Соціальна економіка https://periodicals.karazin.ua/soceconom <p>Фахове видання з&nbsp;економічних наук категорії "Б".</p> <p>Журнал присвячений висвітленню результатів наукових досліджень у галузі економічних наук: питання мотивації праці, управління на різних рівнях економіки, кредитна і грошова системи, облік та аудит, міжнародна економіка та світове господарство, економіко-математичні методи і моделі, статистичний аналіз і маркетингові стратегії.</p> <p>Для наукових працівників, викладачів, аспірантів і студентів економічних спеціальностей.</p> uk-UA olhahlushchenko@karazin.ua (Olha Hluschenko, Doctor of Economic Sciences, Associate Prof) sejournal@karazin.ua (Yuliia Lieshchyna) Fri, 24 Jul 2020 21:58:27 +0300 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Реалізація соціального капіталу як ключовий драйвер становлення поведінкової економіки https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16110 <p>Стаття присвячена дослідженням теоретичної та практичної складової, аналізу історії та застосування сучасних знань концепції «соціальний капітал» в становленні нового направ­лення економічної науки, що є поведінковою економікою. Беруться до уваги концепції за­гальних питань, прийняття спільних та окремих рішень, які базуються на взаємній довірі на основі єдиних комунікацій. Піднімаються найважливіші проблеми сьогодення, такі як бід­ність, якість життя, солідарність, свідомість кожного громадянина, розкриваючи проблеми благополуччя не на поверхні, а із середини, аналізуючи причини. Проводиться оцінка та ана­ліз індексу щастя, взаємозв’язок та взаємодія щасливої людини та соціального капіталу. Ви­значаються такі явища економіки, як економічна свідомість та економічна поведінка, які можуть впевнено пропонувати діловому бізнесу та світу політики свої теорії та знання. На­рощування та формування соціального капіталу в необмеженому просторі зв’язків і стосунків дає надію знайти шляхи гармонійного вирішення проблем економічного, соціального, полі­тичного характеру, покращуючи можливості раціональної складової не тільки на рівні дер­жави, а і на рівні кожної людини. Вивчаючи поняття «економічний суб’єкт», який є складні­ший і не обмежується рамками раціональності при прийнятті рішень, загострюється вкрай важлива потреба в уточненні та аналізі економічних механізмів реальної поведінки людини. В цьому нам допомагає поведінкова економіка, яка дозволяє розібратися в поведінці кожної людини в різних ситуаціях. Усі напрямки життєдіяльності економічних суб’єктів мають бути спрямовані на покращення рівня життя населення, а це не можливо без довіри суспільства до гілок влади та бізнесу. Ефективність сучасної конкурентної структури економіки, з вико­ристанням соціального капіталу, може відродити довіру та впевненість кожної людини.</p> Viktoriya Hurochkina, Nataliia Riabinina ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16110 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300 Концептуальні засади інформаційної безпеки національної економіки в умовах діджиталізації https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16114 <p>Стаття присвячена визначенню концептуальних засад інформаційної безпеки національ­ної економіки в умовах діджиталізації. У процесі дослідження виявлено дуальний взаємозв’язок між процесами діджиталізації і розвитком господарської системи, актуалізова­но проблему забезпечення інформаційної безпеки сучасної економіки. На основі аналізу хро­нології найбільших кібератак на інформаційні системи України, рівня та динаміки кібератак і кіберзлочинів, фінансових втрат національної економіки від кіберзлочинності обґрунтовано необхідність забезпечення інформаційної безпеки. Сформовано понятійно-категорійний ба­зис інформаційної безпеки національної економіки. Встановлено зв’язки між базовими кате­горіями розвитку процесів діджиталізації, управління національною економікою та забезпе­чення інформаційної безпеки. На основі аналізу наукової літератури виокремлено три основні концептуальні підходи до визначення сутності інформаційної безпеки, згідно з якими інфор­маційна безпека розглядається як: складова національної безпеки; стан захищеності інфор­маційного середовища та національних інтересів від можливих