Еудженіо Корті: вияви безкорисливості у Другій світовій війні

Ключові слова: Еудженіо Корті, Східний фронт, Друга світова війна, італійська література, безкорисливість

Анотація

Еудженіо Корті (Безана, 1921-2014) народився в м. Бріанза у католицькій родині, вступив до факультету юриспруденції Католицького університету в Мілані в 1940 році, а у лютому наступного року вступив до лав озброєних сил. Він був одним із перших італійських письменників, які художньо осмислили відступ італійців з Росії у Другій світовій війні, описавши ці події в своєму щоденнику «Мало хто повернувся». У щоденнику описане Зло у всіх його формах та виявах, але в той самий час репрезентовано подорож аскетизму; насправді ж молодий солдат Еудженіо Корті, який пішов на фронт волонтером з метою осягнути комунізм, був здатний осмислити концепти Добра й Істини в контексті «білого пекла» Східного фронту. Його філософські погляди сформувалися під впливом родинного виховання, військової відповідальності й образів друзів: намагання пошуку Добра та Істини стає для нього єдиним способом генерувати й вибудовувати щось позитивне. Його життєпис можна зіставити зі свідченнями про війну таких великих письменників, як Рігоні Стерн, Карло Гноччі, Джуліо Бедескі. Але військовий досвід Е. Корті – це також шлях піднесення до викриття власного покликання як письменника, у якому поєднані воєдино всі його таланти – як історика, вченого та християнина. Аналізуючи сукупність літературної творчості, констатуємо, що Е. Корті, як справжній історик, фіксує факти, оцінює історичні події та осмислює їх, залучаючи різні літературні жанри, такі як есей, новела, щоденник та роман; він надає історії літературних форм, перетворює сухі факти на витвір мистецтва. Еугеніо Корті, солдат, письменник, друг, чоловік, супутник, педагог, свідок милосердя, залишив по собі фундаментальні твори, які поряд із видатними письменниками, такими як Т. Манн, Л. Толстой, Ф. Достоєвський та А. Мандзоні (і цей перелік не є вичерпним), спонукає читача до громадянської відданості та моральної місії, які необхідні для виховання та вдосконалення культури народу.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Apollonio, M. (2010). Campagna di Russia. Presenza di Eugenio Corti. Milano: Ares, pp. 95-98.

Aristotele. Etica Nicomachea.

Corti, E. (2008). Don Carlo Gnocchi. Il Medioevo e altri racconti. Milano: Ares, 189 p.

Corti, E. (2013). I più non ritornano. Milano: Ares, 334 p.

Corti, E. (2015). «Io ritornerò». Lettere dalla Russia 1942-1943. Milano: Ares, 245 p.

Giglia, E. (2004). Ungaretti: ragioni di una poesia. Il canto strozzato. Poesia italiana del Novecento. Novara: Interlinea, pp. 321-336.

Livi, F. (2012). La saison en Enfer d’Eu-genio Corti: «La plupart ne reviendront pas» (1947). Italica: l'Italie littéraire de Dante à Eugenio Corti. Parigi: L'Age d'Homme, pp.751-756.

Livi, F. (2017). Eugenio Corti e la Storia. Al cuore della realtà. Eugenio Corti scultore delle parole. Novara: Interlinea, pp. 19-39.

Mabire, L. (2010) Un’armata si perdeva così nella notte. Presenza di Eugenio Corti, Milano: Ares, pp. 103-107.

Negri, L. Una significativa testimonianza di fede e di cultura. Prolusione tenuta durante la cerimonia di conferimento del Premio Internazionale Eugenio Corti 2019, 4 febbraio 2019, Centro Culturale di Milano. Retrieved from https://www.centroculturaledimilano.it/premio-internazionale-eugenio-corti-2019/

Scaglione, P. (2017). Eugenio Corti inedito: spunti d’archivio per una biografia. Al cuore della realtà. Eugenio Corti scultore di parole. Novara: Interlinea, pp. 41-60.

Scaglione, P. (2002). Parole scolpite. I giorni e l’opera di Eugenio Corti. Milano: Ares, 279 p.

Rivali, A. Giorni e opere di un matrimonio, in «Studi cattolici», 641/42 (luglio-agosto 2014), pp. 494-499.

Rondena, E. (2017). L’originalità del diario «I più non ritornano» nella letteratura di guerra. Al cuore della realtà. Eugenio Corti scultore delle parole. Novara: Interlinea pp. 115-136.

Опубліковано
2019-12-06
Як цитувати
Rondena, E. (2019). Еудженіо Корті: вияви безкорисливості у Другій світовій війні. Accents and Paradoxes of Modern Philology, 1(4), 72–89. https://doi.org/10.26565/2521-6481-2019-4-5