Інтегративна класифікація джерел історіографії педагогічної персоналії: від традиційних до цифрових форм
Анотація
Наголошено, що сучасну історіографію педагогічних персоналій характеризується розширенням джерельної бази та появою нових цифрових ресурсів, що потребує переосмислення підходів до їх класифікації та аналізу. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та побудова багаторівневої інтегративної класифікації джерел історіографії педагогічних персоналій, яка враховує взаємодію традиційних та сучасних (цифрових) форм фіксації педагогічних знань. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході з використанням принципів історизму, систематизації та об’єктивності. Використовувалися історико-генетичний, порівняльно-історичний та системно-структурний методи, а також аналіз та синтез наукових джерел. Результати дослідження: Запропоновано багаторівневу систему класифікації джерел, яка охоплює типи (усні, письмові, матеріальні), категорії (наративні, дидактичні, документальні) та види. Обґрунтовано інтеграцію новітніх цифрових джерел (блогів, матеріалів соціальних мереж тощо) у структуру письмових наративних джерел, а також врахування мультимодальності джерельної бази. Наукова новизна полягає в поєднанні традиційного джерелознавчого підходу з цифровим виміром та мультимодальними формами представлення знань. Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати може бути використано в історико-педагогічних дослідженнях для систематизації джерел та поглиблення аналізу педагогічних персоналій.
Завантаження
Посилання
Berger, S., & Niven, B. (Eds.). (2014). Writing the history of memory. Bloomsbury Academic. Binytska, K., Buchkivska, G., & Nahornyi, Y. (2022). Pedagogical Biography from the Standpoint of Scientific Research. Pedagogical Discourse, (32), 80-85. https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.32.10
Bourdieu, P. (1993). The field of cultural production. Columbia University Press.
Brundage, A. (2017). Going to the sources: A guide to historical research and writing. John Wiley & Sons.
Bueno, B. O. (2018). Biographical approaches in education. Oxford Research Encyclopedia of Education. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.3
Burgos-Videla, C., Parada-Ulloa, M., & Martїnez-Dїaz, J. (2025). Critical thinking in the classroom: the historical method and historical discourse as tools for teaching social studies. Frontiers in Sociology, 10, Article 1526437. https://doi.org/10.3389/fsoc.2025.1526437
Burke, P. (2019). What is the history of knowledge? Polity Press. Carretero, M., Rodriguez-Moneo, M., Cantabrana, M., & Parellada, C. (2022). History education in the digital age.
In History Education in the Digital Age (pp. 1-26). Cham: Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-031-10743-6_1
Dada, C. (2024). Multimodal Literacy and the Digital Humanities Intersection: A Transformative Approach for Higher Education. Journal of Science, Technology and Education, 12(4), 634-642.
Day, C., & Gu, Q. (2018). Teacher resilience and biography. Teaching and Teacher Education, 69, 1–9. https://doi.org/10.1016/j.tate.2017.09.012
Fokkens, A., Ter Braake, S., Ockeloen, N., Vossen, P., Legêne, S., Schreiber, G., & de Boer, V. (2018). Biographynet: Extracting relations between people and events. arXiv preprint arXiv:1801.07073. https://arxiv.org/pdf/1801.07073
Fuchs, E. (2017). The transnational turn in the history of education. Journal of Educational Media, Memory, and Society, 9(2), 1–17. https://doi.org/10.3167/jemms.2017.090201
Fuchs, E., & Roldán Vera, E. (2019). The Transnational in the History of Education. Palgrave Macmillan.
Fuchs, E. (2021). Textbooks in their Contexts: Textbook Studies Revisited. In S. Van Ruyskensvelde, G. Thyssen, F. Herman, A. Van Gorp, & P. Verstraete (Eds.), Folds of Past, Present and Future: Reconfiguring Contemporary Histories of Education (pp. 195-216). De Gruyter Oldenbourg. https://doi.org/10.1515/9783110623451
Gold, M. K., & Klein, L. F. (Eds.). (2019). Debates in the digital humanities 2019. University of Minnesota Press.