загроз; стан системи, який здатний забезпечити цільові параметри безпеки. Поглиблено змістовне наповнення поняття «інформаційна безпека національної економіки» і визначено як стан захищеності інфор­маційного середовища, що забезпечує реалізацію національних економічних інтересів, стійкість національної економіки до внутрішніх та зовнішніх, реальних і потенційних загроз, пов’язаних із активним розвитком цифровізації. На основі системного та захисного підходів розроблено структурну модель інформаційної безпеки національної економіки, визначено її властивості та взаємозв’язок елементів із зовнішнім середовищем. Обґрунтовано, що основу інформаційної безпеки національної економіки становить захист національних економічних інтересів. Запропоновану систему інформаційної безпеки національної економіки правомірно визначено базисом для подальшого дослідження пріоритетних напрямів забезпечення інфор­маційної безпеки в умовах діджиталізації.</p> Svitlana Onyshchenko, Alina Hlushko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16114 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300 Прогнозно-аналітичні дослідження розвитку світової економіки міжнародними інституціями: тенденції та загальний огляд https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16115 <p>У статті визначені міжнародні інституції, які створюють глобальні економічні прогнози. Такі прогнози носять ймовірний характер і не ставлять за мету передбачення майбутнього. У дослідженні проаналізовані довгострокові прогнози різного часу, які охоплюють періоди до 2020, 2030 і 2050&nbsp;років. Головне завдання комплексного довгострокового прогнозування ‒ виявити ризики і можливості, які несуть для кожної країни та світу в цілому ключові політи­ко-економічні тенденції. На сучасному етапі процедура розробки прогнозів слабко алгоритмі­зована й має суто індивідуальний характер. Ефективність більшості міжнародних інституцій залишається незначною. Це пов’язано з обмеженістю фінансових ресурсів, відмінностями в ідеологічних і політичних установках.</p> <p>Найбільш відомі публікації комплексного довгострокового прогнозування Національної ради з розвідки (National Intelligence Council) і Атлантичної ради (Atlantic Council) США: серія доповідей «Глобальні тренди» (Global Trends) ‒ прогнози до 2025 і 2030&nbsp;років. «Global Trends 2030: Alternative Worlds» пояснює швидкі і багатосторонні трансформації геополітичних, еко­номічних і технологічних факторів, що перетворюють світ сьогодні, а також траєкторію руху таких трансформацій протягом наступних 15-20 років. Особливу увагу довгостроковому про­гнозуванню приділяють ООН та інші міжнародні організації та їх країни-учасниці, у т.ч. США, ЄС і Китай. Перше дослідження з серії «Світ у 2050 році» (The World in 2050) було опуб­ліковано департаментом макроекономічного аналізу PricewaterhouseCoopers в 2006 році. Аналіз і прогнози, що містяться у дослідженні Групи Світового Банку «Global Economic Pro­spects», є невід’ємною частиною нагляду МВФ за змінами в економіці держав-членів органі­зації, тенденціями на міжнародних фінансових ринках та світовою економічною системою. Аналітично-прогнозні дослідження є важливим елементом управління науково-технічним розвитком. Короткий огляд досвіду прогнозування науково-технічного розвитку містить ана­літична довідка Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку Національної академії наук України.</p> Marina Shmahelska ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16115 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300 Ідентифікація характеристик конкурентного середовища цільових ринків збуту продукції підприємств-виробників зерна https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16116 <p>В статті обґрунтовано доцільність проведення системного аналізу конкурентного середо­вища зернового ринку, наводяться приклади застосування результатів такого аналізу для за­безпечення справедливих та ефективних конкурентних відносин. Наведено критерії визна­чення товарно-географічних меж товарного ринку, а також фактори, що враховуються при визначенні територіальних меж такого ринку. Розкривається сутність методологічної основи аналізу конкурентної ситуації на ринку. В рамках даного