Порівняльна характеристика системи вокалізму сучасної хорватської літературної (стандартної) мови і систем вокалізму сучасних східнослов’янських літературних мов

  • Миленко Попович Загребський університет (Хорватія)
  • Раїса Іванівна Тростинська Загребський університет (Хорватія)
Ключові слова: хорватська, українська, російська, білоруська, фонологія, вокальна фонема

Анотація

У статті на синхронному рівні (з екскурсами в діахронію) порівнюються система вокалізму сучасної хорватської літературної мови і системи вокалізму сучасних східнослов’янських літературних мов, відзначаються збіги й розбіжності при реалізації голосних і складотворних сонорних приголосних фонем, успадкованих з праслов’янської мови, з чого видно, що результати фонетичних процесів, які відбувалися ще в часи спільнослов’янської єдності або починалися в період її розпаду, споріднюють досліджувані слов’янські мови, а результати пізніших фонетичних процесів їх віддаляють.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Миленко Попович, Загребський університет (Хорватія)
доктор наук, професор кафедри російської мови філософського факультету
Раїса Іванівна Тростинська, Загребський університет (Хорватія)
кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри україністики філософського факультету

Посилання

1. Аванесов Р. І. Фонетика современного русского литературного языка. — М., 1956. — 239 с.

2. Брицин М. Я., Жовтобрюх М. А., Майборода А. В. Порівняльна граматика української і російської мов. — К., 1987. — С. 56—75.

3. Буланин Л. Л. Фонетика современного русского языка. — М. : Высшая школа, 1970. — 205 с.

4. Карпенко Ю. О. Фонетика і фонологія сучасної української мови. Учбовий посібник для студентів філологічних факультетів. — Одеса : Одеський держ. ун-тет, 1996. — 143 с.

5. Ломтев Т. П. Грамматика белорусского языка. — М., 1956. — С. 28—29.

6. Панов М. В. Современный русский язык. Фонетика. — М. : Высшая школа, 1979. — 254 с.

7. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За заг. ред. академіка І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1969. — 431 с.

8. Тростинська Р., Попович М. Українська і хорватська літературні мови (фонологічні, морфонологічні, морфологічні проблеми) // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. — Випуск 6. — К. : «Бібліотека українця», 2006. — С. 167—177.

9. Украинская грамматика. — К. : Наукова думка, 1988. — С. 5—39.

10. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. — Х. : Акта, 2002. — С. 4, 47, 1000.

11. Brozović D. O ortoepskoj vrijednosti dugoga i produženog ijekavskog jata // Jezik, № 3—5. — Zagreb, 1972—1973. — Str. 65—74, 106—118, 142—149.

12. Moguš M. Povijesna fonologija hrvatskoga jezika. — Zagreb : Školska knjiga, 2010.

13. Popović M, Trostinska R. Alograf — grafem — grafemem (i principi pravopisa hrvatskog, ruskog i ukrajinskog) // Filologija, № 23—24. — Zagreb. — Str. 291—296.

14. Popović M., Trostinska R. I fonem je znak // Od fonetike do etike (zbornik radova). — Zagreb : Disput, 2005. — Str. 75—81.

15. Škarić I. Što s hrvatskim standardnim refleksom dugoga staroga jata? // Govor, XIII, 1—2. — Zagreb, 1996. — Str. 1—23.
Як цитувати
Попович, М., & Тростинська, Р. І. (1). Порівняльна характеристика системи вокалізму сучасної хорватської літературної (стандартної) мови і систем вокалізму сучасних східнослов’янських літературних мов. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (74), 226-232. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/6772
Номер
Розділ
Актуальні питання сучасної філології та освіти