Моделі нарації у художніх текстах для дітей (на матеріалі казки Нормана Ліндсі «Чарівний пудинг»)
Анотація
Статтю присвячено реконструюванню моделі нарації «Merry-go-round» («Карусель») у казці Нормана Ліндсі «Чарівний пудинг» та виявленню лексичних, граматичних і семіотичних засобів її реалізації у художньому тексті. У дослідженні нарацію розуміємо як конкретний спосіб повістування історії, який охоплює лексичні, синтаксичні, наративні (наратор та нарататор) особливості художнього тексту. Модель нарації витлумачено як лінгвокогнітивний конструкт, який ми представляємо у вигляді абстрактної схеми. Модель нарації «Merry-go-round» є вписаною у наративну структуру художнього тексту. Семантика імені моделі нарації співвідноситься з іменем гри. Етимологічних розвідки та вивчення семантики у тлумачних та синонімічних словниках уможливлюють виявлення найтиповіших ознак та характеристик імені моделі та самої гри. «Merry-go-round» – це приємна та смішна дитяча гра-розвага, із швидким обертом по кому. Семантика циклічного руху реалізована у наративних ситуаціях – пригоди головних персонажів повторюються по колу. На лексичному та граматичному рівнях семантика рух відбита у дієсловах із значенням руху. На семіотичному рівні семантики руху втілена в ілюстраціях, які візуально нагадують оберт по колу. Така наративна структура художнього тексту підсвідомо активує в уяві дитини її знання, спогади, емоції, пов’язані із грою-розвагою merry-go-round, що збуджує дитячу допитливість і сприяє її зацікавленості у розвитку сюжету казки.
Завантаження
Посилання
A short etymological dictionary of modern English (1996). London / New York : Rouledge. Taylor and Francis group.
Alber, J. (2016). Unnatural narrative. Impossible worlds in fiction and drama. University of Nebraska Press.
Beauvais, C. (2015). The mighty child. Time and power in children’s literature. Amsterdam: John Benjamins B.V.
Bernheimer K. Fairy tale is form, form is fairy tale. Available from : http://www.katebernheimer. com/images/Fairy%20Tale%20is%20Form.pdf
Chrzanowska-Kluczewska, E. (2004). Language games: pro and against. TAiWPN Universitas Kraków: Universitas.
Genette, G. (1998). Фигуры [Figures]. Moscow: Izd-vo im. Sabashnikovyh.
Glazer, J., Gurney W. III (1979). Introduction to children’s literature. New York: McGraw-Hill.
Herman, D. (1999). Narratologies : New Perspectives on Narrative Analysis. Columbus : Ohio State UP.
Hintikka, Ja. (1980). Logico-epistemologicheskiye issledovaniya [ The Logic of Epistemology and the Epistemology of Logic]. Moscow : Progress.
Korthals Altes, L. (2014). Ethos and narrative interpretation. The negotiation of values in fiction. University of Nebraska Press.
Kubryakove, E. (1997). Chasti rechi s cognitivnoj tochki zrenija [Parts of speech from the cognitive perspective]. Moscow : Institut jazykoznaniya RAN.
Lindsay, N. The Magic pudding (2010). – HarperCollinsPublishers Australia Pty Limited.
Macmillan English Dictionary for Advanced Learners. (2012). London / New York: MacMillan / A.& C. Black.
Margolin, U. “Narrator” Handbook of narratology (2009). Berlin / New York : Walter de Gruyter, 351 – 365
Ogata, T., Akimoto, T. (2016). Computational and cognitive approaches to narratology. The USA: IGI Global.
Propp, V. (1928). Morphologiya Skazki [Morphology of the fairy tale]. Leningrad : Academia.
Schmid, W. (2003). Narratologiya. Moskva: Yazyki slavyanskoj kultury.
Toolan, M. (2016). Making sense of narrative text. Situation, repetition, and picturing in the reading of short stories. New York: Routledge.
Wittgenstein, L. (2005). Izbrannye Trudy [Selected Papers]. Moscow : Territoriya buduschego.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