аналізу узагальнено алгоритм про­ведення дослідження стану конкурентних ринкових відносин, заснований на: розрахунку і порівнянні розмірів ринкових часток окремих операторів; визначенні загальної картини ринкової привабливості з точки зору виходу нових гравців шляхом розрахунку агрегованих коефіцієнтів динаміки конкуренції, конкурентної активності та рентабельності продажів на ринку; порівняння часток ринку з використанням дисперсійного аналізу і визначення інтен­сивності конкуренції на ринку шляхом розрахунку коефіцієнта варіації часток підприємств; дослідження рівня монополізації ринку з використанням розрахунку коефіцієнта ринкової концентрації, що дозволяє визначити рівень монополізації ринку товаровиробників по від­ношенню до споживачів і постачальників, а також індексу Герфіндала-Гіршмана, як коефіці­єнта концентрації для трьох найбільш поширених науково обґрунтованих типів ринку. Метод був випробуваний на ринку, межі продукції якого визначені як ринок товарного зерна, що представляє всі можливі види і категорії якості і не має продуктів-замінників. При цьому ге­ографічні межі досліджуваного ринку визначаються трьома адміністративними районами Харківської області. На основі розрахунків зроблено висновки щодо інтенсивності конкурен­ції, концентрації безпосередніх учасників розподілу товарного зерна та перспективних тен­денцій розвитку та регулювання конкурентних відносин на сучасному ринку. Передбачаєть­ся, що результати проведеного в статті дослідження можуть бути використані для прогнозу­вання перспективної конкурентної моделі.</p> Valerii Danylenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16116 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300 Сучасні маркетингові методи просування продукції вітчизняних підприємств-виробників https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16117 <p>У статті визначено сучасні маркетингові методи просування продукції вітчизняних під­приємств-виробників. Маркетингові можливості в мережі Інтернет значно вищі, ніж в інших комунікаційних інструментах. Інтернет-реклама надає можливість вітчизняним підприєм­ствам-виробникам як розширити внутрішній ринок збуту, так і забезпечує вихід на зовнішні ринки. Важливою перевагою мережі Інтернет для просування продукції є постійний розви­ток Інтернет-технологій та поява сучасних методів просування. Маркетинг в мережі Інтернет має великий потенціал за такими параметрами: охват цільової аудиторії; проведення анкету­вання та опитування цільової аудиторії; оперативність отримання результатів; високий рі­вень достовірності отриманих результатів. Вітчизняним підприємствам-виробникам комбі­кормової продукції використання мережі Інтернет дозволяє суттєво зменшити витрати на просування продукції на ринок, тому що вартість реклами в Інтернеті нижче, ніж у друкова­них виданнях. Мережа Інтернет дозволяє маркетологу визначити профіль цільової аудиторії: за статтю, віком, доходом, освітою та потребами. Проведено аналіз основних методів просу­вання комбікормових виробів в мережі Інтернет, таких як: пошук інформації з використан­ням пошукових систем, пошук з використанням тематичних веб-серверів, практика обміну посиланнями між серверами, маркетингові дослідження користувачів мережі Інтернет та ін­ші. Розроблена стратегія просування комбікормової продукції ТОВ «ККЗ» в мережі Інтернет за допомогою використання cookie-файлів. Вітчизняні підприємства-виробники можуть ви­користовувати cookie-файли для уникнення нав’язливого показу користувачу одного й того ж рекламного повідомлення, а також дозволяють відстежувати кількість показів користувачу реклами одного виду. Просування комбікормових виробів ТОВ «ККЗ» в мережі Інтернет доці­льно здійснювати за допомогою власного сайту, його оптимізація дозволить сприяти збіль­шенню кількості відвідувачів як з вузькоспеціалізованих, так і з загально тематичних соці­альних мереж.