ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ФРАНЦУЗЬКОГО НАРОДУ У ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ З ГАСТРОНОМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ

Анотація

У статті розглянуто зв’язок між мовою та культурою французького народу,проаналізовано двосторонній характер такого зв’язку, показано важливість дослідження національних рис характеру народу для розкриття його менталітету. Стаття присвячена аналізу взаємозв’язку між гастрономією, яка є невід’ємною частиною культури, та фразеологією, що характеризує ту чи іншу мову. Саме дослідження цих понять у комплексі дозволяє визначити особливості становлення й розвитку культури французького народу в цілому. Також у статті дається визначення основних понять, що використовуються у дослідженні – таких як «мова», «культура», «фразеологізм», «фразеологізм з гастрономічним компонентом». У статті надано також загальну характеристику французької кухні, визначено перелік продуктів, які користуються особливою популярністю у французького народу. У зв’язку із цим встановлено, що найбільш розповсюдженими у французькій мові є фразеологізми з гастрономічними компонентами, які пов’язані з їжею. Також у статті наведено приклади фразеологічних одиниць із гастрономічним компонентом, спираючись на класифікацію фразеологізмів, запропоновану науковицею О.
Лапиніною за предметно-поняттєвим відношенням. Серед досліджуваних фразеологічних одиниць надано вирази, що репрезентують продукти харчування
тваринного та рослинного походження (а саме - м’ясо та м’ясні продукти; овочі та зелень); назви смакових додатків, приправи та сировини; назви готових страв);компоненти-гастроніми на позначення алкогольних, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв. Крім того, у статті проаналізована історія походження окремих фразеологічних одиниць з гастрономічним компонентом, і проаналізовано, що лежить в основі утворення зазначених фразеологічних одиниць. В результаті дослідження було зроблено висновки, що найпоширенішими критеріями, покладеними в основу утворення фразеологічних одиниць з гастрономічним компонентом є, зокрема, такі: закони біології – опис поведінки тих чи інших тварин, або особливості розвитку рослин, звички та традиції народу на певному історичному етапі, характерні особливості ведення його побуту, харчові уподобання народу тощо. А також у статті визначено потенційні напрямки застосування результатів дослідження для інших суспільних наук.