Аполлон Матушинський vs Олександр Твердохлєбов: родинна схожість двох портретів і біографій.
Анотація
Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз біографій А. М. Матушинського та О. Д. Твердохлєбова з метою виявлення структурних вимірів їхнього життєвого досвіду; окреслити чинники, що формували їхню особистісну й професійну ідентичність; розкрити, яким чином різні соціальні середовища продукували внутрішню спорідненість світоглядних установок, а також визначити значення фотопортрету як історичного джерела для біографістики.
Методологія дослідження. Застосовано методи наукової критики історичних джерел, а саме: емпірично-описовий, порівняльний, аналітико-синтетичний, палеографічний, текстологічний. Для встановлення кола осіб, які згадуються в джерелах, використано біографічний метод. З метою локалізації топонімів застосовано історико-географічний метод.
Наукова новизна. Застосовано матрицю вимірів життєвого досвіду А. М. Матушинського й О. Д. Твердохлєбова та приклади спільних для їхніх біографій значень і символів. Акцентовано увагу на фотопортреті як історичному джерелі, зокрема інформаційному потенціалі й важливості для біографістики. Вперше системно уточнено низку біографічних відомостей про О. Д. Твердохлєбова, що тривалий час відтворювалися в науковій і довідковій літературі без належної верифікації. Зокрема: спростовано поширені твердження щодо його фахової історичної освіти та встановлено, що він не закінчував історико-філологічний факультет Харківського університету; уточнено статус його взаємин із Харківським історико-філологічним товариством: попри неодноразові звернення, Твердохлєбов не був прийнятий до складу товариства; скориговано уявлення про його архівну діяльність: він не був першим архіваріусом архіву при ХІФТ та не може вважатися одноосібним упорядником чернігівського архіву; поставлено під сумнів відомості про нібито 50-річне вчителювання в Охтирському повітовому училищі; спростовано інформацію про отримання ним спадкового дворянства, оскільки Твердохлєбов мав лише особисте дворянство; упроваджено до обігу свідчення про щонайменше дванадцять невідомих донині його творів. У сукупності ці уточнення формують нову реконструкцію життєвого шляху О. Д. Твердохлєбова, очищену від усталених, але недостовірних біографічних наративів, і створюють підґрунтя для подальших студій діяльності та творчої спадщини краєзнавця Слобожанщини.
Висновки. У контексті біографічних студій ключового значення набуває застосування комплексного підходу. Завдяки візуальній природі фотопортрет як історичне джерело має унікальне значення для біографістики, оскільки не лише фіксує зовнішність особи, а й зберігає відомості про епоху, соціальний статус, емоційний стан і життєвий контекст. Біографії А. М. Матушинського й О. Д. Твердохлєбова, такі різні на перший погляд, виявляються близькими. Їхня портретна родинна спорідненість, яка спершу здається лише біографічною деталлю, після уважного прочитання життєписів набуває глибшого сенсу. Через призму біографій, історію родин, зовнішнього соціального й інтелектуального середовища та особистих творчих практик їхні портрети «промовляють» більше і суголосно. Матриця з набором багатоаспектних життєвих вимірів – творчого, когнітивного, естетичного, політичного, соціального, складає основу біографічних студій, доводить їхню спорідненість не лише генеалогічним фактом, а внутрішньою близькістю двох осіб, які жили та творили в різних культурних середовищах, але подібно сприймали світ й убачали в ньому власну місію. Перспективи подальших студій полягають у докладному висвітленні біографій, укладанні бібліографічних покажчиків, археографічній підготовці до видання рукописів, а також актуалізації вивчення іконографічних документів як особливого виду документів.
Завантаження
Посилання
Бондарев А. Немного о завещаниях в конце ХІХ – начале ХХ века. URL: https://moniacs.kh.ua/nemnogo-o-zaveshhaniyah-v-kontse-xix-nachale-hh-veka/
Волис В. P. Александр Дмитриевич Твердохлебов – краевед и этнограф. Краеведческие записки Ахтырского краеведческого музея. 1962. Т. 3. С. 94-97.
Данилевский Г. П. Собрание сочинений: В 10 т. Т. 1. Биографический очерк С. Трубачева. Москва: ТЕРРА, 1995. 505 с.
Иванов Е. М. Харьковский исторический архив. Сборник Харьковского историко-филологического общества. Харьков, 1905. Т. 14. С. 75-108.
