Наративна напруженість у світлі когнітивного моделювання
Анотація
У статті розглянуто лінгвокогнітивні засади наративної напруженості, потрактованої як особливий спосіб побудови історії, що викликає безпосередню когнітивну реакцію читача, супроводжувану емоційними реакціями саспенсу, зацікавленості або збентеженості. Наративна напруженість, як частина загальної програми інтерпретації художнього твору, вбудована у його наративну структуру. Оскільки вивчення наративної напруженості лише розпочинається, багато аспектів, пов’язаних із її виникненням і утримуванням, залишаються недослідженими.
У статті запропоновано методику когнітивного моделювання наративної структури художнього тексту. Як частина загальної програми інтерпретації наративної напруженості, вбудованої у структуру наративу, когнітивне моделювання дозволяє, з одного боку, висвітлити складну сутність аналізованого феномена, а з іншого – уніфікувати принципи його аналізу.
Завантаження
Посилання
Adam, J.-M. (2011). The narrative sequence: History of a concept and a research area // Colloque International ‘Redefinition de la sequence dans la narratologie postclassique’, May 20-21, 2011. University of Fribourg.
Admony, V. G. (1969). Sintagmaticheskoe napryazhenie v stihe i proze [Syntagmatic tension in poetry and prose]. M.: Nauka (in Russian).
Bamberg, M., Marchman, V. (1991). Binding and unfolding: Towards the linguistic construction of narrative discourse // Discourse Processes. No. 14. P. 277 ̶305.
Baroni, R. (2006). Introduction: The many ways of dealing with sequence in contemporary narratology. In: R. Baroni, F. Revaz (eds.). Narrative Sequence in Contemporary Narratologies. Columbus: Ohio State University Press, pp. 1 ̶11.
Bremond, C. (1973). Logique du recit. Paris: Seuil.
Brewer, W., Lichtenstein, E. (1982). Stories are to entertain: A structural-affect theory of stories. Urbana-Champaign: University of Illinois and Urbana-Champaign.
Carroll, N. (1996). The Paradox of suspense. In: P. Vorderer, H. J. Wulff, M. Friedrichsen (eds.). Suspense: conceptualizations, theoretical analyses, and empirical explorations. New York-London: Routledge, pp. 71 ̶91.
Сupchik, G.C. Suspense and disorientation: Two poles of emotionally charged literary uncertainty // In: P. Vorderer, H. J. Wulff, M. Friedrichsen (eds.). Suspense: conceptualizations, theoretical analyses, and empirical explorations. New York-London: Routledge, pp.189 ̶197.
Dijk, T.A., van, Kintsch, W. (1983). Strategies of discourse comprehension. New York: Academic Press.
Dijk, T. A., van. (1982). Episodes as units of discourse analysis. In: D. Tannen (ed.). Analyzing discourse: text and talk. Georgetown: Georgetown University Press, pp. 177–195.
Dove, G. (1989). Suspense in the formula story. Ohio: Bowling Green State University Popular Press.
Fill, A. (2003). Linguistic Devices for the creation of suspense. In: B. Kettemann (ed.). Expanding circles, transcending disciplines, and multimodal texts. Tubingen: Gunter Narr Verlag, pp.263 ̶276.
Fludernik, M., Olsen, G. (2011). Introduction. In: G. Olsen (ed.) Current Trends in Narratology. Berlin / New York. Walter de Gruyter, pp. 1–33.
Gerrig, R. J., Bernardo, A. (1994). Readers as problem-solvers in the experience of suspense // Poetics, No. 22, 459 ̶472.
Grejmas, A.-Zh. (1996 / 2003) Razmyshleniya ob aktantnyh modelyah [Thoughts on actant models]. M.: IG Progress (in Russian).
Herman L., Vervaek B. (2009). Narrative interest as cultural negotiation // Narrative, Vol. 17, Number 1, 111 ̶129.
Herman, D. (2009). Story logic: problems and possibilities of narrative. Lincoln, NE: University of Nebraska Press.
Kintsch, W. (1998 / 2004). Comprehension: A paradigm for cognition. Cambridge: Cambridge University Press.
Kuijpers, M. (2014). Absorbing stories. The effects of textual devices on absorption and evaluative response. Utrecht: Utrecht University.
