Вплив тривоги: поезія як теорія свідомості

Автор(и)

  • M. H. Freeman

DOI:

https://doi.org/10.26565/2218-2926-2013-06-06

Ключові слова:

емоція, когніція, поезія, Стівенс, схема

Анотація

Когнітологи все частіше звертаються до вивчення ролі, яку відіграють нераціональні елементи, такі як відчуття й емоції, у когнітивній обробці інформації. На відміну від звичайного використання мови, поетична мова не просто репрезентує емоції і відчуття, а пробуджує їх. Розуміння того, як це відбувається, допомогає розкрити когнітивні аспекти роботи мислення, і – ширше – психики. Зважаючи на те, що схеми функціонують на перетині нераціонального
неусвідомленого (того, що передує свідомому) й усвідомленого осмислення дійсності, теоретична модель, котра пояснює, як взаємодія концептуальних й емоційних структур у поезії одночасно й мотивує, і передає почуття, викликані сенсорними відчуттями й емоціями, може сприяти з’ясуванню того, в який спосіб ці почуття беруть участь у когнітивних процесах. Щоб показати, як працює ця теоретична модель, наприкінці статті надано аналіз вірша Уоллеса Стівенса "Домінування чорного".

Завантаження

Опубліковано

2018-09-12

Як цитувати

Вплив тривоги: поезія як теорія свідомості. (2018). Когніція, комунікація, дискурс, 6, 92-106. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2013-06-06