Корнієнко В. Листи Андрія Сомова та Івана Толстого до Єгора Рєдіна (матеріали до біографії А. Матушинського). Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. ІІІ: збірка наукових праць, присвячена 150-літтю з дня народження Єгора Кузьмича Рєдіна (1863–1908). Київ, 2013. С. 25-28.
Мархайчук Н. В., Іваненко С. О. Початковий етап формування мистецтвознавчого осередку в Харкові (перша половина ХІХ ст.). Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. 2017. Вип. 1. С. 80-86.
Маслійчук Володимир. Харків як патріархальне село: кілька роздумів про образ міста. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/127-volodymyr-masliychuk-krakiv-iak
Матушинский А. М. Русские художники в Риме. Правительственный вестник. 1884. Т. II. № 12. 15 июня 1884. Стб. 301-309.
Матушинский А. М. Русские художники в Риме. Правительственный вестник. 1884. Т. II. № 10. 01 июня 1884. Стб. 251-254.
Милько В. Повітові училища України: мережа, фінансування, система управління (1804– 1849 рр.). Український історичний збірник. Київ: Інститут історії України, 2015. Вип. 18. С. 148-163.
Михальчук Л. Ю. Традиції мистецького музейництва Слобожанщини. Традиційна культура в умовах глобалізації: регіональні особливості та розвиток туризму: матеріали наук.-практ. конф., 24–25 травня 2013 року. Харків, 2013. С. 128-133.
Міщенко Л. О. Д. Твердохлєбов – (не)провінційний літератор, фольклорист Поворскля Слобожанщини. Краєзнавство. 2025. № 2. С. 256-265.
Міщенко Л. Олександр Твердохлєбов – дослідник кустарних промислів Слобожанщини. Матеріали до української етнології. 2025. № 24 (27). С. 44-55.
Павлова О. Г. А. М. Матушинський і його внесок в розвиток мистецтвознавства: матеріали наук. конф., присвяченої 110-річчю Харківського художньо-промислового музею. Харків: Харків. іст. музей: Харків. худож. музей, 1996. С. 13-19.
Палієнко М. Г. «Киевская старина» (1882–1906): систематичний покажчик змісту журналу. Київ: Темпора, 2005. 608 с.
Редин Е. К. Аполлон Михайлович Матушинский: к истории Харьковского университета. Харьков: Тип. Адольфа Дарре, [1894]. 16 с.
Филиппенко Р. И. Е. К. Редин и музей изящных искусств и древностей Харьковского университета. Вопросы музеологии. 2014. № 2 (10). С. 89-96.
Belting H. An Anthropology of Images: Picture, Medium, Body. Princeton: Princeton University Press, 2011. 197 p.
Burke Р. Eyewitnessing: The Uses of Images as Historical Evidence. London, 2001. 224 р.
Ginzburg C. Spurensicherungen: über verborgene Geschichte, Kunst und soziales Gedächtnis. Berlin: Klaus Wagenbach, 2011. 176 S.
Gombrich Е. Die Geschichte der Kunst. Berlin: Phaidon Verlag GmbH, 2024. 688 S.
L'invention du XIXe siècle. Т. ІІ. Le XIXe siècle au miroir du XXe. Paris: Klincksieck, 2002. 312 р.
Pastoureau M. Une histoire symbolique du Moyen Age occidental. Paris : Seuil, 2004. 436 р.
Rüsen J. Geschichte im Kulturprozeß. Köln: Böhlau, 2002. 280 S.
Інститут російської літератури Російської академії наук.
Російський державний історичний архів.
Центральний державний історичний архів України, м. Київ.
