Ключові суб'єкти кризи на Донбасі: наративи та сприйняття в інтерв'ю українських еліт
Анотація
У статті надано аналіз реальних подій, їхнього сприйняття та відповідних наративів, пов'язаних із ключовими суб’єктами кризи на Донбасі – Україною, ЄС/країнами ЄС, Росією та США. Сприйняття виводиться з текстів інтерв'ю українців, які визначають напрями діяльності та ухвалюють рішення в політиці, бізнесі, культурній та громадській сфкрах (40 респондентів). Представники цих українських еліт були проінтервйовані взимку 2016 року в межах проекту «Криза, конфлікт та критична дипломатія: сприйняття ЄС в Україні та Ізраїлі/Палестина» (C3EU) за підтримки програми Еразмус+, наданої Європейською комісією. Спираючись на теорію стратегічного наративу [Miskimmon et al. 2013], стаття надає контент-аналіз текстів інтерв'ю, що віддзеркалюють сприйняття кризи на Донбасі представниками українських еліт. Результати аналізу свідчать про необхідність більш детального розуміння того, як сприймаються ключові суб’єкти, задіяні у конфлікті на Донбасі, а також причин такого сприйняття. За припущенням, розуміння природи сприйняття зазначених ключових політичних сил може принести користь критичній дипломатії ЄС щодо України та надати цінну інформацію, яка сприятиме конструктивному діалогу між Україною та ЄС.
Завантаження
Посилання
Alcaro, R. (2015). West-Russia Relations in light of the Ukraine crisis. Italy, Rome: Edizioni Nuova Cultura, 1-92.
Alexander, Michele G., Levin S., & Henry P. J. (2005). Image theory, social identity, and social dominance: Structural characteristics and individual motives underlying international images. Political Psychology, 26 (1), 27-45.
Argyros, A. (1992). Narrative and chaos. New Literary History, 23 (3), 659-673.
Barthes, R. (1977). Image-Music-Text. London: Fontana
Boulding, K. (1959). National images and international systems. Journal of Conflict Resolution 3 (23), 120–131
Burke, K. (1974). The philosophy of literary form. Berkeley and Los Angeles, CA: Univ of California Press.
Crisis, Conflict and Critical Diplomacy (C3EU). (2015-2018). Retrieved from https://www.canterbury.ac.nz/ncre/research/euperceptions/c3eu-eu-perceptions-in-ukraine--and-israelpalestine-2015-18/
Cardwell, M. (1996). Dictionary of Psychology. Chicago, IL: Fitzroy Dearborn. Retrieved from: http://www.oxfordreference.com/
Dempsey, J. (19 Feb. 2015). Europe and the end of Ukraine’s territorial integrity. Carnegie Europe. Retrieved from http://carnegieeurope.eu/strategiceurope/?fa=59118
European External Action Service (EEAS). EU-Ukraine relations, factsheet. Retrieved from https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage_en/4081/%20EU Ukraine%20relations,%20factsheet
Elgström, O., & Chaban, N. (2015) Studying External Perceptions of the EU: Conceptual and Methodological Approaches. In: Bachmann V., Müller M. (eds.). Perceptions of the EU in Eastern Europe and Sub-Saharan Africa. Europe in a global context. London: Palgrave Macmillan.
Elgström, O., et al. (2018). Perceptions of the EU’s Role in the Ukraine-Russia and the Israel-Palestine Conflicts: A Biased Mediator? International Negotiation 23, 299–318.
English Oxford Living Dictionaries (nd). Oxford: Oxford University Press. Online resource https://en.oxforddictionaries.com/definition/perception
EUNPACK (2018). Retrieved from https://www.ukma.edu.ua/index.php/news/3744-pro-rezultaty-doslidnytskoho-proektu-eunpack
Olearchyk, R. (28 Aug 2017) Ukraine crisis will ‘cripple’ Russia-US relations, envoy warns. Financial Times. Retrieved from https://www.ft.com/content/c725eb8c-89aa-11e7-8bb1-5ba57d47eff7
Freedman, L (2006). Networks, culture and narratives. The Adelphi Papers 45 (379), 11-26.
Havlik, P., et al. (2014). Economic consequences of the Ukraine conflict. Policy Notes and Reports 14: Vienna: The Vienna Institute for International Economic Studies.
Helsinki Final Act (1 Aug 1975). Organization for Security and Co-operation in Europe. Retrieved from https://www.osce.org/helsinki-final-act?download=true
Herman, D. (2009). Basic elements of narrative. Oxford : Wiley-Blackwell.
Jervis, R. (1989). The logic of images in international relations. New York: Columbia University Press.
Kornprobst, M. (2012). From political judgements to public justifications (and vice versa): How communities generate reasons upon which to act. European Journal of International Relations 20 (1), 192-216.
