«Місяць і мідяки» С. Моема як «прихований» передтекст повісті Д.Фаулза «Вежа з чорного дерева»
Анотація
Роман С. Моема «Місяць і мідяки» уперше розглянуто як передтекст повісті Д.Фаулза «Вежа з чорного дерева». Його присутність не означена цитатами, власними іменами чи іншого типу маркерами, які швидко актуалізують інтертекст, маркери менш наочні – конвенції жанру, мотиви і т. п. у «Вежі з чорного дерева» прочитуються не настільки легко, що дозволяє говорити про «Місяць і мідяки» як передтекст, умовно кажучи, прихований.
Метою дослідження є оприявнення роману Моема в ролі передтексту «Вежі з чорного дерева» та осмислення його функціонування в цій ролі.
Наведено аргументи присутностості роману Моема у ролі передтексту в повісті Фаулза, продемонстровано форми цієї присутності та простежено її функції. Виявлено, що образ Генрі Бреслі демонструє типологічну спорідненість з протагоністами характерної для першої половини ХХ ст. моделі роману про митця, репрезентативним твором якої є «Місяць і мідяки». Цілеспрямовану увагу Фаулза до роману Моема засвідчують збіжності з ним на різних поетикальних рівнях його повісті, передусім – акцентація Фаулзом вітаїстичного первеня в образі Бреслі, який складає основу образу митця та розуміння мистецтва і у Моема. До аналізу залучено заключну новелу збірки – «Енігма», яка містить алюзії на поворотний сюжетний момент роману Моема – зникнення; вихід за межі повісті аргументовано тим, що твори у збірці Фаулза взаємоповʼязані.
Здійснений науковий пошук дозволяє говорити про цілеспрямоване залучення Фаулзом роману Моема при створенні «Вежі з чорного дерева», передусім образу Бреслі. Є всі підстави вважати, що вирішальним фактором добору цього передтексту є втілена в образі Стрікленда потужна вітальна сила, яка трактується Моемом як джерело мистецтва; ту саму позицію відстоює Генрі Бреслі в полеміці з Девідом Вільямсом. Відсутність експліцитних алюзій на «Місяць і мідяки» в повісті Фаулза підводить до висновку, що їх уникнення входило до виробленої письменником стратегії роботи з передтекстом.
Завантаження
Посилання
Alekserova I.K. (1918). A comparative analysis of the "small prose" of W.S. Maugham and J. Fowles. Bulletin of the Alfred Nobel University. Series: Philological sciences № 1 (15). P. 44–49.
Bilyk N.D. (2024). Intermediality. Kyiv : Taras Shevchenko National University of Kyiv. 173 p. URL: https://drive.google.com/file/d/133hx0uCW7ZErs7609R61Rrm5tzE4EvTi/view?usp=sharing
Bilyk N.D. (1993). "A Novel about an Artist" of the Postwar Years. English Literature in the XX-th Century. Kyiv : Lubid. С. 7–27.
Maugham S. (1989). The moon and Sixpence. The Razor’s Edge. Dnipro Publishing House. P. 20–226.
Prosalova V. A. (2019). Intertextual Analysis: Theory and Practice. Vinnytsia. 210 p.
Fowles D. (1986). The Ebony Tower. Kyiv : Dnipro Publishing House. 276 p.
Davidson A. E. (1984). "Eliduc" and "The Ebony Tower": John Fowles's Variation on a Medieval Lay. The International Fiction Review. 11 (1). P. 31–6.
Onega S. (1994). "The Ebony Tower": Text and Intertext. Miscelánea: A Journal of English and American Studies – University of Zaragoza. 15. P. 447–479.
Salys R. (1983).The Medieval Context of John Fowles’s "The Ebony Tower". Critique: Studies in Contemporary Fiction. 25 (1). P. 11–24.
