РОСІЙСЬКІ СОЛДАТИ І ОФІЦЕРИ ОЧАМИ ФРАНЦУЗСЬКИХ СВІДКІВ КРИМСЬКОЇ ВІЙНИ 1853-1856 РР. У РОМАНІ Л. БУССЕНАРА «LE ZOUAVE DE MALAKOFF» (ЛІНГВОІМАГОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)
Анотація
У статті розглядаються засоби вербалізації лінгвоімагологічного аспекту ставлення однієї нації до іншої. Лінгвоімагологія – новий напрямок у філології, запропонований Л. Івановою. Автор статті проаналізував особливості інтерпретації сприйняття російських офіцерів та солдатів французькими свідками під час Російсько-турецької війни, яка розпочалася в 1853 році і тривала до 1856 року. Для аналізу було обрано "Le Zouave de Malakoff" – роман Л. Буссенара, всесвітньовідомого французького літератора XIX сторіччя. Оповідання було надруковане у 1903 році. У книзі описується військова діяльність армій супротивників на півострові Крим. Слід підкреслити, що цей твір ніколи не перекладався з французької на українську мову і є рідкісною книгою навіть на батьківщині.
У своїх роботах ми виходимо з постулату, що у всіх мовах світу відбивається певний спосіб сприйняття наволишнього середовища, що нав'язується як обов'язковий усім носіям будь якої мови. У способі мислити про світ втілюється колективна філософія, притаманна певному народу. Властивий мові спосіб концептуалізації дійсності та погляд на інших людей є частково особливим для тієї чи іншої нації, тому люди, що розмовляють різними мовами можуть бачити світ трохи по-іншому, крізь призму своїх рідних мов.
Автор роману приділяє велику увагу опису бойових дій російських військ під проводом видатних полководців як Е. Тотлебен, П. Нахімов, В. Корнілов та ін. Л. Буссенар оцінює військову діяльність росіян під час Кримської війни, і кожен має шанс побачити її очима французів. Роман відтворив події середини XIX століття, що відбулися на Кримському півострові, де воювали британська, французька, російська, сардинська та турецька армії. У статті були розглянуті різні дискурси. Обсяг роботи дозволив зосередитись лише на оцінці військової діяльності, пов'язаної з солдатами та офіцерами російської армії з точки зору французьких учасників. Було зроблене припущення, що окрім позитивного ставлення до ворогів, Л. Буссенар також іронічно оцінював і їх діяльність.
Отже, слід зробити висновок, що погляд французів на росіян в лінгвоімагологічному аспекті подається амбівалентно. Письменник надає характеристики, що мають позитивне забарвлення, разом із тими, що містять негативні в своїй семантиці відтінки значення. Автор використовує повтори, алітерацію, гіперболу, порівняння, неповні речення та метафору. Взагалі, опис нападів і відступів армій передається в теперішньому часі. За допомогою цієї стилістичної деталі оповідач ніби робить читача співучасником бойових дій, більш барвисто розкриваючи особливості баталій, характер задіяних армій.
Завантаження
Посилання
Apresyan, Yu. (1995). The image of a person according to the language: an attempt to describe the system. Voprosy yazykoznaniya, №1. 37–67 [in Russian].
Chesnokov, P. (1984). Logical and semantic forms of thinking as the meaning of grammatical forms. Voprosyi yazyikoznaniya. № 5. S. 3–13 [in Russian].
Gertsen, A. (1988). Sochineniya v 4 t. T. 3. Past and thoughts. Chasti 6-8. Moskva: Pravda, 560 s [in Russian].
Gumboldt, V. fon. (1984). Selected Works on Linguistics. Moskva: Progress, 397 [in Russian].
Holubovska, I. (2004). Ethnic features of linguistic pictures of the world. Kyiv: Lohos, 284 [in Ukrainian].
Ivanova, L. (2012). Imagology as a new direction in linguistics. Mova і kultura (Naukoviy zhurnal). Kiev: Izdatelskiy Dom Dmitriya Burago, 73–76 [in Russian].
Ivanova, L. (2014). Reception of France in the linguoimagological aspect. Mova і kultura (Naukoviy zhurnal). Kiev: Izdatelskiy Dom Dmitriya Burago, 91–100 [in Russian].
Ivanova, L. (2015). Synthesis of science – architecture – religion as a subject of linguoimagological description (based on the material of journalism by N.V. Gogol). Mir russkogo slova № 1. Spb., 52–57 [in Russian].
Ivanova, L. (2016). Russian Berlin in the linguoimagological aspect. Kiev: Izdatel'skij dom Dmitriya Burago, 112 [in Russian].
Ishchenko, N. (2008). Mythmaking in Military Discourse: The National Myth of the Crimean War of 1853-1856 in the British Literature in the Second Half of the Nineteenth Century: dys. d-ra fil. nauk: 10.02.04 / Tavr. Nats. un-t im. V. I. Vernadskoho. Simferopol, 426 s. [in Ukrainian] [in Russian].
Karaulov, Yu. (1987). The Russian language and linguistic personality. Moskva: Nauka, 262 s [in Russian].
Kornilov, O. (1999). Linguistic pictures of the world as derivatives of national mentality. Moskva: Izd-vo MGU. 341 s. [in Russian].
Miloslavskaya, S. (2012). Russian as a foreign language in the history of the formation of the European image of Russia: monografiya / 2-e izd., stereotip. Moskva: FLINTA: Nauka, 400 [in Russian].
Orekhov, V. (2006). Russian literature and national image (imagological discourse in the Russian-French literary dialogue). Simferopol: AntikvA, 608 [in Russian].
Orekhov, V. (2008). The myth of Russia in the French literature of the first half of the nineteenth century. Simferopol: OAO Simferopolskaya gorodskaya tipografiya, 200 [in Russian].
Sabitova, Z. (2014). Linguistic picture of the world: linguistic evidence of the people living in nature. Moskva: FLINTA: Nauka, 370–380 s. [in Russian].
Sepir, E. (2002). Selected Works on Linguistics and Cultural Studies. Moskva: Progress, 656 s. [in Russian].
Siari, Zh., Shervashidze, V. (2013). The image of Napoleon in France. Slovo.ru: Baltiyskiy aktsent. Tom 4, №1. S. 35-46 [in Russian].
Teliya, V. (1988). Metaphor as a model of meaning production and its expressive-evaluative function. Metafora v yazyike i tekste. Moskva: Nauka, S. 26 – 52 [in Russian].
Vezhbitskaya, A. (1996). Language. Culture. Cognition. Moskva: Yazyiki russkoy kulturyi, 348 s. [in Russian].