References
A. S. Nekrolog. Khudozhestvennye tsennosti, 1886, Vol. 4, cols. 22-26. (in Russian)
Bondarev, A. A Few Notes on Wills in the Late 19th – Early 20th Century. Available at: https://moniacs.kh.ua/nemnogo-o-zaveshhaniyah-v-kontse-xix-nachale-hh-veka/ (in Russian)
Volis, V. P. Aleksandr Dmitrievich Tverdokhlebov: Local Historian and Ethnographer. Kraevedcheskie zapiski Akhtyrskogo kraevedcheskogo muzeya, 1962, Vol. 3, pp. 94-97. (in Russian)
Danilevsky, G. P. Collected Works: In 10 Volumes. Vol. 1. Biographical Essay by S. Trubachev. Moscow: TERRA, 1995. 505 p. (in Russian)
Ivanov, E. M. Kharkov Historical Archive. Proceedings of the Kharkov Historical-Philological Society, Kharkov, 1905, Vol. 14, pp. 75-108. (in Russian)
Korniienko, V. Letters of Andrii Somov and Ivan Tolstoy to Yehor Redin (Materials for the Biography of A. Matushinsky). Sofia Kyivska: Byzantium. Rus’. Ukraine, Issue III. Kyiv, 2013, pp. 25-28. (in Ukrainian)
Markhaichuk, N. V., and Ivanenko, S. O. The Initial Stage of the Formation of an Art-Historical Center in Kharkiv (First Half of the 19th Century). Traditions and Innovations in Higher Architectural and Art Education, 2017, Issue 1, pp. 80-86. (in Ukrainian)
Masliichuk, Volodymyr. Kharkiv as a Patriarchal Village: Reflections on the Image of the City. Available at: https://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/127-volodymyr-masliychuk-krakiv-iak (in Ukrainian)
Matushinsky, A. M. Russian Artists in Rome. Pravitelstvennyi vestnik, 1884, Vol. II, №. 12, 15 June 1884, cols. 301-309. (in Russian)
Matushinsky, A. M. Russian Artists in Rome. Pravitelstvennyi vestnik, 1884, Vol. II, №, 10, 1 June 1884, cols. 251-254. (in Russian)
Mylko, V. County Schools of Ukraine: Network, Funding, and Management System (1804–1849). Ukrainian Historical Collection, Kyiv: Institute of History of Ukraine, 2015, Issue 18, pp. 148-163. (in Ukrainian)
Mykhalchuk, L. Yu. Traditions of Art Museum Work in Slobozhanshchyna. In: Traditional Culture in the Context of Globalization: Regional Features and Tourism Development, conference proceedings, 24–25 May 2013. Kharkiv, 2013, pp. 128-133. (in Ukrainian)
Mishchenko, L. O. O. D. Tverdokhlebov: A (Non-)Provincial Writer and Folklorist of the Povorskla Region of Slobozhanshchyna. Kraieznavstvo, 2025, № 2, pp. 256-265. (in Ukrainian)
Mishchenko, L. Oleksandr Tverdokhlebov: Researcher of Handicrafts in Slobozhanshchyna. Materials in Ukrainian Ethnology, 2025, № 24 (27), pp. 44-55. (in Ukrainian)
Pavlova, O. H. A. M. Matushinsky and His Contribution to the Development of Art Studies. In: Proceedings of the Scholarly Conference Dedicated to the 110th Anniversary of the Kharkiv Museum of Art and Industry. Kharkiv: Kharkiv Historical Museum; Kharkiv Art Museum, 1996, pp. 13-19. (in Ukrainian)
Paliienko, M. H. «Kievskaia starina» (1882–1906): Systematic Index of the Journal’s Contents. Kyiv: Tempora, 2005. 608 p. (in Ukrainian)
Redin, E. K. Apollon Mikhailovich Matushinsky: On the History of Kharkiv University. Kharkov: Adolf Darre Printing House, [1894]. 16 p. (in Russian)
Filippenko, R. I. E. K. Redin and the Museum of Fine Arts and Antiquities of Kharkiv University. Voprosy muzeologii, 2014, № 2 (10), pp. 89-96. (in Ukrainian)
Belting, H. An Anthropology of Images: Picture, Medium, Body. Princeton: Princeton University Press, 2011. 197 p. (in English)
Burke, P. Eyewitnessing: The Uses of Images as Historical Evidence. London, 2001. 224 p. (in English).
Ginzburg, C. Spurensicherungen: Über verborgene Geschichte, Kunst und soziales Gedächtnis. Berlin: Klaus Wagenbach, 2011. 176 p.
Gombrich, E. Die Geschichte der Kunst. Berlin: Phaidon Verlag GmbH, 2024. 688 p.
L'invention du XIXe siècle. Vol. II: Le XIXe siècle au miroir du XXe. Paris: Klincksieck, 2002. 312 p.
Pastoureau, M. Une histoire symbolique du Moyen Âge occidental. Paris: Seuil, 2004. 436 p.
Rüsen, J. Geschichte im Kulturprozeß. Cologne: Böhlau, 2002. 280 p.
Institute of Russian Literature RAS (in Russian).
Russian State Historical Archive (in Russian).
Central State Historical Archive of Ukraine (TsDIAK) (in Ukrainian).
