МЕКСИКАНСЬКІ КОНТЕКСТИ Б. ТРАВЕНА: ІМАГОЛОГІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ
Анотація
У статті подається історико-літературний аналіз роману Збирачі бавовни (Die Baumwollpflücker), першого у творчості німецького письменник Б. Травена, який більшу частину свого інтелектуального життя жив у Мексиці, де й помер, пиcавши понімецькому, але зробивши темою основних своїх творів життя корінного населення штату Чіапас. У Збирачах бавовни ще не акцентується тема корінного населення, хоча його представники в тексті епізодично присутні; натомість описано досвід пошуку роботи недавно прибулим до Мексики автором-оповідачем. Досі цей твір аналізувався переважно як текст автобіографічний і під оглядом соціологічним, з наголошенням лівої політичної позиції автора. Але не було взято до уваги, як протягом оповіді автор створює культурний образ країни, що причарувала його на все життя. У статті
висвітлюється, які саме соціальні та культурні аспекти Мексиканської революції приваблюють автора, який водночас не полишає і критичної оцінки стану речей. У такий спосіб застосовується імагологічна оптика сприйняття твору. Водночас, попри те що дослідники Б. Травена завжди наголошували на його лівій (анархістського спрямування) орієнтації у сприйнятті цієї революції, мало хто звертав увагу на наголос, який він робив на ролі корінного населення в революційних подіях. Тим часом Б. Травен випередив власне мексиканських письменників, які описували роль та долю індіанців у революції. Саме він особливо підкреслив значення автохтонної складової як духовного ядра мексиканської нації, роль цього компонента для обнадійливого майбутнього країни.
Завантаження
Посилання
Traven, B. (1930). The Cotton-Pickers. Kharkiv; Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy (In Ukr).
Baumann, M. L. (s.f.). B. Traven: una introducción. Obtenido en https://www.academia.edu/4925331/Bauman_brunotraven
Martínez Pérsico, M. (2012). Contemporáneos, nómadas y multilingües. La posnacionalidad de la narrativa latinoamericana actual. Colindancias, 3, 9-15. Mejía Ruiz, C. (1987). La figura del dictador en la novela moderna y contemporánea (narrativa hispanoamericana). Tesis doctoral. Madrid: Universidad Complutense de Madrid. Obtenido en: https://eprints.ucm.es/id/eprint/53271/1/5309871567.pdf
Nettel, G. (2010). La ilusión de la primavera. Letras Libres, 144, 44-45.
Portal, M. (1980). Proceso narrativo de la Revolución mexicana. Madrid.: Espasa–Calpe, S. A.
Pozas, R. A. (1959). Juan Pérez Jolote, biografía de un tzotzil (3-ra ed.). México / Buenos
Aires: Fondo de cultura económica.
Steiner, G. (1972). Extraterritorial: Papers on Literature and the Language Revolution. London: Faber and Faber.
Suárez, L. Prólogo a las «Obras escogidas de B. Traven». En Traven B. Canasta de cuentos mexicanos, pp. 2–17. Obtenido en: https://www.academia.edu/23280063/Traven_B_-_Canasta_De_Cuentos_Mexicanos
Rall, D. (2010). La Revolución mexicana en Tierra (1932) y ¡Mi General! (1934), de Gregorio López y Fuentes, y en La rebelión de los colgados (1936) y El General. Tierra y Libertad (1940), de B. Traven. En Olivia C. Díaz Pérez / Florian Gräfe / Friedhelm Schmidt-Welle (Eds.), La Revolución mexicana en la literatura y el cine (pp. 71–89). Madrid / Frankfurt am Main / México D.F.: Iberoamericana / Vrevuert / Bonilla Artigas.
Ruffinelli, J. (1976). Traven: La rebeldía necesaria. Texto Crítico, 3, 22-50.
Traven, B. (1945). Die Baumwollpflücker. Frankfurt am Main: Büchergilde Gutenberg,
Traven, B. (1962). Die Baumwollpflücker. Reinbek bei Hamburg: Rowohlt.
Traven, B. (1983). Die Baumwollpflücker. Frankfurt am Main: Büchergilde Gutenberg im Diogenes-Verlag.
Traven, B. (1969). Salario amargo. México, D. F.: Diana, 1969.
