Вербальні, візуальні та вербально-візуальні каламбури в перекладі: когнітивний мультимодальний аналіз
Анотація
У статті викладено результати когнітивного мультимодального аналізу англо-українських та англо-російських перекладів вербальних, візуальних та вербально-візуальних каламбурів з американського мультиплікаційного трагікомічного сіткому “Кінь БоДжек”. Встановлено, що переклад вербальних каламбурів передбачає подолання проблеми, спричиненої лінгвокультурною специфікою висловів (ідіом та алюзій), що створюють каламбури у джерельному тексті. Передача візуальних каламбурів вимагає створення оптимального мовного контексту, який би полегшував інтерпретацію візуальних образів. Переклад вербально-візуальних каламбурів, як тих, де інконгруентні концептуальні структури активуються вербально, а зображення дублює текст, так і тих, де одна з інконгруентних структур активується вербально, а друга візуально, окрім подолання труднощів, пов’язаних із лінгвокультурною специфікою тексту, вимагає узгодження змісту тексту із зображенням. З’ясовано, що для перекладу аналізованих каламбурів застосовуються три базових перекладацьких процедури: відтворення, редукція і заміна. Дослівний переклад з метою відтворення каламбуру сприяє очуженню тексту перекладу за винятком випадків, де можна очікувати, що реципієнти зможуть інтерпретувати каламбур, дякуючи культурній глобалізації. У всіх проаналізованих випадках перекладачам не вдалося відтворити каламбури, сконструйовані за участі візуального модусу. Редукція і заміна каламбуру слугують повному (каламбур втрачається) і примусовому (перекладацьке рішення диктується лінгвокультурною специфікою) одомашненню. Редукція передбачає використання перекладачем вислову, який активує лише одну з інконгруентних концептуальних структур, задіяних у створенні оригінального каламбуру. Заміна пов’язана із використанням вислову, який компенсує втрату каламбуру за рахунок створення іншого гумористичного стимулу. У мультимодальному/ мультимедійному контексті вербальний засіб створення гумористичного стимулу в оригіналі може бути заміненим на вербально-візуальний у перекладі.
Завантаження
Посилання
Attardo, S., & Raskin, V. (1991). Script theory revis(it)ed: Joke similarity and joke representation model. Humor: International Journal of Humor Research, 4(3/4), 293-348. https://doi.org/10.1515/humr.1991.4.3-4.293
Bezemer, J., & Kress, G. (2015). Multimodality, learning and communication. London, New York: Routledge.
Borodo, M. (2015). Multimodality, translation, and comics. Perspectives: Studies in Translation Theory and Practice, 23(1), 22-41. https://doi.org/10.1080/0907676X
Boria, M., Carreres, Á., Noriega-Sánchez, M., & Tomalin, M. (Eds.). (2020). Translation and multimodality: Beyond words. London, New York: Routledge.
Boria, M., & Tomalin, M. (2020). Introduction. In M. Boria, Á. Carreres, M. Noriega-Sánchez, & M. Tomalin M. (Eds.), Translation and multimodality: Beyond words (pp. 1-24). London, New York: Routledge.
Forceville, C. (1996). Pictorial metaphor in advertising. London: Routledge.
Forceville, C. (2002). Further thoughts on delimiting pictorial metaphor. Theoria et historia scientiarum, 6(1), 213-227. http://dx.doi.org/10.12775/ths.2002.009.
Forceville, C. (2009). Non-verbal and multimodal metaphor in a cognitive framework: agendas for research. In Ch. Forceville, & E. Urios-Aparisi (Eds.), Multimodal metaphor (pp. 19-42). Berlin & New York: Mouton de Gruyter.
Halliday, M. A. K. (1978). Language as social semiotic: The social interpretation of language and meaning. London: Edward Arnold.
Halliday, M. A. K. (1985). An introduction to functional grammar (1st ed.). London: Edward Arnold.
Hodge, R., & Kress, G. (1988). Social semiotics. Oxford: Polity Press.
Jakobson, R. (1959). On linguistic aspects of translation. In: R. Brower (Ed.), On translation (pp. 232-239). Cambridge, MA: Harvard University Press.
Jewitt, C. (Ed.). (2009). The Routledge handbook of multimodal analysis. London: Routledge.
Jewitt, C., Bezemer, J., & O’Halloran, K. (2016). Introducing multimodality. New York: Routledge.
Kaindl, K. (2004). Multimodality in the translation of humour in comics. In E. Ventola, C. Cassily, & M. Kaltenbacher (Eds.), Perspectives on multimodality (pp. 173-192). Amsterdam, Phil.: John Benjamins.
Kaindl, K. (2013). Multimodality and translation. In C. Millán, & F. Bartrina (Eds.), The Routledge Handbook of translation studies (pp. 257-270). London & New York: Routledge.
Kaźmierczak, M. (2017). Verbal-visual punning in translational perspective. Rocznik Komparatystyczny [Comparative Yearbook], 8, 121-150. https://doi.org/10.18276/rk.2017.8-06
Ketola, A. (2016). Towards a multimodally oriented theory of translation: A cognitive framework for the translation of illustrated technical texts. Translation Studies 9(1), 67-81. https://doi.org/10.1080/14781700.2015.1086670
Koestler, A. (1964). The act of creation. London: Hutchinson.
Kovalenko, L., & Martynyuk, A. (2018). English container metaphors of emotions in Ukrainian translations. Advanced Education, 5(10), 190-197. https://doi.org/10.20535/2410-8286.142723
Kövecses, Z. (2002). Metaphor: A practical introduction. Oxford: Oxford University Press.