</p> Viktor Rozhko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16117 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300 Антикризова функція: інноваційний розвиток та конкурентоспроможність https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16118 <p>У статті розглядається інноваційний розвиток економіки через забезпечення витрат на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) на рівні встановлених міжна­родних стандартів. Інноваційний розвиток в свою чергу обґрунтовує зміцнення конкуренто­спроможності національної економіки. У статті використовувалися дані Індексу інноваційно­го розвитку, Індексу НДДКР, а також Індексу міжнародної конкурентоспроможності, надані спеціалізованими міжнародними фінансовими інститутами і організаціями. На підставі цих даних були проаналізовані деякі показники за період 2010-2018&nbsp;рр. Крім того, описується шляхи запобігання економічних криз за рахунок інноваційного розвитку економіки і обґрун­товується здійснення менших витрат при реалізації антикризових програм, пов’язаних з інноваційним розвитком. Зокрема, були проаналізовані кошти, витрачені деякими країнами в рамках антикризової програми світової економічного-фінансової кризи 2008&nbsp;р. Ці кошти були співставні із коштами, витраченими на інноваційний розвиток економіки цих країн. В результаті з’ясувалося, що витрати на антикризові програми коштують у кілька разів дорож­че, ніж на інноваційний розвиток. Також, показано зв’язок між міжнародними індексами інноваційного розвитку, витрат на НДДКР і конкурентоспроможності. Наведено аналіз про­відної десятки країн за цими трьома індексами. В результаті цього аналізу систематично ви­вчалися сильні і слабкі сторони країн з найвищими результатами по всіх трьох показниках. В кінці статті наводяться наукові висновки і практичні рекомендації, засновані на аналізі чин­ників, які відіграли ключову роль в успіху країн, що зайняли верхні позиції за трьома показ­никами, і аспектів, які ще не використовуються повною мірою. За рахунок прискореного розвитку країни, реалізації корінних реформ в економіці необхідно створити інноваційні технопарки в регіонах, а також з метою подальшого інноваційного розвитку необхідне фор­мування інноваційних інкубаторів.</p> Kamoliddin Jabbarov ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16118 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300 Стратегія забезпечення економічної безпеки малих та мікропідприємств https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16119 <p>Сучасні світові тенденції спонукають до розгляду заходів щодо розвитку малого та мікро бізнесу. Метою статті є розробка стратегії економічної безпеки малих та мікропідприємств, що дозволить забезпечити розвиток вказаних підприємств у майбутньому. При виконанні до­слідження стану розвитку системи малого та мікропідприємництва в Україні було викорис­тано метод статистичного групування на основі типологічних ознак та аналітики. Задля ха­рактеристики економічної безпеки та виокремлення загроз розвитку використано метод уза­гальнення і порівняння. У роботі виконано дослідження динаміки розвитку системи малого та мікропідприємства в Україні. Виявлено, що протягом 2011-2018&nbsp;рр. має місце зменшення кількості підприємств малого та мікро бізнесу на 17,5&nbsp;%. Наведене регламентує доцільність розробки системи забезпечення економічної безпеки, яка дозволить упередити зниження кількості підприємств малого та мікро бізнесу у майбутньому.&nbsp; Досвід розвитку бізнесу пока­зує, що запропонована система має враховувати особливості діяльності малих та мікропід­приємств. Дослідження показало, що стан економічної безпеки обумовлений захищеністю від низки економічних загроз. В умовах малого та мікропідприємства економічні загрози доціль­но згрупувати в залежності від напряму їх реалізації. У статті запропоновано розглядати за­грози наступного характеру: інновацій, конкуренції, підприємства, фінансів та юриспруден­ції. У зв’язку із цим структура економічної безпеки повинна передбачати нейтралізацію нега­тивних наслідків загроз складових: інноваційної безпеки, безпеки конкурентоспроможності, безпеки підприємництва та фінансово-юридичної безпеки. З метою нейтралізації негативних наслідків реалізації загроз економічної безпеки доцільно запропонувати стратегію партнер­ських угод. Остання включає в себе розробку партнерських угод у напрямках: маркетингово­го, логістичного, інтеграційного, юридичного та фінансового співробітництва.