Вплив тривоги: поезія як теорія свідомості
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2013-06-06Ключові слова:
емоція, когніція, поезія, Стівенс, схемаАнотація
Когнітологи все частіше звертаються до вивчення ролі, яку відіграють нераціональні елементи, такі як відчуття й емоції, у когнітивній обробці інформації. На відміну від звичайного використання мови, поетична мова не просто репрезентує емоції і відчуття, а пробуджує їх. Розуміння того, як це відбувається, допомогає розкрити когнітивні аспекти роботи мислення, і – ширше – психики. Зважаючи на те, що схеми функціонують на перетині нераціонального
неусвідомленого (того, що передує свідомому) й усвідомленого осмислення дійсності, теоретична модель, котра пояснює, як взаємодія концептуальних й емоційних структур у поезії одночасно й мотивує, і передає почуття, викликані сенсорними відчуттями й емоціями, може сприяти з’ясуванню того, в який спосіб ці почуття беруть участь у когнітивних процесах. Щоб показати, як працює ця теоретична модель, наприкінці статті надано аналіз вірша Уоллеса Стівенса "Домінування чорного".
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
