https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/issue/feed Психологічне консультування і психотерапія 2019-03-17T22:44:55+02:00 Олександра konstryctora@gmail.com Open Journal Systems <p>Фахове видання з психологічних наук.</p> <p>У журналі представлено різномаїття психотерапевтичних підходів, модальностей та методик, що пов’язані з психологічним та медичним простірами сучасної психотерапевтичної та консультативної допомоги. Розглянуто теоретичні і практичні питання щодо різних аспектів психотерапевтичного втручання при різних розладах, їх гендерні аспекти, методики психодіагностики, взаємодію психотерапії та культури тощо.</p> <p>Для психотерапевтів, консультантів, практичних психологів та всіх, хто цікавиться питаннями надання психотерапевтичної допомоги.</p> https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/12355 Техніка деноміналізації у клієнт-центрованій психотерапії 2019-03-17T21:05:29+02:00 Alexandr S. Kocharian kocharian55@gmail.com Natalia V. Barinova barinova.n2310@gmail.com <p>У статті розглянута проблема якості протікання психотерапевтичного процесу при різних рівнях психічної організації клієнта. Показано, що переживання клієнта з низьким рівнем психічної організації стають незрозумілими для психотерапевта, а клієнт стає малодоступним. Існує тенденція психотерапевта відхилитися від прямого контакту з переживаннями клієнта, замінивши емоційну емпатію "знанням" - "емпатичним знанням", "знаючим розумінням", "співчутливим знанням". Така інтелектуальна представленість психотерапевта в контакті може бути корисною як для психотерапевта, так й для клієнта. В той же час, вона призводить до відходу від безпосереднього емоційного контакту, що не в повній мірі співпадає з розумінням психотерапевтичного контакту К. Роджерса. Техніка деноміналізації дозволяє очистити переживання від інтелектуального "лушпиння" і отримати чисте живе переживання. Це може статися в просторі "тіло-переживання-спогад". Те, з якого місця слід починати деноміналізацію залежить від особливостей організації психіки клієнта. Активізація одного компонента вказаного простору врешті-решт приводить до активізації іншого. Ці компоненти є елементами "емоційної схеми". Описано три варіанти деноміналізації: 1) інструктаж - проведення клієнта у глибину переживань; 2) фокусування - допомога клієнтові у входженні у закриті переживання; 3) супровід. Останній варіант більше специфічний для низько організованих структур психіки. Важливою умовою роботи психотерапевта проти захисної функції інтелектуалізації у клієнта є актуалізація організмічної тенденції, інакше висока вірогідність ретравматизації клієнта.</p> 2019-01-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/12253 Експериментальне дослідження особистісно-центрованої психотерапії, у лікуванні соматичних розладів (Вивчення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту) 2019-03-17T21:06:49+02:00 Alexandr F. Bondarenko albond2012@gmail.com Ksenia S. Maksimenko ksenia.maximenko@gmail.com <p>This article touches upon the problem of Person-centered psychotherapy in the treatment of specific psycho-emotional problems caused by chronic physical illnesses. The study involved the patients with chronic diseases of gastroenterological spectrum on the exacerbation stage. Total sample size was 144 people: 85 females (59.09%) and 59 males (40.01%) at the age from 24 to 59 y. The average duration of therapy ranged from 15 to 20 hours. A separate group of patients (15 people) were treated with medications prescribed by a psychiatrist in accordance with psychopathological report taking into account the basic diagnosis (anxiolytic, sedative, nootropic, anti-depressants).</p> <p>Methods. At the sample selection and the final stages the MMPI, M. Luscher Colour Test and L. Szondi Test were applied. Before and after each therapeutic session express-diagnostics via SAM- techniques (self-esteem, activity, mood), in form of personal semantic differential was applied.</p> <p>Results and conclusions. The most significant results in terms of clinical features (health, strengthening, stress reduction, reduction of scales’ peaks, indicating the severity of the reactive state, positive dynamics of the lab tests, etc.) have been observed in the group of patients receiving concomitant (psychological, pharmacological and nosology-oriented) therapy. It may be assumed that various psychotherapeutic approaches should be considered as subsidiary, rather than principal, means of chronic illness treatment. Psychological methods proper would be useful for emotional abreaction, switching attention from the dominant physical suffering to the patient's personal resources, as well as self-presentation processes.