ДИСКУРС ДУХОВНО-ЕКЗИСТЕНЦІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ІВАНА ФРАНКА: КОНЦЕПТ ОСОБИСТОСТІ
Анотація
У рецензії на монографію Євгена Нахліка «Віражі Франкового Духу. Світогляд. Ідеологія» розглянуто систему інноваційних змін у системі сучасної франкознавчої науки на основі посилення дискурсу культурології, філософії, літератури, освіти, виховання. Доведено: основою рецензованого дослідження є наскрізна модель духовно-екзистенційного становлення еволюційного поступу Івана Франка; вона – людиноцентрична, націєцентрична. Проаналізовано проблеми, які розкриті з проекцією наоснови духовно-морального розвитку і саморозвитку особистосі. Проакцентовано орієнтири для рефлексії формування компоненту Я-виклику стосовно формування духовно-моральних цінностей у системі взаємодії особистості та соціуму. На прикладі аналізу основних тематичних пластів монографії розглянуто роль художнього тексту як системи естетичних, філософських, психолінгвістичних смислів.
Аналіз рецензованої монографії доводить, що текст як основа культурології стає всеохоплюючим явищем. Синергетика текстів Івана Франка наповнює усі напрямки діяльності людини. У їхніх системних архетипах формуються знакові коди епохи. Сукупність ідеалів та символів, норм та засад, надбань і цінностей впливають на організацію та способи людської життєдіяльності як у матеріальній, так і у духовній сферах.
На основі аналізу художньої спадщини Івана Франка відбувається переосмислення примітивного трактування мистецьких явищ. Дані процеси служать основою для формування нового системного мислення, нової людської індивідуальності та нових, якісних людських відносин. Творча діяльність Івана Франка показує, що людство засобами культурологічного впливу переходить від однієї епохи до іншої, від епохи технократизму до утвердження духовних моральних цінностей. У минуле відходить прагматизм та технократизм, людиноцентризм стає наскрізною моделлю соціального буття людства.
Завдяки аналізу творчості Івана Франка ми бачимо, як розширюються інтелектуальні горизонти взаємопроникненнялітератури та соціального буття. Художні тексти – базова основа для формування світогляду людини. Традиції Франкового слова маєпродовження у часі і просторі. Світова культурологічна система на даний час зазнає великої трансформації у сторону утвердження моральних цінностей нашого часу. На противагуегоїзму, скупості, черствості, байдужості практика життя вносить у життєвий обіг якісно нові цінності: жертовність, прощення, розуміння світу, іншої людини, цивілізації.
Монографія представлена крізь призму системи аксіологічних цінностей культурологічної парадигми. На прикладі дослідження духовної еволюції Івана Франка системно подано роль тексту у філософсько-екзистенційному відтворенні епохи.
Завантаження
Посилання
Bekh I. D. (2019). Spiritual personality in the context of educational challenges. Native school. 2019. №1. P.3–7.
Zymomrya M. (2009). Franko's strategy of Ukrainian studies as a model of intercultural discourse through the prism of German literary criticism. Ukrainoznavstvo. № 3.3.
Franko I. Y. (2005). What is progress? Collection of works: in 3 volumes. Vol. 3. P. 432–478.
Franko I. (1895). Ukraine irredenta. Life and word. Vol. 4. P. 471–483.
Franko I. (1896). Thoughts on evolution in the history of mankind. Collection of works: in 50 volumes. Vol. 45. P. 76–139.
Nakhlik E. (2019). Virazhi Frankovoho Dukhu. Svitohliad. Ideolohiia. Literatura. 640 p.
Sherekh Y. (1993). The third watchman: literature, art, ideology. 590 с.
Zymomrya M., Dobryańskyj I., Zymomrya I. (2016). Koncepcja pedagogiczna Kazimierza Denka – rola kultury estetycznej wzakresie turystyki krajoznawstwa Innowacjeie waluacja w edukacji. Narzę dziapomiarue fektówkształcenia. Podred. Jana Grzesiaka.+Kalisz. S. 33–46.
