Еволюція інститутів та механізмів просторового розвитку економіки
Анотація
Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питань еволюції інститутів та механізмів просторового розвитку економіки, як основного чинника забезпечення конкурентоспроможності території в умовах новітніх трендів мережизації, інтелектуалізації та діджиталізації суспільно-економічних процесів. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає у тому, що тільки через неефективну просторову організацію Україна втрачає 2-3 % ВВП щорічно; необхідність врахування просторового чинника у розвитку економіки декларує тематика Доповіді Світового банку; однією з ключових цілей Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року обрано територіальну соціально-економічну інтеграцію та просторовий розвиток.
Систематизація літературних джерел та підходів за тематикою дослідження засвідчила, що до складу будь-якої країни входять найрізноманітніші регіони, кожному з яких властива специфічна екосистема науки та інновацій, унікальний економічний контекст та індустріальна інфраструктура. За таких умов ключовим інструментом забезпечення збалансованого просторового розвитку, зокрема щодо визначення території локалізації полюсів зростання, виступає стратегія розумної спеціалізації. У ході дослідження розглянуто питання зміни парадигми реалізації регіональної політики на основі спеціалізації від періоду функціонування раднаргоспів до створення кластерів на сучасному етапі розвитку економіки України. Оскільки глобалізація виробництв, спільнот та мереж знань, збільшення кількості мережевих комунікацій призводить до того, що високий рівень кооперації стає одним з ключовим умов конкурентоспроможності країни, у дослідженні розглянуто еволюцію моделей колаборації ключових стейкхолдерів (від single helix до quintuple helix) та інститутів просторового розвитку.
Перспективами подальших досліджень за даним напрямом є розробка рекомендацій щодо узгодження інтересів ключових стейкхолдерів розглянутих моделей колаборації з метою забезпечення гармонійного економічного розвитку територій України.
Завантаження
Посилання
Worldbank.org. (2018). World Bank Ukraine Economic Update. [online] Available at: http://pubdocs.worldbank.org/en/684631523347829626/Ukraine-Economic-Update-April-2018-Eng.pdf [Accessed 15 Nov. 2018].
Bavyko, O. (2012). Typology of spatial development of regions in the conditions of network economy formation [“Typologia prostorovogo rozvytku regioniv v umovakh formuvannia merezhevoi ekonomiky”]. Economy and the state, 10, pp. 16‒19.
Williamson, O. (2013). The Transaction Cost Economics Project: The Theory and Practice of the Governance of Contractual Relations. Cheltenham: Edward Elgar Pub.
Year in Review: 2017 in 12 Charts. [online] Available at: http://www.worldbank.org/en/news/ /feature/2017/12/15/year-in-review-2017-in-12-charts [Accessed 8 Nov. 2018].
Chuzhykov, B. (2016). Regional Policy of the European Union [“Regionalna polityka Evropeiskogo Souzu”]. Kyiv.
The state strategy of regional development for the period till 2020. [online] Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF#n11 [Accessed 07 Nov. 2018].
Rodchenko, V. and Prus, Yu. (2018). Global benchmarks for spatial development in modern conditions : challenges for Ukraine [“Globalni orientyry prostorovongo rozvytku v suchasnykh umovakh: vyklyky dla Ukrainy”]. Social Economics, 1, pp. 50‒61.
Midtkandal, I. and Sorvik, J. (2012). What is smart specialization? [online] Available at: http://www.nordregio.se/en/Metameny/Nordregio-News/2012/Smart-Specialisation/Context [Accessed 12 Nov. 2018].
Smart Specialization – a strategy in the field of sustainable development. [online] Available at: http://www.unece.org/index.php?id=35927 [Accessed 15 Nov. 2018].
Borysuk, N. and Ermakova, Zh. (2015). From economic councils to clusters. Part 3. Formation of the new economic system in Russia [“Ot sovnarhozov do klasterov. Chast 3. Stanovlenie novoi sistemy khoziaistvovania v Rossii”]. Bulletin of Samara State University, 8(130), pp. 42‒48.
