НЕФІКЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА: ПРИРОДА, ТИПОЛОГІЯ, ТЕРМІНОЛОГІЯ
Анотація
Статтю присвячено розглядові теоретичних аспектів нефікційної літератури. Аналізуються близькі за семантичним наповненням, проте не тотожні терміни документальна література, документалістика, література факту, фактографія, художньо-документальна література, художньо-документальна проза, художня документалістика, література non fiction, нефікційна література, нефікційне письмо, нефіктивна література, нефіктивна проза, нефіктивне письмо, фактуальна оповідь, які набули широкого вжитку в американській, іспанській, українській, французькій, слов’янських терміносистемах. Усі ці терміни позначають сукупність текстів, написаних на основі реальних подій без використання вигадки. Типовими рисами літератури цього виду є синтез документального начала й художньої вигадки, правдивість, фактографічність, документальна достовірність, об’єктивність, використання справжніх імен, дат і географічних позначок. Водночас відображення дійсних подій та їх учасників подається крізь призму авторського Я, а отже до провідних рис нефікційної літератури додаються суб’єктивність, особисте начало, зрощення образів автора та наратора.
У статті акцентується на основних структурно-типологічних різновидах нефікційної літератури – історичній документалістиці, художній біографії, художній публіцистиці й мемуаристиці. При укладанні цієї класифікації враховувалися передусім основний об’єкт нефікційної оповіді; джерела отримання документальної інформації; види авторської присутності в тексті (зокрема, в якості стороннього спостерігача, свідка або головної дійової особи); суб’єктивний фактор особистої участі у подіях, описаних у творі, чи особистого знайомства з безпосередніми учасниками подій; жанрово-типологічні характеристики документальних творів. У статті виокремлюються основні типологічні характеристики кожного різновиду нефікційної літератури, аналізується їх жанрова система, подається характеристика видів і підвидів.
Окрему увагу приділено аналізові мемуаристики, яка є складним і багаторівневим видом нефікційної літератури, що, своєю чергою, складається з кількох підвидів – власне мемуаристики, автобіографіки, діаристики, епістолярію. У статті диференціюються підвиди мемуарної літератури, розглядаються варіанти синтезу її видів і форм.
Завантаження
Посилання
Boyer-Weinmann, M. (2005). La relation biographique: enjeux contemporains. Seyssel: Champ Vallon. 488 p.
Cherkashyna, T. (2009) Narrative Dimensions of Literary Biographical Prose. Luhansk: SPD Reznikov. 200 p. (in ukr)
Fedorov, V. (1991) Problems of Documentary Literature and the Development of the Genre of Documentary-Fiction Prose: thesis for PhD. St/-Petersburg. 18 p. (in rus)
Fedun, M. (2010). Memoirs in Western Ukraine of the First Half of the Twentieth Century: Historical Trends, Genre Specifics, Poetics. Ivano-Frankivsk. 452 p. (in ukr)
Halych, O. A. (2013). Fiction and Non Fiction in Literature: Problems of Theory and Practice. Luhansk: Znannia. 368 p. (in ukr).
Halych, О. А. (2008). In Space of Non Fiction: Diaries by the Ukrainians Writers of the XXth Century. Luhansk: Znannia. 200 p. (in ukr)
Halych, А. А. (1984). Modern Literary Documentary Biographical Prose: Problems of the Genre Development. Extended abstract of PhD dissertation (Literary theory). Kiev.23 p. (in rus)
Halych, О. А. (2001). The Ukrainian Documentary Literature on the Boundary of Centuries: Specificity, Genesis, Perspectives. Luhansk: Znannia. 246 p. (in ukr).
Halych, O. A. (1991). The Ukrainian Writer Memoirs Literature: Nature, Evolution, Poetics. Kyiv. 217 p. (in ukr)
Histoire, mémoire, identité dans la littérature nonfictionnelle: l’exemple belge (2005). sous la dir. d’Annamaria Laserra. Bruxelles: Presses Interuniversitaires Européennes P. I. E. – PETER LANG S. A. 313 p.
Ihnativ, N. (1998). Genre Searches for Fiction Documentary 1970-90’s: thesis for PhD. Dnipropetrovsk. 18 p. (in ukr)
Genette, G. (1991). Fiction et diction. Paris: Seuil. 150 p.
Genette, G. (1998). Figures. Vol. 2. 472 с.
Ginzburg, L. (1976). About Psychological Prose. Leningrad. 448 p. (in rus)
Gusdorf, G. (1991). Lignes de vie 2 : auto-bio-graphie. Paris: Odile Jacob. 504 p.
