ТРАНСФРОНТАЛЬНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНИХ ОБРАЗІВ: ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ ІТАЛІЙСЬКОГО ЛЯЛЬКОВОГО ГЕРОЯ ПУЛЬЧИНЕЛЛИ

Анотація

Статтю присвячено розглядові одного з найголовніших персонажів національного італійського театру ляльок, маріонетці Пульчинелле, та його впливу на образи
народних героїв лялькових та драматичних театрів, вуличних балаганів та літературних творів європейських країн. Виокремлено національні інваріанти цього персонажа в театрах і літературах Західної та Центральної Європи з часу появи цього персонажа допочатку ХХ століття. Завдяки розширенню економічних та політичних зв’язків, з початку XVII століття Пульчинелла починає переходити в національні народні театри та літературу Європи разом із мандрівними артистами ляльководами та
маріонетниками. Залежно від географії країни, національних рис характеру, національних стереотипів, Пульчинелла змінює образ, ім’я, поведінку та мову. Але, найосновніше, що кожна національна маріонетка зберігає більшість як зовнішніх, так і внутрішніх рис свого попередника Пульчинелли. Приклади, наведені в статті, доводять, що в більшості національних інваріантів Пульчинелли присутня найголовніша його якість – це боротьба з несправедливістю
й люта критика влади. Такі персонажі як англійський Панч, голландський Пікельгерінг, французькі Полішенелль та Гіньоль, німецький та австрійський Гансвурт, іспанський та португальський Дон Крістобал, чеський Кашпарек та німецький Касперле, незмінно переслідують дві основні мети: захищати скривджених і перемагати зло добром. У кожній з країн, персонажі, створені за прототипом Пульчинелли, тепло приймалися публікою та ставали дуже популярними, особливо у простих людей. При цьому, вони відрізнялись від оригіналу своїм національним забарвленням; вони ставали виразниками національних рис характерів, національним етнічним стереотипом.
Авторка статті поділяє точку зору багатьох літературознавців, що походження героя італійського народного театру маріонетки Пульчинелли можна простежити від героя античного народного театру Маккуса, особливо тому, що Пульчинелла переймає риси зовнішності цього античного персонажа, такі як голову неправильної форми, великий горб на спині, гачкуватий ніс, великий живіт та проникливі очі. З невеликими змінами або варіаціями ці риси зовнішності отримує не тільки Пульчинелла, а й численні національні інваріанти цього персонажа в Європі. Однак, усі ці національні інваріанти зберігають також і типові риси Пульчинелли, такі як задирикуватість, хитрість, жагу до справедливості та перемоги в суперечці. У ХІХ столітті маріонетка Пульчинелла "повертається" в Італію й перетворюється в дерев'яного Піноккіо. Роман Карло Коллоди стає настільки популярним, що його переводять у багатьох країнах світу, і нові образи, створені на основі Піноккіо, здобувають нові національні риси, як, наприклад, Цеппель Керн німецького письменника Отто Юлиуса Бирбаума. Так починається новий сплеск впливу Пульчинелли на світову культуру.