</p> Kateryna Astafieva, Hanna Temchenko, Olga Bondarchuk ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16119 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300 Канали розподілу товарів як фактор розвитку сфери обігу https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16120 <p>В статті обґрунтовано критеріальну систему каналів розподілу товарних ресурсів, як комплексу посередницької діяльності сфери обігу. Розвинуто класифікацію каналів розподілу товарів на прямі, непрямі й змішані в залежності від пріоритетності вибору. Визначено специфіку їх діяльності. Доведено, що під каналами розподілу товарної продукції виступають посередники, які виконують функції як з наближення товару до кінцевого споживача, так і відповідного права власності. Визначено, що канали розподілу товарів і система руху товарів мають різні вектори інформаційних потоків, що розкривається через зворотний зв’язок зі споживачами. Обґрунтовано фактори впливу на закупівельно-збутову діяльність суб’єктів роздрібної мережі і посередницьких структур, що обумовлюється функціональною структурою управління збутом, а також системою аналізу і контролю за процесом розподілу і діяльністю учасників каналів розподілу на товарному ринку. Вдосконалено систему реалізації конкретного варіанту розміщення логістичного центру, що повинен виходити із критерію оптимальності співвідношення між витратами на забезпечення роботи складського господарства і збільшенням ефективності обслуговування підприємств і організацій роздрібної торгівлі. В результаті дослідження було зроблено висновок, що досягнення ефективного рівня конкурентоздатності суб’єкта досягається за рахунок сегментування ринку, спрямованого на формування однорідних груп за певними критеріями. Доведено, що в системі ціноутворення вирішальне значення має формування методів стимулювання реалізації через надання додаткових послуг з постачання товарів та системи відтермінування сплати за них. Зазначено, що результативними показниками досліджень у сфері дослідження каналів розподілу товарної продукції є аналіз динаміки реалізації і реакції покупців на зміни в організації сфери збуту товарів, де аналізуються мотиви покупок, взаємозв’язок зміни цінової політики та умов реалізації, надання додаткових послуг.</p> Andrii Diadin, Serhii Tkachenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16120 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300 Уніфікація системи державного фінансового контролю в умовах глобалізації https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16121 <p>В межах цієї статті обґрунтовано необхідність уніфікації системи державного фінансово­го контролю, де уніфікація, за авторським баченням, – це стандартизація принципів та ме­ханізмів державного фінансового контролю, що є прийнятними до будь-якої держави неза­лежно від її історико-культурного розвитку. Для досягнення поставленої мети і завдань дослі­дження було встановлено основні структурні елементі системи державного фінансового кон­тролю, їх види та взаємозв’язки. Було встановлено, що внутрішній аудит є важливим не лише для державного сектору, у якості інструменту контролю над використанням, формуванням та заощадженням публічних фінансів, а й для приватного сектору економіки. У закордонній практиці інформаційна база внутрішнього аудиту використовується у ризик-менеджменту для зниження ризиків підприємства та підвищення фінансової стабільності. Результатом дос­лідження є сформоване авторське бачення уніфікації системи суб’єктів державного фінансо­вого контролю на основі здійснюваного ними виду контролю. Запропонована система ґрун­тується на проведеній класифікації зарубіжних систем державного фінансового контролю, що склалися історично, та міжнародних стандартів ISSAI. Запропонована система враховує не лише економічний аспект інституту державного фінансового контролю, а й також соці­альний та глобальний аспекти. Базуючись на соціальному аспекті було доведено важливість громадського фінансового контролю, тому що у демократичних країнах важливу роль у соці­ально-економічних процесах держави мають утворені соціальні інститути. У сформульованій автором системі обґрунтована значимість створення належного вищого органа фінансового контролю, його вплив на життя громадян та значимість співробітництва суб’єктів державно­го фінансового контролю з громадським фінансовим контролем. Лише завдяки цьому співро­бітництву можливо сформувати ефективну уніфіковану систему державного фінансового контролю, що буде забезпечувати соціально-економічний розвиток країни. Було обґрунтовано необхідність підвищення значення міжнародного інституту фінансового контролю INTOSAI, виходячи з глобальної точки зору, та формування ним наднаціонального виду контролю, що має бути включений у систему державного фінансового контролю кожної країни.