Goodson, I. F. (2017). The Routledge International Handbook on Narrative and Life History. Routledge.
Goodson, I. F. (2019). Investigating the teacher’s life and work. Teachers and Teaching, 25(1), 1–12. https://doi.org/10.1080/13540602.2018.1532409
Graser, H., Häberlein, M., & Tlusty, B. A. (2020). Sources and historiography. In A companion to late medieval and early modern Augsburg (pp. 3–19). Brill.
Guldi, J., & Armitage, D. (2014). The history manifesto. Cambridge University Press.
Hamilton, D. (2019). Towards a theory of schooling. Routledge.
Hitchcock, T. (2017). Digital searching and the practice of history. Social History, 42(2), 1–18. https://doi.org/10.1080/03071022.2017.1290367
Holubnycha, L. O. (2013). Klasyfikatsiia dzherel istoriohrafii pedahohichnoi personalii [Classification of sources of pedagogical personality historiography]. Pedahohichnyi Dyskurs [Pedagogical Discourse], 15, 162–167. [in Ukrainian].
Holubnycha, L., & Besarab, T. (2021) General scientific basics of pedagogical history researches. Educational Challenges, 26(1), 41–50. https://doi.org/10.34142/2709-7986.2021.26.1.04
Holubnycha, L., Kostikova, I., Maslova, N., Tanko, A., & Sikora, V. (2019). Modern types of historiographic sources in pedagogy. Romanian Journal for Multidimensional Education, 11(2). https://doi.org/10.18662/rrem/122
López-Garcїa, A. (2023). Effectiveness of a teaching methodology based on historical thinking. Frontiers in Education, 8, Article 1175123. https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1175123
McCulloch, G. (2011). The struggle for the history of education. Routledge.
Milligan, I. (2019). History in the Age of Abundance? How the Web is Transforming Historical Research. McGill-Queen’s University Press.
Moretti, F. (2013). Distant reading. Verso Books.
Popkin, J. D. (2016). From Herodotus to H-Net: The story of historiography. Oxford University Press.
Popkin, J. D. (2017). History, Historians, and Autobiography Revisited. Taylor & Francis. https://doi.org/10.1080/08989575.2017.1338028
Popkewitz, T. S. (Ed.). (2013). Rethinking the history of education: Transnational perspectives on its questions, methods, and knowledge. Palgrave Macmillan.
Renders, H., De Haan, B., & Harmsma, J. (2016). Biographical Turn. Taylor & Francis.
Schriewer, J. (Ed.). (2017). World culture re-contextualised: Meaning constellations and path-dependencies in comparative and international education research. Routledge.
Strazhnikova, I. (2018). Teoretyko-metodolohichni zasady doslidzhennia pedahohichnykh personalii [Theoretical and methodological foundations of research on pedagogical personalities]. Pedahohichnyi Dyskurs [Pedagogical Discourse], 24, 34–39. [in Ukrainian].
Terras, M. (2022). Digital Humanities in Practice. Facet Publishing.
Tröhler, D. (2023). Curriculum theory and education history. In R. Tierney, F. Rizvi, & K. Ercikan (Eds.), International Encyclopedia of Education: Volume 7 (4th ed., pp. 117–125). Elsevier.
Tröhler, D. (2020). History and historiography: Approaches to historical research in education. In Handbook of historical studies in education (pp. 1–17). Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-10-0942-6_1-1
Verbovskyi, I. A., & Kulyk, S. P. (2024). Historical aspects of the development of digitalization in modern society. Pedagogy of Creative Personality Formation in Higher and General Secondary Schools, 1(92), 93-102. https://doi.org/10.35433/pedagogy.2(117).2024.1
Westberg, J. (2025). Historical methods in educational research: sources, contextualisation, periodisation and analysis. Paedagogica Historica, 61(6), 994–1014. https://doi.org/10.1080/00309230.2025.2473704
Woolf, D. (2019). A global history of history. Cambridge University Press.