Gutkind, L. (1997). The Art of Creative Nonfiction: Writing and Selling the Literature of Reality. New York: Wiley. 224 p.
Jeannelle, J.-L. (2004). L’acheminement vers le réel. Pour une étude des genres factuels: le cas des Mémoires. Poétique. № 139 septembre. pp. 279 – 297.
Keilhauer, A. (2007). Vieillir feminine et écriture autobiographique, aléas d’un questionnement croisé. Vieillir féminin et écriture autobiographique. Clermont-Ferrand: Presses universitaires Blaise Pascal. pp. 9 – 22.
Koloshuk, N. (2006). Camp Prose in the Postmodern Paradigm. Lutsk: Vezha. 500 p. (in ukr)
Koloshuk, N. (2009). Non-fiction (Documentary) as a Marginal Phenomenon of the Multicultural Process of Modernity: the Ukrainian Situation. Questions of Literary Criticism. Vol. 78. pp. 215–223. (in ukr)
Kotsyubynska, M. (2008). History Orchestrated by Human Voices. Existential Significance of Fiction for Modern Ukrainian Literature. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy. 70 p. (in ukr)
Léjeune, Ph. (1975). Le pacte autobiographique. Paris: Seuil. 357 p.
Literary Encyclopedia (2007). In 2 vol. Vol. 1. Kyiv: Akademia. 608 p. (in ukr)
Literary Non Fiction (2018). Theoretical Aspect. 295 p. (in ukr)
Literary Studies (2008). Dictionary. Ternopil: Bohdan. 280 p. (in ukr)
Masliuchenko, H. (2003). Literary Memoirs and Autobiographical Novel in the Ukrainian Literature of the 90s of the XX century: thesis for PhD. Dnipropetrovsk. 212 p. (in ukr)
Mestergazi, E. G. (2007). Literature Non-Niction / Non-Fiction: Experimental Encyclopedia: Russian version. Мoscow: Sovpadenie. 325 p. (in rus)
Mikheev, M. Diary in Russia of XIX-ХХ Centuries – Ego-Text, or Pre-text. Available at: http://uni-persona.srcc.msu.ru/site/research/miheev/kniga.htm
Morozova, E. F. (1990). Documentary Literature. Ukrainian Literary Encyclopedia: in 5 vol. Kyiv: Ukranian Soviet Encyclopedia. Vol. 2: D–К. (in rus).
Ortells Montón, E. (1999). Ficción y no-ficción: la unidad literaria en la obra de Truman Capote. Valencia: Universitat de Valencia. 214 p.
Root, R. L. (2008). The Nonfictionist’s Guide: on Reading and Writing Creative Nonfiction. Lanham: Rowman and Littlefield. 223 p.
Shaitanov, I. (1981). How it Was and How it Was Remembered: Modern Autobiographical Memoir Prose. Мoscow: Znanie. 64 p. (in rus)
The Fourth Genre (2011). Contemporary Writers of / on Creative Nonfiction. Ed. by R. L. Root and M. Steinberg. 6th ed. New-York: Longman Publishers. 464 p.
The Literature of Fact (1988). Readings for Writers, ed. by W. Ross Winterowd, Lucy Hawk, Geoffrey R. Winterowd. Upper Saddle River: Prentice Hall. 384 p.
Ukrainian Literary Encyclopedia (1995). In 5 vol. Vol. 3. К–Н. Кyiv: Ukrainian Encyclopedia. 496 p.
Varikasha, M. (2013). Gender Discourse in Non-fiction Literature. Donetsk: LANDAN XXI. 212 p. (in ukr)
Weber, R. (1980). The Literature of Fact: Literary Nonfiction in American Writing. Athens: Ohio University Press. 181 p.
Wintermeyer, R. (2008). Introduction. In : «Moi public» et «Moi privé» dans les mémoires et les écrits autobiographiques du 17e siècle à nos jours / études réunies et présentées par Rolf Wintermeyer en collaboration avec Corinne Bouillot. Mont-Saint-Aignan: Publications des Universités de Rouen et du Havre. pp. 11–31.
Zlatar, A. (1998). Autobiography through the Eyes of Medieval Researchers. Auto-interpretation. St.-Petersbourg. pp. 33–54. (in rus)
Zweig, G. (1970). Development of Genres of Fiction and Non-Fiction Literature. Fiction and Documentary Genres: Questions of Theory and History. pp. 5–9. (in rus)
