ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПОЛІТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

  • Олександр Чорненький Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022 https://orcid.org/0009-0001-9479-1776
DOI: https://doi.org/10.26565/2220-8089-2022-42-06
Ключові слова: симуляційне моделювання, адаптивний агент, текст як дані, автоматичний аналіз тексту

Анотація

Розглядається перспектива використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій для розширення методології досліджень політичних процесів. Простежується еволюція досліджень з використанням комп’ютерної техніки, ускладнення та розмаїття можливих підходів.

Дається інформація про використання симуляційного (імітаційного) моделювання, зокрема методу автономних адаптивних агентів для досліджень, пов’язаних з прогнозуванням перебігу політичних подій. Розглядаються можливості комп’ютерного моделювання для аналізу складних динамічних систем у яких прийняття рішень на мікрорівні змінює систему загалом. Зазначаються переваги та недоліки симуляційного моделювання для політологічних досліджень.

Підкреслено важливість розвитку інтернету та соціальних мереж для сучасних науковців, і наведено приклади їх використання як осередку та інструмента для проведення політологічних досліджень. Зазначається що використання такого підходу може бути важливим доповненням до класичних методів. Коротко описані можливості «Big Data analysis» для політичної науки, та зазначені переваги його використання для проведення досліджень.

Дається інформація про метод «текст як дані» для автоматичного збору та аналізу великої кількості текстової інформації. Зазначається, що метод в першу чергу є корисним для порівняльного аналізу у політології, і наводиться приклад його використання. Вказуються можливості використання методу автоматичного текстового аналізу не лише для обробки сучасної інформації у цифровому вигляді, а й для інформації, що міститься у друкованих джерелах за допомогою комп’ютерного оптичного розпізнавання тексту. Водночас коротко описані  обмеження та недоліки цього методу.  Доводиться, що розвиток інформаційно-комунікаційних технологій значною мірою розширює методологію політологічних досліджень, посилює їхню ефективність та достовірність висновків.

Завантаження

Біографія автора

Олександр Чорненький, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022

Аспірант I курсу кафедри політології філософського факультету.

Посилання

Johnson, P. E. 1999. Simulation Modeling in Political Science. American Behavioral Scientist Vol. 42, Iss.10 : 1509-1530. URL: https://doi.org/10.1177/0002764299042010004.

Voinea C. F. 2016. Political Attitudes. Computational and simulation modelling. Chichester: John Wiley & Sons, Ltd. 306 p.

Langton, C. G. (Ed.). 1997. Artificial life: An overview. Cambridge: MIT Press.

Paravantis, J.A. 2016. From Game Theory to Complexity, Emergence and Agent-Based Modeling in World Politics. In: Tsihrintzis, G., Virvou, M., Jain, L. (eds) Intelligent Computing Systems. Studies in Computational Intelligence, vol 627. Springer, Berlin, Heidelberg. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-662-49179-9_3.

Qiu, Lin, Phang, Riyang. 2020. Agent-Based Modeling in Political Decision Making. Oxford Research Encyclopedia of Politics. Oxford University Press . URL: https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228637.013.913.

Wilkenfeld, J., & Kaufman, J. 1993. Political science: Network simulation in international politics. Social Science Computer Review, 11(4), 464–476. URL: https://doi.org/10.1177/089443939301100405.

Fukuyama F. 1999. The great disruption. London: Profile Books. 326 p.

DiGrazia, J, McKelvey, K, Bollen J, Rojas, F. 2013. More Tweets, More Votes: Social Mediaas a Quantitative Indicator of Political Behavior. PLoS ONE 8(11): e79449. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0079449.

Praet, S., Van Aelst, P., van Erkel, P., Van der Veeken, S., & Martens, D. 2021. Predictive modeling to study lifestyle politics with Facebook likes. EPJ Data Science , 10(1) , 50. URL: https://doi.org/10.1140/epjds/s13688-021-00305-7.

Lowndes, V., Marsh D. Stoker D. 2017. Theory and Methods in Political Science (4th ed.). Bloomsbury Publishing. URL: https://www.perlego.com/book/2997269/theory-and-methods-in-political-science-pdf.

Wilkerson, J., & Casas, A. 2017. Large-scale computerized text analysis in political science: Opportunities and challenges. Annual Review of Political Science 20: 529-544. URL: https://www.annualreviews.org/doi/10.1146/annurev-polisci-052615-025542.

Lucas, C., Nielsen, R., Roberts, M., Stewart, B., Storer, A.&Tingley, D. 2015. Computer-Assisted Text Analysis for Comparative Politics. Political Analysis 23(2) : 254-277. URL: https://doi.org/10.1093/pan/mpu019.

Hollibaugh, G. E. 2019. The use of text as data methods in public administration: A review and an application to agency priorities. Journal of Public Administration Research and Theory 29(3): 474-490. URL: https://doi.org/10.1093/jopart/muy045.

Baden, C., Pipal, C., Schoonvelde, M. & van der Velden, M.A.G. 20212. Three gaps in computational text analysis methods for social sciences: A research agenda. Communication Methods and Measures, 16(1) : 1-18. URL: https://doi.org/10.1080/19312458.2021.2015574.

Beelen, K., Thijm, T. A., Cochrane, C., Halvemaan, K., Hirst, G., Kimmins, M., Lijbrink, S., Marx, M., Naderi, N., Rheault, L., Polyanovsky, R. & Whyte, T. 2017. Digitization of the Canadian parliamentary debates. Canadian Journal of Political Science 50(3) : 849-864. URL: https://doi.org/10.1017/S0008423916001165.

Опубліковано
2022-12-30
Як цитувати
Чорненький, О. (2022). ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПОЛІТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 42, 38-44. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2022-42-06
Номер
Том 42 (2022): Питання політології
Розділ
ЗАГАЛЬНИЙ

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).