ФАТАЛЬНА ЛЮБОВ ХАРКІВСЬКИХ ЖІНОК

Анотація

Статтю присвячено культурологічному дослідженню історії життя й діяльності двох відомих харків’янок, які жили й творили у Харкові у другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття, – Евлалії Павлівни Кадміної та Анни Яківни Бровар, більше відомої як Анна Мар. У статті актуалізується життєпис Евлалії Кадміної, аналізується її творчий шлях, наголошується на видатних тогочасних особистостях, які справили великий вплив на життєдіяльність місткині (як-от: Микола Григорович Рубінштейн, Петро Ілліч Чайковський, Олександра Дормідонтівна Александрова-Кочетова). У статті згадуються життєві історії інших тогочасних відомих жінок – Єлизавети Дормідонтівни Лавровської, Олександри Валер’янівни Панаєвої-Карцової, Емілії Карлівни Павловської. Досліджується відтворення образу Евлалії Павлівни Кадміної в літературі, зокрема у повісті «Після смерті» Івана  Тургєнєва, в оповіданні «Театральний характер» Миколи Лєскова, в оповіданні «Останній дебют» Олександра Купріна та інші. Автор статті досліджує життєпис Анни Яківни Бровар (Анни Мар), аналізує її оповідання, що виходили друком у тогочасних часописах. Ранні твори Анни Мар носять автобіографічний характер, головні героїні її ранніх творів є молоді жінки, самотні, невлаштовані, напів голодні, мріють про кохання, про зустріч із мужнім і добрим чоловіком. Захоплення буддизмом, згодом перехід у католіцизм знайшли своє відображення у подальших творах Анни Мар. Окремий цикл творів є присвяченим діяльності Польського Будинку Харкова, громадського і культурного центру, створеного польською громадою Харкова. У цей час в якості естетичних і духовних орієнтирів нею були вибрані європейський декаданс і символізм. Художньою формою її творів стають ліричні мініатюри. Основною тематикою творів останніх років письменниці стають теми самотності, смерті й самовбивства.