Lanovik, B., Matysiakevych, Z. and Mateiko, R. (1999). Economic History of Ukraine and the World [“Ekonomichna istoriia Ukrainy i svitu”]. Kyiv.
Lytvyn, V., Geits, V. etc. (2011). Economic history of Ukraine : historical and economic research [“Ekonomichna istoriia Ukrainy : Istoryko-ekonomichne doslidzhennia”]. Kyiv: Nika-Tsentr.
Etzkowitz, H. and Leydesdorff, L. (1998). Triple helix of innovation: Introduction. Science and Public Policy, 25(6), pp. 358‒364.
Brännback, M., Carsrud, A. and Krueger, N. (2018). Challenging the triple helix model of regional innovation systems: a venture-centric model. International Journal of Technoentrepreneurship, 1(3), pp. 257‒277.
Razak, A. and White, G. (2015). The Triple Helix model for innovation: A holistic exploration of barriers and enablers. International Journal of Business Performance and Supply Chain Modelling, 7(3), pp. 278‒291.
The Triple Helix Model – Role of different entities. [online] Available at: http://www.scienceportal.org.by/upload/2015/June/Inconet%20EaP%20-%20Presentation/ /4%20Spinoglio _Triple%20Helix.pdf [Accessed 05 Nov. 2018].
Etzkowitz, H. (2007). University-Industry-Government: The Triple Helix Model of Innovation. [online] Available at : https://pdfs.semanticscholar.org/c737/7b7a3c21d78caff9357560da79064ea 197b5.pdf [Accessed 10 Nov. 2018].
Leydesdorff, L. and Ivanova, I. (2016). “Open Innovation” and “Triple Helix” Models of Innovation: Can Synergy in Innovation Systems Be Measured? Journal of Open Innovations: Technology, Market and Complexity, 2(1), pp. 1‒12.
Quadruple helix. [online] Available at: http://cs.ufh.ac.za/coe/overview [Accessed 13 Nov. 2018].
Grundel, I. and Dahlstrom, M. (2016). A Quadruple and Quintuple Helix Approach to Regional Innovation Systems in the Transformation to a Forestry-Based Bioeconomy. J Knowl Econ, pp. 98‒109.
Karaiannic, E. (2016). The four-tiered spiral of innovation and “smart specialization”: the production of knowledge and national competitiveness [“Chetyrekhzvennaia spiral innovatsii i “umnaia specializastiia”: proizvodstvo znanii i natsionalnaia konkurentosposobnost”]. Forsyth, 10(1), pp. 31‒42.
Tkachenko, O. (2018). Potential of spatial integration of business in ensuring social and economic development of the region [“Potencial prostorovoi integratsii biznesu u zabezpechenni sotsialno-ekonomichsnogo rozvytku region”]. Lviv.
Egorov, I. (2018). Formation of state scientific, technical and innovation policy on the basis of the extended model of «triple spiral» (state-science-industry) [“Formuvannia derzhavnoi naukovo-tekhnichnoi ta innovatsiynoi polityky na osnovi rozshyrenoi modeli “potriynoi spirali” (derzhava-nauka-promyslovist’)”]. Science and Innovation, 1, pp. 86‒89.
Garayannis, E., Evangelos, G., Campbell, D. etc. (2018). The ecosystem as helix: an exploratory theory‐building study of regional co‐opetitive entrepreneurial ecosystems as Quadruple/Quintuple Helix Innovation Models. R&D management, 48, pp. 148‒162.
Geits, V., Danylenko, A., Libanova, E. and Grystenko, A. (2015). Innovative Ukraine 2020: National Report [“Innovatsiina Ukraina : natsionalna dopovid”]. Kyiv.
Smorodynska, N. (2015). Globalized economy: from hierarchies to network [“Globalizirovannaia ekonomika: ot ierarkhii k setevomu ukladu”]. Moskow: IE RAN.
