Дослідницька компетентність учнів з історії: порівняльний аналіз вітчизня них і зарубіжних підходів до її сутності та формування

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних підходів до визначення сутності та методики формування дослідницької компетентності учнів у навчанні історії. Актуальність дослідження зумовлено переходом до компетентнісної моделі освіти та зростанням ролі критичного мислення в умовах інформаційного середовища. Метою дослідження є виявлення спільних тенденцій і відмінностей у наукових підходах та обґрунтування можливостей їх поєднання у вітчизняній освітній практиці. Дослідження має теоретичний характер і ґрунтується на компаративному аналізі наукових джерел. Використано методи аналізу, узагальнення, систематизації та порівняння. У результаті встановлено, що вітчизняна традиція трактує дослідницьку компетентність як інтегративну особистісну якість, тоді як у зарубіжній її осмислюють як процес і спосіб історичного мислення, пов’язаний із роботою з доказами й конструюванням знань. Виявлено спільні тенденції (діяльнісний характер навчання, поетапність, роль рефлексії) та відмінності у методологічних засадах, організації навчання та оцінюванні. Обґрунтовано доцільність поєднання структурованості навчального процесу з розвитком самостійності учнів, а також упровадження формувального оцінювання, посилення метакогнітивного складника й використання моделей дослідницького навчання.