Просодична організація англійських висловлень співчуття
Анотація
Статтю присвячено комплексному дослідженню закономірностей просодичної організації різних типів і видів англійських висловлень співчуття. Дослідження здійснено в межах функціонально-комунікативного підходу до вивчення усного мовлення з позицій психоенергетичного й соціокультурного аспектів. З метою об’єктивації отриманих даних та пояснення процесів динамічної взаємодії прагматичних намірів мовця та культур його мікро- й макросоціумів у процесі усної актуалізації висловлень співчуття традиційні методи експериментально-фонетичного аналізу було доповнено методами лінгвосинергетики. Корпус експериментальних висловлень систематизовано за їхньою прагматичною спрямованістю, ситуацією спілкування, соціальним статусом та соціокультурним рівнем мовців, а також рівнем емоційно-прагматичного потенціалу. У результаті виконання аудитивного аналізу встановлено номенклатуру просодичних засобів, які слугують реалізації конкретного прагматичного спрямування англійських висловлень співчуття (власне співчуття, співпереживання, втішання, підбадьорювання) та обґрунтовано інваріант їхньої інтонаційної моделі й диференційні ознаки її варіантних реалізацій. Вивчення експериментального матеріалу, супроводжуваного відеорядом, дозволило здійснити опис участі засобів усіх рівнів мови у процесі актуалізації співчуття, а також установити характер взаємодії інтонаційних засобів з паралінгвальними й лексико-граматичними засобами та визначити їхню роль у коректному декодуванні щирості або нещирості висловленого співчуття. Шляхом акустичного аналізу інструментально підтверджено дані, отримані в ході аудитивного аналізу, що слугувало підґрунтям для визначення інваріантної і варіантних моделей просодичного оформлення англійських висловлень співчуття. Лінгвістична інтерпретація результатів вивчення інтонаційного оформлення висловлень співчуття дозволила синергетично змоделювати процес саморозвитку співчуття, перебіг якого відбувається на підставі особистого комунікативного досвіду індивіда, набутого в межах культури його мікро- та макросоціумів. Таке моделювання показало, що породження й актуалізація співчуття певного прагматичного різновиду виникає завдяки наявності в пам’яті мовця фоноконцептів-прототипів, здатних формувати одну з чотирьох інваріантних інтонаційних моделей.
Завантаження
Посилання
Debes, R. (2017). Empathy and mirror neurons. In Maibom, H. (Ed.), The Routledge handbook of philosophy of empathy (pp. 54–63). London : Routledge.
Dolia, I. (2013).Vplyv hendernoho faktoru na intonatsiinu variatyvnist pozytyvnykh ta nehatyvnykh otsinnykh vyslovlen v anhlomovnomu sotsialno-informatyvnomu radio dyskursi. [Influence of the gender factor on intonation variation of positive and negative evaluative statements in the English social-informative radio discourse]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsubynskoho. Seriia “Filolohia. Movoznavstvo”, 17, 194–199.
Johnston, D. (2002). CoolEditPro. (Version 1.2) [Computer Software]. Syntrillium Software Corporation. P.O. Box 62255, Phoenix, FZ 85082-2255, USA.
Hoffman, M. L. (2001). Empathy and moral development: implications for caring and justice. Cambridge: Cambridge University Press.
Kazachkova, Yu. V. (2006). Vyrazhenie sochuvstvia v russkom I angliiskom rechevom obshchenii (zanrovyi askpekt) [Expression of sympathy in Russian and English speech (genre aspect)] (Unpublished candidate dissertation). Saratov University, Saratov, Russia.
Kalyta, A. A. (2001). Fonetychni zasoby aktualizatsii smyslu anhliiskoho emotsiinoho vyslovluvanna. [Phonetic means actualizing the meaning in English emotional utterances]. Kyiv: KDLU.
Kalyta, A. A., & Taranenko, L. I. (2009). Kohnityvnyi pidhid do vyvchennia fonetychnykh zasobiv movy. [Cognitive approach to the study of phonetic means]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu, 441–443, 3–6.
Kalyta, A. A., & Taranenko, L. I. (2012). Kriterii urovnya aktualizatsii emotsionalno-pragmaticheskogo potentsiala vyskazyvaniya. [Criterion defining the level of the utterance emotional-and-pragmatic potential]. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Seriia: Filolohichni nauky (movoznavstvo), 105(1), 476–484.
Klymeniuk, O. V. (2010). Znanie, poznanie, kognitsiya [Knowledge, learning, cognition]. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky.
Mehrabian, A., & Epstein, N. (1972). A measure of emotional empathy. Journal of Personality, 40(4), 525–544.
Pierrehumbert, J. (1993). Prosody, intonation, and speech technology. In M. Bates, & R. Weischedel (Eds.), Challenges in natural language processing (pp. 257–282). Cambridge: Cambridge University Press.
Scheler, M. (2017). The nature of sympathy. London: Routledge.
Sound Technology, Inc. (1997). SpectraLab (Version 4.3213) [Computer Software]. 1400 Dell Avenue. Campbell, CA 95008 USA.
Sugiharto, S. (2008). А sociopragmatic analysis on sympathy and empathy utterances in movie manuscript (Bachelor’s thesis, Universitas Muhammadiyah of Surakarta, Surakarta, Indonesia). Retrieved from: http://eprints.ums.ac.id/679
Tatham, M. A. (1987). Cognitive phonetics—some of the theory. In R. Channon, & L. Shockey (Eds.), In honor Ilse Lehiste (pp. 271–276). Dordrecht: Foris Publications.
Tatsenko, N.V. (2017). Realizatsiia empatii v suchasnomu anhlomovnomu dyskursi: kohnityvno-synerhetychnyi aspekt [Realization of empathy in modern English discourse]. Sumy: SDU.
Zhuravliova, L. P. (2008). Rodyna yak vahomyi kulturohennyi factor aktualizatsii ta rozvytku empatii osobystosti [Family as an important cultural factor of actualization and development of empathy]. Aktualni problemy psykholohii, 10(8), 225–231.
Авторське право (c) 2020 Лариса Іванівна Тараненко, Микола Анатолійович Куценко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