</p> 2019-01-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/12254 ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОТЕРАПІЇ ОСОБИСТОСТІ З ШИЗОЇДНИМ ХАРАКТЕРОМ 2019-03-17T21:07:19+02:00 Yulia Svynarenko svinarenko.y@gmail.com <p>У статті представлено особливості психотерапевтичної роботи з шизоїдною проблематикою. Розглянуто розуміння шизоїдної організації психіки у практично феноменологічній направленості, виключно в рамках психічної норми. Описано основний внутрішній конфлікт шизоїда, який полягає у гострій потребі близьких стосунків та нездатності комфортно відчувати себе у цій близькості. Стисло розглянуто характеристику емоційної, біхевіоральної та раціональної сфер шизоїдно організованих особистостей. Виділено особливості та стратегії психотерапевтичної роботи з такими клієнтами. Перша стратегія психотерапії шизоїдної особистості полягає у створенні необхідної атмосфери довіри та підтримки, відчутті безпеки у контакті з психотерапевтом. Наступна стратегія виражається у тому, щоб задовольнити потребу шизоїдного клієнта у безумовному прийнятті його унікального суб’єктивного досвіду. Необхідність відвертості та конгруентності з боку психотерапевта. Клієнт у довірливому контакті з психотерапевтом може упізнати свої емоційні переживання, які є неусвідомлені та відкинуті. Підтвердження та віддзеркалення власних почуттів у контакті з психотерапевтом є саногенним для шизоїдного клієнта. Розглянуто тілесно-орієнтовану стратегію психотерапії шизоїдного характеру. Особливості тілесної організації шизоїда полягають у блокуванні енергетичних імпульсів у м’язах. Емоційні переживання блокуються через експресію м’язів, значна обмеженість життєвої енергії у тілі. Завдання психотерапевта максимально екологічно й фундаментально розширити свідомість клієнта щодо прийняття власних емоцій, потреб, переживань та імпульсів тіла. Застосовуючи тілесно-орієнтовані техніки психотерапевт повинен відчувати готовність клієнта до цього. Розглянуто можливі варіанти психотерапевтичних помилок у роботи з шизоїдною динамікою.</p> 2019-01-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/12255 Dharma-based person-centered approach 2019-03-17T21:07:59+02:00 Kazuo Yamashita yamakaz@mvi.biglobe.ne.jp <p>Персональний підхід, орієнтований на Дхарму, є підходом, що розвивається, який походить від глибокого зв'язку між буддизмом (особливо шин-буддизмом) і підходом, орієнтованим на людину. Професор Гішо Сайко назвав цей підхід «підходом до людини, заснованим на Дхармі (DPA)». Його дослідження поєднують у собі буддизм (в японському варіанті), і людино-центрований підхід у його практичному застосуванні (консультування, освіта і т.і.). Його стиль роботи не тільки інтелектуальний, але й експіріентальний. Він привніс ідею духовності, закладену в буддизмі, в практику клієнт-орієнтованої психотерапії в роботі групи зустрічей. Його роботу можна назвати «практичним буддизмом» або «живим буддизмом». Його феноменологічна перспектива Його феноменологична перспектива, в рамках якої вони розумів людей, їх точки зору, приводила до їх дивним змінам. Далі він наводить бібліографічні дані Гішо Сайко. Будучи вчителем середньої школи він організував кабінет для консультування, а також він намагався практикувати навчання орієнтованим на студентів. Потім він створив дослідницьку групу Шин-шу (Шин-буддизм). Клієнт-центрироване консультування, засноване на буддизмі і відповідна освіта несе дуже важливий гуманістичний потенціал і сприяє розвитку суспільства. Пізніше він назвав свій підхід «людино-центрованим підходом основаним на Дхармі».</p> 2019-01-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/12256 Dharma-based person-centered approach in Japan 2019-03-17T21:10:09+02:00 Gisho Saiko pcpjournal@karazin.ua <p>Робота заснована на особистому досвіді професора психології і довгострокового керівника групи «Консультування Шиншу». Важливо, що буддизм нерозривно пов'язаний з людино-центрованим підходом Карла Роджерса. В Японії розвинена школа буддизму Джоді Шиншу, або просто Шиншу, яка найбільше вкоренилася в ментальності японців і э найбільш поширеною. У статті розглянуті три теми: 1) людино-центрований підхід і японська культура; 2) людино-центрований підхід заснований на Дхармі; 3) Шиншу консультування. Наводиться ідея того, що теорія Роджерса щодо людино-центрована підходу і теорія групи зустрічей була легко прийнята японським суспільством в області психології, освіти, релігії, соціального патронажу та ін., як ніяка інша теорія західної психології. Роджерс відвідував Японію, зустрічався з японськими психологами і терапевтами, що спричинило появу публікацій Карла Роджерса японською мовою. Важливо, що теорія Карла Роджерса проста і легко піддається перевірці, а також відповідає світогляду японців. Пояснюється основна ідея буддизму, яка була прийнята в культуру і структуру клієнт-центрованого знання. Позначаються особливості Шиншу консультування з точки зору гуманізму і людських відносин.