КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ УКРАЇНИ: ДОСВІД, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Анотація
Культурна дипломатія досить нове поняття, проте являє собою потужний інструмент міжнаціональної та міждержавної комунікації. Через розгляд теоретичного та прикладного досвіду формування поняття культурної дипломатії з’ясовано її результативність як засобу лобіювання національних інтересів. Акцентовано увагу на існуванні елементів культурної дипломатії навіть в давніх цивілізаціях, що підтверджує ефективність даного інструменту «м’якої сили». Окреслено основні тенденції розвитку України як суверенного і повноправного актора на міжнародній арені. Визначено необхідність впровадження прогресивних методів дипломатії сучасною Українською державою для утвердження в геополітичному і культурному світовому просторі.
Розглянуто історичний досвід застосування культурної дипломатії для визначення ефективних форм і методів її застосування в процесі формування позитивного іміджу держави. Акцентовано увагу на досвіді багатьох сучасних європейських держав, особливо Франції, Німеччини, Великобританії, Польщі, а також США. З’ясовано, що наразі культурна дипломатія є важливим напрямком зовнішньої політики багатьох держав.
Прослідковано процес розвитку культурної дипломатії в Україні. Визначено основні етапи і ключові елементи державної політики в царині публічної дипломатії. Окреслено діяльність державних та громадських організацій в царині популяризації української культури, в середині країни та за її межами. Визначено умови для ефективної реалізації національних інтересів через культурні ініціативи – створення якісного контенту для експорту, продукту ефективної координації зусиль внутрішньополітичних, громадських сил та інших стейкхолдерів. Підкреслено, що для України культурна дипломатія, це «м’яка сила», стратегічний елемент зовнішньої політики, через яку можна знайти підтримку в інших країнах на суспільному рівні. Проте наразі державна стратегія розвитку культурної дипломатії лише формується, набуває нових форм, долучається до європейського досвіду.
Завантаження
Посилання
Zabiyaka, I. 2020. Cultural diplomacy: from self-knowledge to self-presentation. URL: https://uaculture.org/texts/kulturna-dyplomatiya-vid-samopiznannya-do-samoprezentacziyi/ (in Ukrainian).
Rzhevskaya, N. 2018. “Cultural diplomacy of Ukraine: current status and prospects”, International Relations Political “Science Series”. 18-19. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/3377/3055 (in Ukrainian).
Nye, Joseph 2019. Оn the Future of Soft Power and Public Diplomacy. URL: https://www.youtube.com/watch?v=q75uTqz5XS4&ab_channel=USCAnnenberg
Lutsyshyn, G., Goncharuk, A. 2017. “Features of the development of cultural diplomacy of Ukraine in modern conditions”, Humanitarian visions: science. magazine / Nat. Lviv Polytechnic University. Issue 3. 1. 25-30 (in Ukrainian).
Kiehl, W. 2006. America’s Dialogue with the World. Washington DC: Public Diplomacy Council. URL: http://www.nyu.edu/brademas/pdf/kiehl.pd
Rozumyuk, V. 2006. “Cultural and propaganda dimension of modern US foreign policy”, Ukrainian national idea: realities and prospects of development. Lviv: Lviv National Polytechnic Institute. Issue. 17. 28-33.
Rozumna, O. 2016. Cultural diplomacy of Ukraine: state, problems, prospects. URL: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/kultu_dypl-26841.pdf
Ukrainian Institute. URL: https://ui.org.ua/
Creative Europe. 2014 URL: http://ec.europa.eu/programmes/creative-europe/opportunities/index_en.htm
Ukrainian Institute in Sweden. URL: https://ukrainskainstitutet.se/ua/
Cultural diplomacy. 2021. Teaching. manual / for general ed. IB Matyash, VM Matvienko; Institute of International Relations of Taras Shevchenko National University; Scientific Society for the History of Diplomacy and International Relations. Kyiv: State Enterprise «GDIP».
On approval of the Procedure for the use of funds provided in the state budget for financial support of the international positive image of Ukraine, ensuring the activities of the Ukrainian Institute and implementing measures to maintain ties with Ukrainians living outside Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-2017-%D0%BF#Text
“Let's revolutionize”. 2018. URL: https://ucf.in.ua/archive/5f1569060020ed37d5334f33
“Chornobyldorf”: a new international opera project has started. URL:
https://artarsenal.in.ua/povidomlennya/chornobyldorf-startuvav-novyj-mizhnarodnyj-opernyj-proyekt/
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).