ЛІБЕРАЛЬНА ДЕМОКРАТІЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ, ІНСТИТУТИ, СТІЙКІСТЬ ТА ОЦІНКА ДЕМОКРАТИЧНОСТІ
Анотація
Досліджено кризові прояви інститутів ліберальної демократії у країнах Східної Європи. Розкрито специфіку їхнього функціонування в умовах політичної турбулентності, що характеризується зростанням популізму, посиленням політичної поляризації, зовнішнім тиском з боку авторитарних режимів та внутрішніми управлінськими дисфункціями. Проаналізовано ключові інституційні механізми забезпечення демократичного порядку та виявлено їхню вразливість до кризових факторів.
Охарактеризовано теоретичні підходи до розуміння стійкості демократії, зокрема концепцію «войовничої демократії», що передбачає застосування тимчасових обмежень задля захисту демократичних режимів від антидемократичних акторів. Показано, що такі заходи, з одного боку, можуть посилювати інституційну стійкість, а з іншого – створюють ризик пролонгації обмежень та поступової ерозії ліберальних цінностей.
Особливу увагу приділено аналізу інституційної динаміки України у період після 2014 року та в умовах воєнного стану. Висвітлено практику заборони проросійських політичних партій, проведення декомунізаційних заходів та застосування інших інструментів «самозахисту» демократії. Водночас підкреслено асиметричність цих процесів і наявність дискусій щодо їх відповідності принципам ліберальної демократії.
Розглянуто міжнародні індекси демократичності (Freedom House, V-Dem, Economist Intelligence Unit) як інструменти оцінки стану демократії. Показано, що тимчасові обмеження, запроваджені під час кризових періодів, знижують показники за компонентами «цивільні свободи» та «ліберальні інститути», проте не завжди свідчать про довгострокову ерозію демократії. Зроблено висновок, що розвиток ліберальної демократії у країнах Східної Європи визначається здатністю інститутів підтримувати баланс між необхідними обмеженнями у кризових ситуаціях та збереженням фундаментальних демократичних принципів у довгостроковій перспективі.
Завантаження
Посилання
Gorokhovskaia, Y., Shahbaz, A., Slipowitz A. 2023. Freedom in the World 2023: Marking 50 Years in the Struggle for Democracy. Freedomhouse. URL.: https://freedomhouse.org/report/freedom-world/2023/marking-50-years
Dahl, R. A. 1971. Polyarchy: Participation and Opposition. New Haven: Yale University Press. 272 p. URL.: https://dispes.units.it/sites/dispes.units.it/files/all_pers/Dahl%20Poliarchy001.pdf
Rawls, J. 1993. Political Liberalism. New York: Columbia University Press. 434 p. URL.: http://213.55.90.4/admin/home/Dmu%20Academic%20Resource/Postgraduate%20Studies/Political%20Science/IR%20Rawls,%20John%20(1996)%20Political_Liberalism.pdf
Zakaria, F. 1997. The Rise of Illiberal Democracy. Foreign Affairs, Vol. 76, No. 6 : 22–43.
Fukuyama, F. 1992. The End of History and the Last Man. New York: Free Press. 418 p. URL.: https://ia803100.us.archive.org/33/items/THEENDOFHISTORYFUKUYAMA/THE%20END%20OF%20HISTORY%20-%20FUKUYAMA.pdf
Linz, J. Juan and Stepan, Alfred 1996. Problems of Democratic Transition and Consolidation. London; Johns Hopkins University Press. 504 p. URL.: https://books.google.nl/books?id=kbnRG8N7T4IC&printsec=frontcover&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
Johnson, A. 2025. Freedom Map 2025. Freedomhouse. (дата звернення: 10.07.2025). URL.: https://freedomhouse.org/explore-the-map?type=all&year=2023
Defiance in the Face of Autocratization: Democracy report. 2023 The V-Dem Institute Team.. Varieties of Democracy. URL.: https://www.v-dem.net/documents/29/V-dem_democracyreport2023_lowres.pdf
The Economist Intelligence Unit (EIU). EIU. 2023. Democracy Index 2023. Age of conflict. Economist Intelligence. URL.: https://www.eiu.com/n/campaigns/democracy-index-2023/
Giannone, D. 2010. Political and Ideological Aspects in the Measurement of Democracy: the Freedom House Case Democratization. 2010. Vol. 17 No. 1: 68-97. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/13510340903453716
Tasker, P. 2016. The flawed 'science' behind democracy rankings. Nikkei Asia. URL: https://asia.nikkei.com/nar/articles/peter-tasker-the-flawed-science-behind-democracy-rankings
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
