Особливості релігійного виховання дитини в сім’ї на основі поглядів В. Зінківського

Анотація

Сучасні умови життя відсторонюють дитину від релігійного виховання в родині, оскільки все православне виховання цілком укладене в загальному правилі християнського життя: здоби Дух мирний, і навколо тебе врятуються тисячі. Навпаки, бажання батька мати в руках педагогічний посібник і керуватися ним у відношенні до сина чи дочки, є знак того, наскільки штучна батьківська релігійність, як збідніло особисте ставлення до дітей і дух любові, який є справжньою суттю святоотцівської традиції, осередком усієї православної духовності.

Мета дослідження – на основі проведеного аналізу та літератури, а також архівних джерел, визначити особливості релігійного виховання дітей та молоді в педагогічній спадщині В. Зінківського. Методи дослідження: герменевтичний (для вивчення й коментування педагогічних ідей В. Зеньківського); феноменологічний (для об’єктивного розкриття історичних фактів); біографічний (для вивчення творчого доробку вченого); синергетичний (для визначення змін в еволюції поглядів педагога); парадигмальний (для характеристики релігійно-педагогічних ідей В. Зеньківського); порівняльно-історичний (для розкриття й зіставлення педагогіко-історичних ідей); бібліографічний (для аналізу та архівних і бібліотечних фондів). У роботі наводяться аргументи на користь посилення релігійної складової сімейного виховання дітей. На основі поглядів В. Зеньківського, відмічено, що необхідне встановлення та зміцнення духовного зв’язку дітей з батьками. Для цього В. Зіньківський пропонує постійне спілкування з дітьми, залучення їх у світ турбот та труднощів сім’ї, покладання відповідальних та посильних справ, взагалі залучення дітей до активної роботи для сім’ї. Якщо вони не з примусу, а самі йдуть на це, то за пра- вильно створеної духовної атмосфери цього нескладно досягти. Сім’я може дати релігійне виховання своїм дітям, але для цього вона сама повинна опанувати ту релігійну силу, яка повідомляється їй у таїнстві шлюбу. Поза цим залишається лише соціально-психічна реальність сім’ї, та її релігійно-онтологічна основа ховається у недоступну глибину, і тому діти ростуть без залучення до духовності, у якій укладено необхідні їхнього зростання сили. На думку В. Зіньківського, проблема релігійного виховання в сім’ї є проблема повернення самої сім’ї до її релігійної основи. Релігійне виховання дітей здійснюється переважно особистим прикладом та молитовною атмосферою любові у домі.