framework. In E. Chrzanowska-Kluczewska, & O. Vorobyova (Eds.), Language – literature – the arts: A cognitive-semiotic Interface. Text – meaning – context. (pp. 245-260). Frankfurt am Main: Peter Lang.
Martynyuk, A., & Meleshchenko, O. (2019). Twitter-based multimodal metaphorical memes portraying Donald Trump. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow, 4(2), 128-167. Retrieved from https://lartis.sk/wp-content/uploads/2019/11/MartynyukMeleshchenko_Issue-2_2019.pdf
McGhee, P. (1979). Humor: Its Origin and Development. San Francisco: Freeman.
Morozova, O. (2017). Monomodal and multimodal instantiations of conceptual metaphors of Brexit. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, II (2), 250-283. https://doi.org/10.1515/lart-2017-0017
Minors, H. J. (Ed.). (2013). Music, text and translation. London: Bloomsbury.
O’Sullivan, C., & Cornu, J-F. (Eds.) (2019). The translation of films, 1900-1950. Oxford: Oxford University Press.
Pan, L. (2015). Multimodality and contextualization in advertisement translation: A case study of billboards in Hong Kong. The Journal of Specialized Translation, 23, 205-222. Retrieved from https://www.jostrans.org/issue23/art_li.pdfdoi
Pérez-González, L. (2014). Audiovisual translation: Theories, methods and issues. London & New York: Routledge.
Raskin, V. (1985). Semantic Mechanisms of Humor. Dordrecht: D. Reidel Publishing Company.
Shuttleworth, M. (2017). Studying Scientific Metaphor in Translation. Taylor & Francis.
Staley, R., & Derks, P. (1995). Structural incongruity and humor appreciation. Humor: International Journal of Humor Research, 8, 97-134. https://doi.org/10.1515/humr.1995.8.2.97
Suls, J. (1972). A Two-stage Model for the Appreciation of Jokes and Cartoons: An Information Processing Analysis. In J. Goldstein, & P. McGhee (Eds.), The psychology of humor. (pp. 81-100). New York: Academic Press.
Torop, P. (2019). The textual issues of meaning-making in theatre and film: a semiotic introduction. Cognition. Communication. Discourse, 19, 20-28. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019 19-02 .
Vorobyova, O. (2017). Virtual narrative in Virginia Wolf’s “A simple melody”: Cognitive and semiotic implications. In E. Chrzanowska-Kluczewska, & O. Vorobyova (Eds.), Language – literature – the arts: A cognitive-semiotic Interface. Text – meaning – context. (pp. 95-112). Frankfurt am Main: Peter Lang. Retrieved from: https://www.peterlang.com/view/9783631702505/xhtml/chapter04.xhtml
Zanettin, F. (Ed.). (2008). Comics in translation. Manchester: St Jerome Publishing.
Авторське право (c) 2021 Коваленко Людмила, Мартинюк Алла
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
