Звичаї, народні знання та виробничий досвід, пов’язані з роїнням бджіл на Сарненщині (за експедиційними матеріалами із Сарненського району Рівненської області).

Анотація

Мета дослідження. На основі польових етнографічних матеріалів, зібраних на Сарненщині, проаналізувати явища матеріальної культури, народні знання, архаїчні компоненти світоглядних уявлень, звичаїв та обрядів¸ пов’язаних з роїнням бджіл, і простежити їх особливості у лісовому і домашньому бджільництві.

Методологія дослідження. Використані історичні методи (аналізу та синтезу, типологічний, порівняльно-історичний) та етнологічний метод дослідження (збирання польових матеріалів за авторською програмою-запитальником, проведене із застосуванням кущового методу етнологічних досліджень).

Наукова новизна. Вперше в українській етнологічній літературі досліджені етнокультурні особливості звичаїв, пов’язаних з роїнням бджіл на Сарненському Поліссі. Використані експедиційні польові матеріали, зібрані авторкою, вперше вводяться до наукового обігу.

Актуальність. Тематика статті є актуальною, так як розкриває один з аспектів звичаєвості та виробничого досвіду, пов’язаного з розвитком бджільництва на Поліссі, як елемента Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

 Висновки. З’ясовано, що упродовж розвитку бджільництва на Сарненському Поліссі сформувався комплекс світоглядних уявлень, магічних дій, звичаїв, обрядів, народних знань, пристосувань і виробничого досвіду, пов’язаних із роїнням бджіл. Світоглядні уявлення і пов’язані з ними магічні дії мали сприяти успіху у промислі. Доведено, що при лісовому бджільництві втручання у процес роїння був мінімальним і зводився до знання термінів роїння і спостереженням за ним на Зелені свята. У період домашнього бджільництва бджолярі стали активно втручатися у всі етапи розвитку бджіл, що сприяло формуванню системи знань, виробничого досвіду і спеціальних пристосувань.