Медіапростір германської філології

  • R. Ye. Pylypenko
DOI: https://doi.org/10.26565/2218-2926-2010-02-04
Ключові слова: медіапростір, медіальний дискурс, германської філологія, онлайнові сегменти

Анотація

У статті осмислюються актуальні тенденції розвитку медіального простору германської філології (МПГФ). Визначається його структурна специфіка, умовно поділена на чотири сегменти: учбовий сегмент як місце оволодіння віртуальною комунікацією; інформаційний сегмент як місце пошуку професійних даних; інтерактивний сегмент як робоча платформа спілкування філологічного співтовариства; видавничий сегмент як поле творчої самореалізації філологів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

.
Опубліковано
2018-09-13
Як цитувати
Pylypenko, R. Y. (2018). Медіапростір германської філології. Когніція, комунікація, дискурс, (2), 37-41. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2010-02-04
Номер
№ 2 (2010): Когніція, комунікація, дискурс
Розділ
Статті

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).