Сексуальні розлади: поведінковий підхід до їх формування і терапії

Анотація

Поведінкова модель сексуальних розладів ґрунтується на принципах поведінкової психології, згідно з якими ці розлади розглядаються як результат набутих форм поведінки, закріплених у процесі навчання. Небажані або дезадаптивні сексуальні патерни (наприклад, уникнення інтимності, залежність від певних об’єктів або ситуацій для збудження) можуть бути результатом негативного досвіду, підкріплення або відсутності адекватного навчання. Поведінкова терапія призначена для ліквідації завчених форм поведінки (симптомів та синдромів). В основу поведінкової терапії покладено принцип, згідно з яким будь-якого хворобливого або неадекватного прояву (симптому), що виник рефлекторно, можна позбутися, слідуючи цим же шляхом. Таким чином, метою поведінкової (біхевіоральної) терапії є руйнування патологічних та формування нормальних, пристосованих до дійсності поведінкових програм. У статті наведено поведінкові моделі формування сексуальних розладів: модель класичного обумовлення І. П. Павлова (формування умовних рефлексів); модель оперантного обумовлювання (нагороди: позитивне і негативне підкріплення, покарання); модель соціального навчання Альберта Бандури (навчання відбувається при спостереженні за поведінкою інших людей, а також при впливах медіа). Характеризуються детермінанти формування сексуальних розладів в поведінковій моделі, приклади різних сексуальних дисфункцій і порушень сексуальної орієнтації, що розвиваються за поведінковими механізмами. Наводяться поведінкові інтервенції, які використовуються для терапії сексуальних розладів, та запропонована автором поведінкова схема використання медикаментів для лікування синдрому тривожного очікування сексуальної невдачі.