</p> Viktor Kurianov ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16121 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300 Інструментарій забезпечення фінансової стабільності банківської системи України https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16122 <p>Стаття присвячена питанню систематизації, аналізу та розробці класифікації інструмен­тарію забезпечення фінансової стабільності банківської системи, який є визначальним фак­тором при формуванні необхідних впливів для забезпечення фінансової стабільності бан­ківської системи.</p> <p>Для вибору та застосування інструментарію, який найповніше відповідає поставленим цілям, поточним умовам та пріоритетам забезпечення фінансової стабільності банківської системи, доповнено його класифікацію за рахунок уведення нових класифікаційних ознак.</p> <p>Зокрема, для врахування важливості підтримання безперервної циркуляції фінансових потоків у банківській системі, їх узгодженості та синхронності, виділено класифікаційну ознаку «за впливом на вхідні та вихідні фінансові потоки», що уможливлює застосування від­повідного інструменту, виходячи з таких конкретних завдань, як забезпечення безперерв­ності здійснення розрахунків, раціоналізація вартості ресурсів, згладжування впливу на від­соткові ставки змін ліквідності.</p> <p>Базуючись на наявності різних рівнів регулятивних впливів на забезпечення фінансової стабільності банківської системи – стратегічного й операційного, до класифікації інструмен­тів введено ознаки «за впливом на досягнення операційних цілей монетарної політики» та «за впливом на досягнення стратегічних цілей монетарної політики».</p> <p>Виділення класифікаційної ознаки «за впливом на діяльність системних/державних бан­ків» зумовлене значущістю системно важливих банків для забезпечення фінансової стабіль­ності банківської системи, оскільки значна концентрація активів і капіталу у таких банках потребує застосування спеціального інструментарію, спрямованого на запобігання систем­ним ризикам.</p> <p>З урахуванням необхідності збалансування потоків наданих банківською системою кре­дитів, впливу ризиків на банківську діяльність запропоновано класифікаційні ознаки інстру­ментів забезпечення фінансової стабільності банківської системи «за впливом на кредитний цикл», «за ключовими ризиками», «за організаційними елементами».</p> <p>Виділення класифікаційних ознак інструментів забезпечення фінансової стабільності банківської системи сприятиме досягненню таргетованості регулятивних і організаційних впливів та дотриманню критеріїв раціональності й адекватності при виборі конкретних ін­струментів. Це створить підґрунтя для вибору та застосування такої комбінації інструментів, яка найбільшим чином відповідає поставленим цілям, поточним умовам та пріоритетам за­безпечення фінансової стабільності банківської системи.</p> Natalia Pogorelenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16122 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300 Розвиток зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств в умовах глобалізації економіки https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16123 <p>У сучасному глобалізованому світі досить потужною силою економічного розвитку висту­пає міжнародна торгівля, яка охоплює сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу. Еко­номічний розвиток будь-якої країни неможливий без її активної участі в торговельних відно­синах з іншими країнами світу. Швидке формування глобальної економіки сприяє виник­ненню низки можливостей для бізнесу, як великого, так і малого. В статті розглянуті як пере­ваги глобалізації економіки, так і її недоліки. Встановлено, що за сучасних умов технологічно­го розвитку та стрімких інтеграційних процесів необхідно враховувати її результати під час формування ефективної політики держави щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльнос­ті. Країна, що входить до системи глобальних господарських зв’язків має підвищувати свою конкурентоспроможність, мати свої конкурентні переваги задля уникнення впливу негатив­них факторів.