Опитувальник діагностики емоційного компоненту есенціальної саморегуляції (ОДЕС-2-Е) і його інтерпретація
Анотація
У статті представлено авторську психодіагностичну методику – «Опитувальник діагностики емоційного компоненту есенціальної саморегуляції (ОДЕС-2-Е)», яка створена для вивчення емоційної складової есенціальної саморегуляції особистості. Поняття есенціальної саморегуляції розглядається як здатність людини реалізувати власну тенденцію до самоактуалізації, зберігати автентичність, внутрішню узгодженість і сенс у різних життєвих обставинах, спираючись не лише на функціональні механізми контролю, а передусім на зв’язок із власними цінностями, глибинними потребами та сутнісною ідентичністю. Такий підхід є актуальним у контексті дослідження особистісного зростання, самореалізації, подолання екзистенційних криз і збереження психологічного благополуччя. Методика дозволяє досліджувати чотири типи емоційних станів: афект (інтенсивне, часто імпульсивне збудження), амбівалентність (емоційна суперечність, внутрішній конфлікт), оптимум (стан балансу, злагоди, інтеграції), апатія (відсутність емоційної включеності, відсторонення). Кожен із цих модусів вивчається у трьох ключових сферах функціонування: загальній (екзистенційній), професійній та сімейній. Структура тесту передбачає 6 ситуаційних блоків, що моделюють типові життєві виклики; кожен блок має по 8 варіантів відповідей. Респондент обирає від 3 до 5 відповідей, які найкраще відображають його емоційне реагування. Такий формат дозволяє зафіксувати багатовимірність емоційного досвіду і визначити індивідуальний профіль саморегуляції. Методика застосовується в наукових дослідженнях, психотерапевтичній та консультативній практиці, освітньому процесі, психологічному супроводі розвитку особистості. У статті викладено теоретичну основу методики, її структуру, принципи побудови шкал, логіку інтерпретації результатів, а також можливості практичного використання для виявлення сильних сторін, вразливостей і потенціалу емоційної інтеграції.
Завантаження
Посилання
Dmytrienko, К. (2012). Self-regulation of the behavior of convicts prone to systematic violations of the detention regime in places of deprivation of liberty [Text]: autoref. theses of the candidate of psychological sciences: Khark. National University of Internal Affairs. - Х. - 18 p. (in Ukrainian).
Kocharian, I. (2017). The system of joy: essential self-regulation of the psyche and its psychological correction: monograph / I. Kocharyan. - 2nd ed., ed. -H.: V.N. Karazin KHNU]. – 288 p.
Johnson, M. K., & Casey, B. J. (2022). Self-regulation in early childhood: Neural and cognitive mechanisms. Child Development Perspectives, 16(1), 20–26. https://doi.org/10.1111/cdep.12465
Dunne, J., Van Cappellen, P., & Reddy, S. (2021). Interoception and the development of emotion regulation. Trends in Cognitive Sciences, 25(10), 851–863. https://doi.org/10.1016/j.tics.2021.06.006
Montroy, J. J., Bowles, R. P., Skibbe, L. E., McClelland, M. M., & Morrison, F. J. (2016). The development of self-regulation across early childhood. Developmental Psychology, 52(11), 1744–1762. https://doi.org/10.1037/dev0000159
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (1985). Intrinsic motivation and self-determination in human behavior. New York: Plenum Press.
Ryan, R. M., & Connell, J. P. (1989). Perceived locus of causality and internalization: Examining reasons for acting in two domains. Journal of Personality and Social Psychology, 57(5), 749–761. https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.5.749
Rieth, C. A., & Hagemann, D. (2021). Adaptive affect regulation during the COVID-19 pandemic. Journal of Behavioral Therapy and Experimental Psychiatry, 71, 101655. https://doi.org/10.1016/j.jbtep.2020.101655
Cole, P. M., Bendezú, J. J., Ram, N., & Chow, S. M. (2017). Dynamical systems modeling of early childhood self-regulation. Emotion, 17(4), 684–699. https://doi.org/10.1037/emo0000272
Lobo, J. M., & Lunkenheimer, E. S. (2020). Emotion regulation in the context of parent–child interaction. Development and Psychopathology, 32(5), 1754–1765. https://doi.org/10.1017/S0954579420001259
Lopez, R. B., Hofmann, S. G., Wagner, D. D., Kelley, W. M., & Heatherton, T. F. (2017). Neural predictors of regulation failure. Social Cognitive and Affective Neuroscience, 12(3), 390–398. https://doi.org/10.1093/scan/nsw131
Nakagawa, Y. (2017). Emotion regulation and decision-making under uncertainty. Japanese Journal of Psychology, 88(5), 426–435. https://doi.org/10.4992/jjpsy.88.16218
Kocharian, I., & Servinskiy, V. (2019). Diagnostic questionnaire of essential self-regulation and psychometric assessment of its tasks, Bulletin of H.S. Skovoroda KhnPU. Psychology. Vol. 60. Kharkiv: KhNPU], 2019. – p. 209 – 230. (in Ukrainian).
Kocharian, I. O. (2023). Psykholohichne konsulʹtuvannya i psykhoterapiya, (19), 6–20. https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/22241/20577 (in Ukrainian)
Kocharian, I., & Kuznetsova, D. (2024). Emotional component of essential self-regulation related to women's marital satisfaction]. Psychological Counseling and Psychotherapy, (21), 18–24. https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/issue/view/1429/1927 (in Ukrainian)
