Переклад як засіб культуротворення: філософське обґрунтування

doi:10.26565/2218-2926-2018-16-05

O. V. Rebrii Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-4912-7489

DOI: https://doi.org/10.26565/2218-2926-2018-16-05

Ключові слова: культура, нація, переклад, пізнання, рефлексія, розвиток, творчість, філософія

Анотація

Мета статті полягає у тому, аби представити переклад як засіб культуротворення у термінах філософії. Виходячи з тези, що культурне збагачення здійснюється за рахунок перекладу не тільки художньої літератури, а й ідей, традицій, способу життя тощо, було висунуто гіпотезу про те, що філософський опис та аналіз перекладу має здійснюватися на основі двох переплетених феноменів – культури та креативності. Методологія статті визначається загальними гуманітарними принципами міждисциплінарності (використання методів й теорій таких суміжних дисциплін, як культурологія, перекладознавство, філософія), антропоцентризму (наголос на агенті дії як фокальній точці перекладацького процесу) та поліпарадигматизму (поєднання положень класичної структурної та модерної когнітивної парадигм, що зумовлює комплексний характер дослідження). Наукова новизна дослідження визначається отриманням нової інформації щодо ролі перекладу як засобу (само)пізнання, (само)рефлексії, індивідуального й колективного розвитку та формування культурного континууму. Інноваційний підхід до перекладу дозволяє здійснити глибше філософське осмислення цього феномену, що виходить за межі його лінгвістичної та/або комунікативної сутності, та оцінити його значущість для творчого самовдосконалення усіх залучених особистостей (автора, перекладача, реципієнта) так само як і для усталеного культурного розвитку у світі. Висновки. Проведене дослідження висвітлює глобальну креативну функцію перекладу, який допомагає засновувати та розвивати культури у світовому масштабі, адже більшість національних культур сформовано у перебігу та під впливом перекладу. У контексті української колоніальної та постколоніальної історичної ситуації стаття підкреслює роль перекладу як культурного каталізатора, провідника ідей та хоронителя духовних цінностей.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Akhiezer, A.S., and Ryabova, M.E. (2005). Social'naja filosofija v uslozhnjajushhemsja mire [Social philosophy in a more complex world]. Obshhestvennye nauki i sovremennost'. – Social sciences and modern life, 3, 137–143 (in Russian)

Avtonomova, N.S. (2008). Poznanie i perevod. Opyty filosofii jazyka [Cognition and translation. Philosophical experience of the language]. Moscow: Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya Publ.

Bevz, N.V. (2011). Pereklad filosofskykh tekstiv u suchasnomu kulturnomu prostori Ukrainy [Translation of philosophical texts in Ukraine’s modern cultural environment]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Ser.: Filolohichni nauky. – Herald of Ivan Franko Zhytomyr State University. Series: Philology, 56, 38–41 (in Ukrainian)

Bibler, V.S. (1991). Ot naukouchenija – k logike kul'tury (Dva filosofskih vvedenija v dvadcat' pervyj vek) [From the doctrine of science to cultural logic (Two philosophical introductions to the XXI century)]. Moscow: Izd-vo politicheskoy literatury. Available at: http://www.philosophy.ru/library/bibl/bibler.html.

Fokin, S.L. (2011). Perevod kak nezadacha russkoj filosofii: k kritike koncepcii mimesisa V.A. Podorogi [Translation as a Russian philosophy’s bad luck: To the criticism of V.A. Podoroga’s concept of mimesis]. Politicheskaja konceptologija. – Political conceptology, 1, 162–177. Available at: http://politconcept.sfedu.ru/2011.1/11.pdf (in Russian)

Galeeva, N.L. (2006). Perevod v kul'ture: utochnenie statusa i ponjatij [Translation in culture: defining the status and notions]. Kritika i semiotika. – Critics and Semiotics, 9, 24–35 (in Russian)

Horskyi, V.S. (2001). Pereklad yak interpretatsiia po-ukrainsky [Translation as interpretation in Ukrainian]. In V.S. Horskyi (ed.). Filosofiia v ukrainskii kulturi: metodolohiia ta istoriia. Filosofski narysy [Philosophy in Ukrainian culture: methodology and history. Philosophical essays]. Kyiv: Tsentr praktychnoi filosofii Publ., pp. 54–61

Jakobson, R. On linguistic aspects of translation. Available at: https://www.academia.edu/26570349/

Jakobson_Roman_1959_On_Linguistic_Aspects_of_Translation.

Lefevere, A. (1992). Translation, Rewriting and the Manipulation of Literary Fame. L., N.Y.: Routledge

Polishchuk, O.P. (2007). Khudozhnie myslennia: estetyko-kulturolohichnyi dyskurs: monohrafiia [Artistic thinking: aesthetic-cultural discourse: monograph]. Kyiv: Vyd. PARAPAN Publ.

Riker, P. (2002). Konflikt interpretacij. Ocherki o germenevtike [The conflict of interpretations. Essays in hermeneutics]. Moscow: "KANON-press-Ts"; "Kuchkovo pole" Publ.

Ryabova, M.E. (2008). Inojazychie kak faktor razvitija lichnosti i obshhestva [Otherlanguageness as a factor of individual and social development]. Obshhestvennye nauki i sovremennost'. – Social sciences and modernity, 2, 167–176 (in Russian)

Ryabova, M.E. Filosofskie osnovy perevoda [Philosophical foundations of translation]. Available at: http://study-english.info/article033.php

Rylskyi, M. (1975). Mystetstvo perekladu [The art of translation]. Kyiv: Radianskyi pysmennyk Publ.

Sorokin, Yu.A. (2005). Chto my delaem, kogda perevodim hudozhestvennyj tekst [What we do when we translate a literary text]. Voprosy kognitivnoj lingvistiki. – Problems of cognitive linguistics, 1, 44–48 (in Russian)

Ter-Minasova, S.G. (2008). Vojna i mir jazykov i kul'tur [War and peace of languages and cultures]. Moscow: Slovo Publ.

Yakovlev, V.A. (2003). Filosofija tvorchestva v dialogah Platona [Philosophy of creativeness in Plato’s dialogues]. Voprosy filosofii. – Problems of philosophy, 6, 142–154 (in Russian)