Labov, W. (1972). The transformation of experience in narrative syntax. In: Language in the inner city: Studies in the Black English Vernacular. Philadelphia: U. Pennsylvania Press, pp. 354 ̶396.
Labov, W., Waletzky, J. (1967). Narrative analysis: oral versions of personal experience. In: J. Helm (ed.). Essays on the Verbal and Visual Arts. Seattle: University of Washington Press, pp. 12 ̶44.
Larivaille, P. (1974). L`analyse (morpho)logique du récit // Poétique, No.19, 368 ̶ 388.
Leshchenko, A. V. (2017). Narrativnaya napryazhennost' hudozhestvennogo teksta [Narrative tension in the literary text]. Cherkassy: CHP Gordienko E. I. (in Russian).
Myshkina, N. L. (1998). Vnutrennyaya zhizn' teksta: mekhanizmy, formy, harakteristiki [The inner life of the text: mechanisms, forms, characteristics]. Perm': Izdatel`stvo Permskogo universiteta (in Russian).
Phelan, J. (2006). Narrative theory, 1966-2006: A Narrative. In: R. Scholes, J. Phelan, R. Kellogg (eds.). The Nature of narrative: revised and expanded. Oxford: Oxford University Press, pp. 295 ̶328.
Propp, V. Y. (1928 / 2001). Morfologiya volshebnoj skazki [Morphology of the fairy-tale]. M.: Labirint (in Russian).
Reichl, S. (2009). Cognitive principles, critical practice: Reading literature at university. Vienna: Vienna University Press.
Ryan, M.-L. (2005). Media and narrative. In: D. Herman, M. Jahn, M.-L. Ryan Routledge Encyclopedia of Narrative Theory. London: Routledge.
Scott, J. (2013). Creative writing and stylistics: creative and critical approaches. L.: Palgrave Macmillan.
Stern, I. B. (1998).Vibranі topіki ta leksikon suchasnoї lіngvіstiki: entsiklop. slovnik dlya fakhіvtsіv z teoretichnikh gumanіtarnikh distsiplіn ta gumanіtarnoї іnformatiki. K.: «ArtEk» (in Russian).
Sternberg, M. (2003). Universals of narrative and their cognitive fortunes (II) // Poetics today, 24:3, 517 ̶ 638.
Sternberg, M. (2003). Universals of narrative and their cognitive fortunes (I) // Poetics today, 24:2, 297 ̶ 395.
Tan, E. (1996). Emotion and the structure of narrative film: Film as an emotion machine. NJ: Mahwah.
Todorov, Tz. (1981). Introduction to Poetics, trans. Richard Howard, introduction by Peter Brooks, Minesota U. P. [Translation of: Poétique, Paris, Seuil 1968 & 1973].
Vorobyova, O. P. (2013). Lingvistika segodnya: reinterpretatsiya epistemy // Vіsnik KNLU. Serіya: Fіlologіya, t. 16, 2, 41–47. (in Russian).
Wulff, H. J. (1996). Suspense and the influence of cataphora on viewer`s expectations. In: P. Vorderer, H. J. Wulff, M. Friedrichsen (eds.). Suspense: conceptualizations, theoretical analyses, and empirical explorations. New York-London: Routledge, pp.1 ̶17.
Yeltsova, M. N. (2006). Kategorii napryazheniya i napryazhennosti prostogo povestvovatel'nogo predlozheniya [Categories of tension and tenseness in the simple affirmative sentence]. Perm': Permskij tekhnicheskij universitet. (in Russian).
Yudina, T. V. (1990). Kategoriya napryazhennosti i sredstva ee vyrazheniya [Category of tension and the means of its manifestation]. Leningrad: Leningradsky gosudarstvennyj pedagogicheskij institut im. A. I. Gercena. (in Russian).
Zhabotinskaya, S. A. (2013). Semantika lingval'nyh setej i strukturirovanie informacii v professional'noj sfere: materialy konferencii [Semantics of lingual networks and information structuring in the professional sphere: conference papers]. SPb: Izd-vo IMC «NVSH-SPb» (in Russian).
Zillman, D. (1996). The psychology of suspense in dramatic exposition. In: P. Vorderer, H. J. Wulff, M. Friedrichsen (eds.). Suspense: conceptualizations, theoretical analyses, and empirical explorations. New York-London: Routledge, pp.199 ̶ 231.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
