ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Анотація
Досліджується трансформація інформації в один із ключових стратегічних ресурсів сучасних міжнародних відносин у XXI столітті, що за значенням прирівнюється до військової, економічної та технологічної потужності держав. Аналізуються унікальні властивості інформаційного ресурсу – нематеріальність, швидкість поширення, здатність до масштабування та множинного ефекту, – які перетворюють його на ефективний інструмент «м’якої сили», а в конфліктних ситуаціях – на засіб непрямого впливу, маніпуляції та дестабілізації політичних систем. Розглянуто механізми формування та реалізації державної інформаційної політики, роль політичної еліти, розподіл функцій між гілками влади та вирішальне значення політичної волі лідерів, що ґрунтується на стратегічному мисленні, національній свідомості та моральній відповідальності.
Особливу увагу приділено еволюції міжнародної інформаційної політики: від ідеологічного протистояння часів холодної війни через бурхливий розвиток інтернету в 1990-х – 2000-х роках до сучасних викликів дезінформації, кіберзагроз та регулювання штучного інтелекту. Проаналізовано ключові концепції – інформаційний суверенітет, глобальний інформаційний порядок, цифрова дипломатія – та роль міжнародних організацій (ЮНЕСКО, МСЕ) і недержавних акторів (цифрові платформи, транснаціональні корпорації). Підкреслено багаторівневий, мережевий характер сучасної інформаційної політики та її безпосередній вплив на національну та міжнародну безпеку.
Висновки акцентують на загостренні конкуренції між різними моделями управління інформаційним простором, ризиках фрагментації глобальної системи та необхідності балансу між свободою обміну інформацією та захистом суверенітету. Для України ця сфера набуває екзистенційного значення в умовах гібридних загроз, захисту національної ідентичності та збереження міжнародної підтримки. Перспективи розвитку пов’язані з подальшим удосконаленням цифрових технологій та посиленням ролі недержавних суб’єктів.
Завантаження
Посилання
Soloviov, S. [ta in.]; zah. red. Hrytsiuk N. V. 2015. Informatsiina skladova derzhavnoi polityky ta upravlinnia: monohrafiia. Kyiv: K.I.S. (in Ukrainian).
Kislov D. V. 2013. Informatsiini viiny: monohrafiia. Kyiv: Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t (in Ukrainian).
Levchenko O. 2021. Systema zabezpechennia informatsiinoi bezpeky derzhavy u viiskovii sferi: osnovy pobudovy ta funktsionuvannia: monohrafiia. Zhytomyr (in Ukrainian).
Makarenko Ye. 2000. Yevropeiska informatsiina polityka: monohrafiia. Kyiv: Nasha kultura i nauka.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