</p> 2019-01-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/12257 Професійна безпека в період вибору професії: емпірична експлікація професійних резервів особистості 2019-03-17T21:11:01+02:00 Zhanna P. Virna annavirna@ukr.net Olga V. Lazorko pcpjournal@karazin.ua Volodymyr V. Koshyrets pcpjournl@karazin.ua <p>У статті представлено теоретичне обґрунтування та емпіричне визначення психологічних резервів професійної безпеки особистості в період вибору нею професії. Окреслено основні аспекти запропонованої дослідницької позиції теоретичного аналізу і розробки програми емпірико-діагностичного вивчення. Теоретична концептуалізація проблеми торкається розгляду аспектів професійної безпеки особистості в період вибору професії та специфіки переживання соціальної задоволеності юнаків як ознаки особистісної готовності підвищення якості професійного та особистого життя в майбутньому. Розроблена програма емпіричного дослідження, а також комплекс використаних методів математичної обробки результатів дослідження дає змогу конкретизувати зміст соціально-фрустраційної детермінації вибору професії в старшому шкільному віці: послідовність збільшення показників рівня соціальної фрустрованості відображена у зміні її психологічних ознак від емансипованої самостійності, раціональної відповідальності до інтелектуального відчуження.</p> 2019-01-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/12258 Психологічні характеристики батьків проблемних дітей 2019-03-17T21:11:36+02:00 Myroslava I. Mushkevych mira_mush@yahoo.com <p><em>проспект Волі, 13, Луцьк, 43025, Україна</em></p> <p>Стаття присвячена дослідженню характеристик особистості та емоційної сфери батьків, які мають проблемних дітей, та визначає взаємозв’язок цих особливостей з дітьми. На основі науково обґрунтованого матеріалу, представленого в статті, статистичний аналіз даних, отриманих під час факторизації вихідного емпіричного фактажу, отриманого за допомогою стандартизованих психодіагностичних засобів. Предметом статистичного аналізу на цьому етапі було тестування гіпотези суттєвих відмінностей у ступені вираженості факторів особистості суб’єктів, згрупованих у різних категоріях за ознаками статі, віку, сімейного статусу та функціонування сім’ї. Зокрема, були виявлені достовірні відмінності в рівні особистісних чинників у суб’єктів різних статей щодо «конструктивного захисту», «поблажливо індиферентного особистого ставлення», «пасивно-захисної особистісної диспозиції» та «психостонічного особистого ставлення». Встановлено статистично значущі відмінності в рівні факторів особистості у субє’ктів з різним сімейним статусом у зв’язку з «екстравертованим розподілом особистості», «поблажливим виховним становищем» та «конструктивним виховним забезпеченням». Згідно з результатами статистичного аналізу вікових характеристик виразності особистих факторів батьків проблеми дітей виявлено статистично значущі відмінності за фактором «конструктивного виховного захисту», «інтровертно-педантичного особистого ставлення» та «поблажливого виховного розташування». Статистичний аналіз показників тяжкості факторів особистості у суб’єктів з різними типами функціонування сім’ї дозволив виявити статистично значущі відмінності в ряді факторів: «основне виховне розташування», «конструктивний виховний захист» та «інтровертно-педантичний особистісний стиль».