Kress, G. (2010). Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. London: Routledge.
Kress, G., & van Leeuwen, T. (1996). Reading images: The grammar of visual design. London & New York: Routledge.
Kress, G., & van Leeuwen, T. (2001). Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication. London: Arnold Publishers.
Krysanova, T., & Shevchenko, I. (2021). Conceptual blending in multimodal construction of negative emotions in film. In A. Pawelec, A. Shaw & G. Szpila (Eds.), Text-Image-Music: Crossing the borders. Intermedial conversations on the poetics of verbal, visual and musical texts. In Honour of Prof. Elzbieta Chrzanowska-Kluczewska (pp. 357–371). Berlin: Peter Lang. Retrieved from
https://www.peterlang.com/search?q1=krysanova%2C+shevchenko&searchBtn=
Lakoff, G. (1993). The contemporary theory of metaphor. In A. Ortony (Ed.), Metaphor and thought. 2nd ed. (pp. 202-251). Cambridge: Cambridge University Press.
Lukianova, T., & Ilchenko, A. (2019). Intersemiotic translation: meaning-making in film and musical art. In Cognition. Communication. Discourse, 19, 78-95. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-05
Lukyanova, T., & Martynyuk, A. (2021). Rational and non-rational in multi-semiotic meaning making. In A. Pawelec, A. Shaw, & G. Szpila (Eds.), Text-Image-Music: Crossing the borders. Intermedial conversations on the poetics of verbal, visual and musical texts (pp. 341-355). Berlin: Peter Lang. Retrieved from
https://www.peterlang.com/view/9783631846698/html/ch36.xhtml
Luque, A. F. (2010). On the (mis/over/under)translation of the Max Brothers’ humour. In D. Chiaro (Ed.), Translation, humour and the media (pp. 175-192). London & New York: Continuum.
Marina, O. (2017). Parallax in poetry and painting: The “Craft of Rupture” or the art of paradox. In E. Chrzanowska-Kluczewska, & O. Vorobyova (Eds.), Language – literature – the arts: A cognitive-semiotic Interface. Text – meaning – context. (pp. 113-130). Frankfurt am Main: Peter Lang. Retrieved from
https://www.peterlang.com/view/9783631702505/xhtml/chapter05.xhtml
Martínez-Sierra, J. J. (2005). Translating audiovisual humour. A case study. Perspectives, 13(4), 289-296. https://doi.org/10.1080/09076760608668999.
Martynyuk, A. (2017). The art of metaphoric political insult within the cognitive framework. In E. Chrzanowska-Kluczewska, & O. Vorobyova (Eds.), Language – literature – the arts: A cognitive-semiotic Interface. Text – meaning – context. (pp. 245-260). Frankfurt am Main: Peter Lang.
Martynyuk, A., & Meleshchenko, O. (2019). Twitter-based multimodal metaphorical memes portraying Donald Trump. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow, 4(2), 128-167. Retrieved from https://lartis.sk/wp-content/uploads/2019/11/MartynyukMeleshchenko_Issue-2_2019.pdf
McGhee, P. (1979). Humor: Its Origin and Development. San Francisco: Freeman.
Morozova, O. (2017). Monomodal and multimodal instantiations of conceptual metaphors of Brexit. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, II (2), 250-283. https://doi.org/10.1515/lart-2017-0017
Minors, H. J. (Ed.). (2013). Music, text and translation. London: Bloomsbury.
O’Sullivan, C., & Cornu, J-F. (Eds.) (2019). The translation of films, 1900-1950. Oxford: Oxford University Press.
Pan, L. (2015). Multimodality and contextualization in advertisement translation: A case study of billboards in Hong Kong. The Journal of Specialized Translation, 23, 205-222. Retrieved from https://www.jostrans.org/issue23/art_li.pdfdoi
Pérez-González, L. (2014). Audiovisual translation: Theories, methods and issues. London & New York: Routledge.
Raskin, V. (1985). Semantic Mechanisms of Humor. Dordrecht: D. Reidel Publishing Company.
Shuttleworth, M. (2017). Studying Scientific Metaphor in Translation. Taylor & Francis.
Staley, R., & Derks, P. (1995). Structural incongruity and humor appreciation. Humor: International Journal of Humor Research, 8, 97-134. https://doi.org/10.1515/humr.1995.8.2.97
Suls, J. (1972). A Two-stage Model for the Appreciation of Jokes and Cartoons: An Information Processing Analysis. In J. Goldstein, & P. McGhee (Eds.), The psychology of humor. (pp. 81-100). New York: Academic Press.
Torop, P. (2019). The textual issues of meaning-making in theatre and film: a semiotic introduction. Cognition. Communication. Discourse, 19, 20-28. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019 19-02 .
Vorobyova, O. (2017). Virtual narrative in Virginia Wolf’s “A simple melody”: Cognitive and semiotic implications. In E. Chrzanowska-Kluczewska, & O. Vorobyova (Eds.), Language – literature – the arts: A cognitive-semiotic Interface. Text – meaning – context. (pp. 95-112). Frankfurt am Main: Peter Lang. Retrieved from: https://www.peterlang.com/view/9783631702505/xhtml/chapter04.xhtml
Zanettin, F. (Ed.). (2008). Comics in translation. Manchester: St Jerome Publishing.
Авторське право (c) 2021 Коваленко Людмила, Мартинюк Алла
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