Kramar, A. (1 Apr, 2014). Russia tightens pressure on Ukraine with rise in natural gas price. The New York Times. Retrieved from https://www.nytimes.com/ 2014/04/02/world/europe/russia-ukraine.html
Kremlin’s Black Book. Russian war against Ukraine (2015). Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. Retrieved from https://mfa.gov.ua/mediafiles/sites/cuba/files/Kremlin_Black_Book_English_ Oct_2015_ENG.pdf
Mark, J. and Solovyov D. (4 April, 2008). Russia criticizes NATO pledge to Ukraine, Georgia. Reuters. Retrieved from https://www.reuters.com/article/us-nato-georgia-ukraine-russia/russia-criticizes-nato-pledge-to-ukraine-georgia-idUSL0315483920080404
Matveeva, A. (2016). No Moscow stooges: identity polarization and guerrilla movements in Donbass. Southeast European and Black Sea Studies 16 (1), 25-50.
Mearsheimer, J. (September/October 2014). Why the Ukraine crisis is the West's fault: the liberal delusions that provoked Putin. Foreign Affairs. Retrieved from https://www.foreignaffairs.com/articles/russia-fsu/2014-08-18/why-ukraine-crisis-west-s-fault
Miskimmon, A., O'Loughlin, B., & Roselle, L. (2013). Strategic narratives: Communication power and new world order. New York – London: Routledge.
Miskimmon, A., et al. (2018) Strategic Narrative: 21st Century Diplomatic Statecraft. Revista Mexicana de Política Exterior, 13, 1-19
Nadelmann, E. (1990). Global prohibition regimes: The evolution of norms in international society. International Organization 44 (4), 1- 632.
Peterson, N. (18 September 2018). Ukraine rebuilds its military muscle to repel a Russian invasion. The Daily Signal. Retrieved from https://www.dailysignal.com/2018/09/18/ukraine-rebuilds-its-military-muscle-to-repel-a-russian-invasion/
Piechal, T. (2015). The war republics in the Donbas one year after the outbreak of the conflict. Centre for Eastern Sudies (OSW). Retrieved from https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/osw-commentary/2015-06-17/war-republics-donbas-one-year-after-outbreak-conflict
Pifer, S. (17 May 2017). Assessing and addressing the challenge: The case of Ukraine. The Brookings. Retrieved from https://www.brookings.edu/testimonies/the-growing-russian-military-threat-in-europe/
Pop, V. (21 March 2009). EU expanding its ‘sphere of influence’, Russia says. EU Observer. Retrieved from https://euobserver.com/foreign/27827
Prince, G. (1982). Narratology: The Form and Function of Narrative. Berlin: Mouton.
Reuters (23 Dec 2013). Russia closes $3 billion Eurobond deal for Ukraine. Reuters. Retrieved from https://www.reuters.com/article/us-russia-ukraine-bond-idUSBRE9BM0A120131223
Robinson, P. (2016). Russia's role in the war in Donbass, and the threat to European security. European Politics and Society 17 (4), 506-521.
Sanders, D. (7 Oct 2015). The cost of conflict in Ukraine. Defence-in-Depth. Retrieved from https://defenceindepth.co/2015/10/07/the-cost-of-conflict-in-ukraine/
Slaughter, Anne-Marie (2011). Preface. A National Strategic Narrative. Washington: Woodrow Wilson Center, 1-15
Smith, N. (2015). The EU and Russia's conflicting regime preferences in Ukraine: assessing regime promotion strategies in the scope of the Ukraine crisis. European Security 24 (4), 525-540.
Strasheim, J. (2016). Power-sharing, commitment problems, and armed conflict in Ukraine. Civil Wars 18 (1), 25-44.
The Economist (23 Aug. 2018). The Azov Sea: a new flashpoint between Russia and Ukraine? Retrieved from http://country.eiu.com/article.aspx?topic=Politics&Country=Russia&articleid=267062210&subtopic=Recent+developments
The Economist (27 Jan 2017). Ukraine’s conflict with Russia is also financial. The Economist. Retrieved from https://www.economist.com/finance-and-economics/2017/01/21/ukraines-conflict-with-russia-is-also-financial
Troianovski, A. (15 May 2018). Putin’s bridge to Crimea illustrates his power — and his regime’s weak spot. The Washington Post. Retrieved from https://www.washingtonpost.com/world/putins-bridge-to-crimea-illustrates-his-power--and-his-regimes-weak-spot/2018/05/15/f42c13c4-5847-11e8-9889-07bcc1327f4b_story.html?utm_term=.374c36c7ac06
Tsygankov, A. (2015). Vladimir Putin's last stand: the sources of Russia's Ukraine policy. Post-Soviet Affairs 31 (4), 279-303.
Tynchenko, Y (8 Jul 2014) In the army now: answering many Why’s. The Ukrainian Week. Retrieved from https://ukrainianweek.com/Politics/115444
Vladimir Putin’s annual news conference (17 Dec 2015). Retrieved from http://en.kremlin.ru/events/president/news/50971
Wilson, A. (27 April, 2015). Ukraine’s Economic Pressure. European Council of Foreign Relations. Retrieved from https://www.ecfr.eu/article/commentary_ukraines_economic_pressures3008
Yost, D. (2015). The Budapest Memorandum and Russia's intervention in Ukraine. International Affairs 91 (3), 505-538.
Yurgens, I. (2015). A positive stalemate for Ukraine. Survival 57 (1), 71-77.
Zahara, R. (2016). Reassessing “whose story wins:” The trajectory of identity resilience in narrative contests. International Journal of Communication 10, 4407–4438.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
