ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЯ ЗАКОХАНИХ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Анотація

Дискурс закоханих у сучасних німецькомовних художніх текстах є складним мовним явищем, що поєднує когнітивні, прагматичні, стилістичні та культурні аспекти. У роботі досліджено семантичні, синтаксичні та стилістичні особливості романтичної комунікації на прикладі трьох сучасних німецьких романів: Tschick Вольфганга Герндорфа (2010), Allegro Pastell Лейфа Рандта (2020) та Das Leben fing im Sommer an Крістофа Крамера (2025).

Метою дослідження є виявлення мовних ознак, що формують дискурс закоханих, та аналіз їхніх прагматичних функцій і виражального потенціалу. Завдання охоплюють теоретичний огляд дискурсології, класифікацію романтичного дискурсу в межах особистої діалогічної взаємодії, концептуалізацію любові в літературному контексті, а також аналіз лексичних, синтаксичних і стилістичних моделей мовлення закоханих.

Теоретичну базу становлять когнітивно-дискурсивний, соціолінгвістичний і прагматичний підходи. Методологія включає контент-аналіз, лексико-семантичний, синтаксичний і стилістичний аналіз, а також порівняльне вивчення текстів.

У результаті виявлено типові мовні засоби романтичного дискурсу: емоційно забарвлену лексику, ідіоми, метафори, синтаксичну фрагментацію (еліпси, повтори, вигуки), стилістичні прийоми (іронія, мовна гра, пестливі форми). Ці елементи моделюють інтимність, спонтанність і емоційну глибину у взаємодії персонажів. Дослідження також акцентує на взаємозв’язку вербальної та невербальної комунікації та культурній специфіці мовного вираження любові.

Результати можуть бути корисними для подальших студій у галузях дискурс-аналізу, літературної лінгвістики та перекладознавства.