</p> <p>В роботі показано сучасний стан розвитку зовнішньої торгівлі України з іншими країна­ми світу, досліджено структуру українського експорту та імпорту. Не зважаючи на значне зростання вартості експорту товарів та послуг до країн світу, Україна все ще залишається імпортозалежною країною. Валютна лібералізація сприяла частковому уникненню упередже­ного ставлення з боку іноземних контрагентів, інвесторів та банків, що дозволило українсь­ким підприємствам вести повноцінну діяльність на зовнішніх ринках, результатом чого стало значне скорочення негативного зовнішньоторговельного сальдо країни.&nbsp; Новий закон про ва­люту забезпечив в Україні базу для вільного руху капіталу, що&nbsp; наблизило країну до європей­ських стандартів. Проте, не зважаючи на значні послаблення у валютному регулюванні, ук­раїнські виробники продовжують зіштовхуватися з низкою як внутрішніх, так і зовнішніх&nbsp; перешкод на шляху до активізації експортної діяльності. В статті визначено подальші шляхи розвитку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств в умовах глобалізації. Проведені дослідження дали змогу встановити, що стабільний розвиток економіки можливий лише при збереженні її відкритості та швидкому розвитку зовнішньої торгівлі.</p> Natalia Bondarenko, Kyrylo Chervonchenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16123 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300 Банківське обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств на прикладі АТ «ПУМБ» https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16124 <p>Метою статті є розробка рекомендацій щодо удосконалення банківського обслуговування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до вказаної мети було поставлено зав­дання: визначити основні банківські послуги, які надаються суб’єктам ЗЕД, проаналізувати стан обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств у АТ&nbsp;«ПУМБ», розробити рекомендації щодо його удосконалення. З’ясовано, що банківське обслуговування зовнішньо­економічної діяльності підприємств включає широкий спектр операцій, зокрема, ведення клієнтських рахунків в іноземній валюті, проведення міжнародних розрахунків за експортно-імпортними операціями, різні форми фінансування зовнішньоекономічної діяльності тощо. Підсумовано, що специфіка банківського фінансування зовнішньоекономічної діяльності підприємств полягає в тому, що кредит надається, переважно, у іноземній валюті, відповідно банк повинен мати валютну ліцензію, цикл кредитування прив’язаний до циклу здійснення торгової операції, банк повинен мати надійні іноземні банки-контрагенти та бути членом SWIFT та інших міжнародних платіжних систем, а також мати кваліфікований у сфері зов­нішньоекономічної діяльності персонал.</p> <p>Визначено, що АТ «ПУМБ» не пропонує спеціалізованих продуктів для суб’єктів ЗЕД, ок­рім імпорту білоруської техніки. Водночас, банк акцентує увагу на консалтингових послугах щодо операцій з валютою та позиціонує себе як банк з обслуговування міжнародних операцій підприємств важкого машинобудування, паливно-енергетичного комплексу, виробників ме­ханічного й електроустаткування, металургійних підприємств. В результаті досліджуваному банку з метою покращення сервісу було запропоновано створити на базі існуючих клієнтів-суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності такий клуб, а також, використовувати його, як ін­струмент залучення нових клієнтів. За своїм змістом він буде спільнотою експортерів та ім­портерів, які обслуговуються в банку, для яких будуть організовуватись заходи з нала­годження міжнародних зв’язків, освітні заходи з різних питань ефективного ведення зовніш­ньоекономічної діяльності, створено спеціалізований торговий портал.</p> Dmitro Mangushev, Murad Mamedov ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/16124 Fri, 24 Jul 2020 00:00:00 +0300