Син харківщини та його подвійний ювілей

  • Felix M. Andreev Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-4207-1478
Ключові слова: Лев Мечников, соціолог, письменник, літературна критика, Харківський університет

Анотація

Статтю присвячено дослідженню творчості Л. Мечникова та приурочено до його подвійного ювілею у 2018 році. Старший брат відомого І. Мечникова тісно пов’язаний з Харковом та Харківським університетом. Протягом свого життя, мандруючи країнами Європи, Близького Сходу, Азії та Америки, Л. Мечников проявив широких спектр своїх талантів – як соціолога, письменника, журналіста, викладача. Увагу в статті зосереджено на літературній спадщині Л. Мечникова, зокрема його літературно-критичних публікаціях, які дотепер не отримали належної дослідницької уваги. Л. Мечников насамперед відомий як автор наукової праці «Цивілізація та великі історичні ріки» (Париж, 1889), де висуває оригінальну теорію розвитку людства. Утім він є автором більш ніж 400 власних творів, у тому числі романів, мемуарів, статей і сатиричних нарисів. Стаття присвячена насамперед дослідженню автобіографічних романів Л. Мечникова, що зображують його дитинство та юнацтво в Харківській області, років еміграції до Франції та Італії. Його пізніша праця «Записки гарібальдійця» розглянута як майстерна реконструкція епохи Рісорджіменто з широким набором яскравих персонажів, деталей та описів. У дослідженні виявлено, що протягом зрілих років, Л. Мечников присвятив себе дослідженню історії італійської літератури в соціо-політичному ракурсі. Він актуалізував проблему зіставлення романтизму та реалізму в літературі періоду національної визвольної боротьби, акцентував важливість громадянської літератури, висловив власне бачення використання художніх форм, жанрів та національних ідей в літературі як її найвищу мету. Він продовжував критичні дослідження літературних творів до своїх останніх років життя, звернувши увагу на постаті таких французьких письменників як Оноре де Бальзак, Жорж Санд, Віктор Гюго, Еміль Золя. Стаття доходить висновку, що Л. Мечников є яскравим взірцем сина Харківщини, який розвинув свої таланти в літературі, критиці та соціальних теоріях, що має бути високо оціненим та осмисленим співгромадянами.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Аксентьев, С. (2008). Две судьбы, разделенные двумя веками. Наука и жизнь., № 1, pp. 70-76. Retrieved from: www.liveinternet.ru.

ГА РФ, ф. 6753. Оп. 1, ед. хр. 81, л. 5.

ГА РФ, ф. 6753. Оп. 1, ед. хр. 19, л. 1.

ГА РФ, ф. 6753, оп. 1, ед. хр. 88, л.11.

ГА РФ, ф. 6753, оп. 1, ед. хр. 88, л.12

Горина, Е. Н. (2010). Вклад Л. И. Мечникова в становление русской социологии. Дис. … канд. соц. наук: 22.00.01. Саратов.

Дело. (1870). № 8, p. 245.

Дело. (1870). № 10, p. 163, 170.

Дело. (1871). № 2. p. 254, 257.

Дело. (1871). № 4. p. 162, 174.

Дело. (1871). № 5. p. 202, 205-209.

Дело. (1890). № 6. p. 43, 52, 54.

Карташева, К. С. (1981). Дороги Льва Мечникова. М.: Мысль.

Лев Мечников – публицист и ученый. [Материалы из архива]. Retrieved from: https://www.old.old.imli.ruLN87_26_Материалы из архива.pdf.

Виноградов, В. В., Зильберштейн И. С. et al. (1955). Литературное наследие. Т. 62.

Лишина, А. К. (1968). Русский Гарибальди Лев Ильич Мечников. In: Россия и Италия. М.: Наука. P. 167−185.

Маслович, Н. В. (1897). К биографии Л. И. Мечникова. Исторический вестник, № 68, pp. 999-1000.

Мечников. [Центральная библиотека централизованной библиотечной системы Московского района города Харькова]. Retrieved from: http://www.bibl-furmanova.edu.kh.ua/o_tchentralnoy_bibliotechnoy_sisteme/o_tchentralnoy_bibliotechnoy_sistemeo_tchentralnoy_bibliotechnoyistoricheskaya_spravka/kraevedenie/mechnikov/

Мечникова, О. Н. (1926). Жизнь Ильи Ильича Мечникова. М., Л.:. Государственное издательство.

Мечников, Л. И. (1995). Цивилизация и великие исторические реки. М.: Издательская группа Прогресс, Пангея.

Мечников, Л. И. (1861). Записки гарибальдийца. Русский вестник, № 35, № 36.

Мечников, Л. И. (1897). Бакунин в Италии в 1864 году (Из воспоминаний Л. И. Мечникова). Исторический вестник, № 67, pp. 807-834.

Мечников, Л. И. (2016). Записки гарибальдийца. СПб.: Алетейя.

Мечников, Л. И. (2017). Последний венецианский дож. Итальянское Движение в лицах. СПб.: Алетея.

Отечественные записки. (1870). № 2, p. 598.

Отечественные записки. (1870). № 4, p. 470.

Петренко, А. Н. (2016). Лев Ильич Мечников и его научное наследие. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. Национальный исследовательский Томский государственный университет.

Потапова, З. М. (1973). Русско-итальянские литературные связи. Вторая половина ХІХ века. М.: Наука.

Русское слово. (1864). № 1, p. 50

Русское слово. (1864). № 3, p. 24

Современник. (1863). № 12, p. 169.

Толгамбаева, Д. Т. (1993). Философско-историческая концепция Л. И. Мечникова. Автореф. дис. … канд. филос. наук: 09.00.03. М.

Федоров, М. Г. (1972). Русская прогрессивная мысль ХІХ в. от географического детерминизма к историческому материализму. Новосибирск: Наука, 1972.

Экспонат месяца! In: Новости. О музее. [online]. Retrieved from: http://artmuseum.kh.ua/ru/news/eksponat-misyatsya2.19.html

Reclus, E. Preface (1889). In: Leon Metchnkoff. La civilization et les grands fleuves historiques, avec une preface de m. Elisee Reclus. Paris. P. 5−28.

Опубліковано
2019-12-05
Як цитувати
Andreev, F. M. (2019). Син харківщини та його подвійний ювілей. Accents and Paradoxes of Modern Philology, 1(4), 7–25. https://doi.org/10.26565/2521-6481-2019-4-1