</p> 2019-01-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/12259 Роль фіксованої уяви у виникненні узалежнення в підлітковому віці 2019-03-17T21:12:21+02:00 Kira V. Sedykh sedykhkira@gmail.com Oleksandr O. Filts pavenckyj.o@gmail.com <p>Стаття містить опис феномену фіксованої уяви як системоутворюючого елементу системи узалежнення особистості. Визначена роль фіксованої уяви як центру комунікації між іншими психічними процесами: емоціями, пам’яттю, мотивацією та мисленням у становленні залежності. Фіксована уява визначена як емоційно насичений образ, що створюється на основі процесу гіпертрофування частини дійсності в уяві і її добудування у фантазії. Проаналізовані особливості фіксованої уяви у становленні залежності від адиктивиного агенту. Побудована структурно-динамічна модель механізму адикції. Виявлено, що взаємодія емоції і образу розвивається по спіралі і поступово зумовлює фіксацію уявного образу. Визначена психологічна суть впливу кататимно-імагінативного образу на поведінку особисті. Створюється специфічна «амальгама» – сплав емоції і образу, який набирає самостійного надцінного значення. Представлена роль фіксованої уяви на різних етапах формування адиктивного процесу, специфіка фіксованої уяви як механізму виникнення узалежнення в підлітковому та ранньому юнацькому віці. фіксована уява визначена як та когнітивна інстанція, що створює вихідно «склеєний» амальгамований образ‑образ‑бажання. Описане значення аддиктивної субкультури на формування узалежнення як ритуалу ініціації. Поставлено питання про вагоме значення фіксованої уяви в процесі реабілітації хімічно узалежнених осіб, її роль у формуванні і збереженні тверезої поведінки особистості. можливість використання феномену фіксованої уяви для побудови позитивних терапевтичних когнітивно-поведінкових схем. Зазначена психологічна роль ритуалу переходу як вагомий чинник в реабілітації хімічно залежних осіб.</p> 2019-01-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/12260 Гендерні особливості ставлення до хвороби дітей та підлітків із хронічними соматичними захворюваннями 2019-03-17T22:44:55+02:00 Hanna V. Kukuruza avkukuruz62@gmail.com Olena O. Kyrylova pcpjournal@karazin.ua <p>У статті визначено особливості ставлення до хвороби дітей та підлітків різної статі, хворих на ревматоїдний артрит, що є хронічним соматичним захворюванням. Проаналізовано інформованість підлітків про своє захворювання, їх відкритість до сприйняття нової інформації та вмотивованість до боротьби із захворюванням. Вивчено психологічні реакції підлітків в контексті хвороби та визначені типи їх відношення до хвороби. Встановлено, що дівчата характеризувалися найвищім рівнем схвильованості відносно свого захворювання, але ж їм була притаманна активність у боротьбі із хворобою і достовірно частіше у них реєструвався гармонійний тип ставлення до хвороби. Хлопці виявляли найбільший рівень почуття провини, характеризувалися зваженою позицією щодо довіри до лікарів, частіше проявляли ергопатичний та сенситивний типи ставлення до хвороби.</p> 2019-01-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/12261 Сексуальні фантазії: огляд основних наукових досліджень 2019-03-17T21:13:33+02:00 Valeria S. Palii valeria.tsykhonya@gmail.com <p>Дана публікація присвячена аналізу основних класичних та новітніх досліджень вивчення сексуальних фантазій. Представлено сучасне розуміння даного феномену, згідно з яким сексуальні фантазії – це невід’ємний аспект статевого життя людини, який включає різноманітні психічні образи та уявлення, що сприймаються людиною як сексуально забарвлені та викликають збудження. Наведено основні погляди на механізми їх формування, зокрема тлумачення в межах психоаналітичної концепції та формування фантазій як результату научіння, взаємозв’язок частоти сексуальних фантазій та рівня статевих гормонів. Визначено, що сексуальні фантазії належать до когнітивних процесів, які беруть безпосередню участь у циклі формування сексуальної реакції. Окреслено основні функції сексуальних фантазій, серед яких посилення сексуального збудження, зняття напруги, втеча від реальності, прогнозування, підвищення самооцінки та інші. Розкрито основні змістові аспекти, такі як фантазії романтичного характеру, фантазії з сексуальними експериментами, фантазії з ідеями підкорення або домінування, садо-мазохістські фантазії, фантазії з тематиками вуаєризму, проміскуїтету, групового сексу або зміни постійного партнера. Також описано відмінності між жіночим та чоловічим типом фантазування. Розкрито основні проблеми, які можуть бути пов’язані з сексуальними фантазіями: наявність нав’язливих фантазій, наявність девіантних фантазій, специфіка фантазування у осіб з травматичним досвідом, специфічний зв’язок між характером емоційних фантазій та особистісними особливостями. Коротко розглянуто основні способи психотерапевтичної роботи з сексуальними фантазіями залежно від типу проблеми: аверсивну психотерапію, позитивне підкріплення бажаного досвіду, десенсибілізацію та переробку рухами очей, психоаналітичну інтерпретацію змісту фантазій, техніку емоційної екстракції.</p> 2019-01-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement##