Суть та структура іншомовної комунікативної компетентності фахівців
Анотація
Підґрунтям вивчення іншомовної комунікативної компетентності студентів є компетентнісний, контекстний та особистісно-діяльнісний підходи.
Мета статті – на основі проведеного аналізу літератури визначити суть поняття «іншомовна комунікативна компетентність» та схарактеризувати її структурні компоненти.
Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, систематизація та узагальнення різних поглядів та підходів учених щодо визначення суті поняття та структури іншомовної комунікативної компетентності.
Іншомовна комунікативна компетентність розглядається як складна, багатокомпонентна освіта, де у процесі мовної підготовки акцентується увага на професійній спрямованості іншомовної комунікативної компетентності студентів. Іншомовна комунікативна компетентність розуміється як інтегративна особистісно-професійна освіта, яка визначає здатність і готовність студента до креативного вирішення практико-орієнтованих та інформаційно-комунікативних завдань у галузі професійної діяльності та іншомовного професійно орієнтованого спілкування. Визначальним у структурі іншомовної комунікативної компетентності студентів є її професійна спрямованість. Автор визначив такі компетенції в структурі іншомовної комунікативної компетентності студентів: лінгвістична (володіння лексикою, граматикою, фонетикою, орфографією); дискурсивна (володіння логічністю організацією мовлення та письмових текстів); розмовна (уміння говорити зв’язно, без напруги, у природному темпі, без затяжних пауз для пошуку мовних форм при отриманні та передачі професійної інформації); прагматична (уміння передати комунікативний зміст відповідно до соціального контексту); інформаційно-технологічна (уміння здійснювати пошук іншомовної комунікативної професійно значущої інформації з різних джерел, продуктивно користуватися іншомовними інформаційними Інтернет ресурсами у процесі професійної діяльності); стратегічна (здатність використовувати вербальні та невербальні професійно комунікативні стратегії для компенсації знань, що бракують, в умовах реального мовного спілкування); соціокультурна (знання соціокультурного контексту, в якому використовується мова, уміння будувати іншомовне професійне спілкування адекватне цим особливос тям); особистісно-креативна (здатність підвищувати рівень володіння іноземною мовою, здатність до саморозвитку у процесі самостійної пошукової та творчої діяльності). Враховуючи складний, інтегративний та професійно-орієнтований характер іншомовної комунікативної компетентності студентів було виділено когнітивний, операційно-дієвий, емоційно-вольовий, мотиваційно-ціннісний та рефлексивний компоненти.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Bawer, Н. (1991). Competence of Foreign Language Teachers in the Area of Vocationally Oriented Language Learning, Language Learning for European Citizenship: Report on Workshop 3A. Schotten.
Dȍrnyei, Z. (2013). Motivational Strategies in the Language Classroom (Cambridge: Cambridge University Press, 2001) 12. I. V. Firsova, Language barrier by a language teaching, The humanities.
Ebata, М. (2013). Motivation Factors in Language Learning, The Internet TESL Journal, XIV. Retrieved. URL: http://iteslj.org/Articles/Ebata-MotivationFactors.html (reference date 20.04.2021).
Fallowfield, L., Jenkins, V., Farewell, V., Saul, J., Duffy, A., Eves, R. (2019). Efficacy of a Cancer Research UK communication skills training model for oncologists: A randomised controlled trial. Lancet, 359 (9307), 650– 656. doi: 10.1016/S0140-6736(02)07810-8.
Gartmeier, M., Bauer, J., Fischer, M., Hoppe-Seyler, T., Karsten, G., Kiessling, C., Möller, G., Wiesbeck, A., Prenzel, M. (2015). Fostering professional communication skills of future physicians and teachers: Effects of e-learning with video cases and role-play. Instr Sci, 43(4), 443–462. doi: 10.1007/s11251-014-9341-6.
Härtl, A., Bachmann, C., Blum, K., Hofer, S., Peters, T., Preusche, I., Raski, B., Rüttermann, S., Wagner-Menghin, M., Wünsch, A., Kiessling, C. (2015). GMA-Ausschuss Kommunikative und Soziale Kompetenzen. Desire and reality- teaching and assessing communicative competencies in undergraduate medical education in German-speaking Europea survey. GMS Z Med Ausbild, 32(5) : Doc56. doi: 10.3205/zma000998.
Hulsman, R., Harmsen, A., Fabriek, M. (2009). Reflective teaching of medical communication skills with DiViDU: Assessing the level of student reflection on recorded consultations with simulated patients. Patient Educ Couns, 74(2), 142–149. doi: 10.1016/j.pec.2008.10.009.
Khatuntseva, S., Kabus, N., Portyan, M., Zhernovnykova, O., Kara, S., Knysh, S. (2019). The Method of Forming the Health-Saving Competence of Pedagogical Universities’ Students. Revista Românească pentru Educaţie Multidimensională, 12, 185–197. doi:10.18662/rrem/208.
Kurtz, S., Silverman, J., Draper, J. (2016). Teaching and learning communication skills in medicine. 2nd ed. Boca Raton: CRC Press. Available from: http://gbv.eblib.com/patron/FullRecord.aspx?p=4711378.
Liu, C., Scott, K., Lim, R., Taylor, S., Calvo, R. (2016). EQClinic: A platform for learning communication skills in clinical consultations. Med Educ Online, 21, 31–49. doi: 10.3402/meo.v21.31801.
O” zlem, Ҫ., Orhan, K. (2016). Barriers Experienced by Middle School Students in the Process of Learning English. International Journal of Psychology and Educational Studies, 3(1), 31–46.
Schmitz, F., Schnabel, K., Stricker, D., Fischer, M., Guttormsen, S. (2017). Learning communication from erroneous video-based examples: A double-blind randomised controlled trial. Patient Educ Couns, 100(6), 1203–1212. doi: 10.1016/j.pec.2017.01.016.
Shanafelt, T., Bradley, K., Wipf, J., Back, A. (2002). Burnout and self-reported patient care in an internal medicine residency program. Ann Intern Med, 136(5), 358–367. doi: 10.7326/0003-4819-136-5-200203050-00008.
Stewart, M. (1995). Effective physician-patient communication and health outcomes: A review. Can Med Ass J, 152(9), 1423–1433.
Strevens, А. (1991). The development of specialist materials for VOLL, Language Learning for European Citizenship: Report on Workshop 3A. Schotten.
Wissenschaftsrat (2020). Neustrukturierung des Medizinstudiums und Änderung der Approbationsordnung für Ärzte – Empfehlungen der Expertenkommission zum Masterplan Medizinstudium. Available from: https://www. bmbf.de/de/masterplan-medizinstudium-2020-4024.html.
Zhernovnykova, O. A, Nalyvaiko, О. О., Nalyvaiko, N. A. (2019). Formation of information and digital competence of future teachers in the context of the development of the New Ukrainian School: monograph «Theory and practice of introduction of competence approach to higher education in Ukraine» edit. I.M. Trubavina, S. T. Zolotukhina. Vienna: Premier Publishing. (р. 208–216).
Zhernovnykova, O. A., Mishchenko, O.A., Osova, O.A. (2016). The Development of ‘Project Competence’ of Future Teachers. Journal of Advocacy, Research and Education, 5, 38–44. URL: http://kadint.net/our-journal.html
Zhernovnykova, O., Kovalenko, O., Mkrtichian, O., Zelenska, L. (2020). Evaluation of the professional teaching competence: chinese experience. Journal of Education, Health and Sport, 10(3), 199–207. https://zenodo.org/ record/3757294/
Bawer, Н. (1991). Competence of Foreign Language Teachers in the Area of Vocationally Oriented Language Learning, Language Learning for European Citizenship: Report on Workshop 3A. Schotten.
Dȍrnyei, Z. (2013). Motivational Strategies in the Language Classroom (Cambridge: Cambridge University Press, 2001) 12. I. V. Firsova, Language barrier by a language teaching, The humanities.
Ebata, М. (2013). Motivation Factors in Language Learning, The Internet TESL Journal, XIV. Retrieved. URL: http://iteslj.org/Articles/Ebata-MotivationFactors.html (reference date 20.04.2021).
Fallowfield, L., Jenkins, V., Farewell, V., Saul, J., Duffy, A., Eves, R. (2019). Efficacy of a Cancer Research UK communication skills training model for oncologists: A randomised controlled trial. Lancet, 359 (9307), 650– 656. doi: 10.1016/S0140-6736(02)07810-8.
Gartmeier, M., Bauer, J., Fischer, M., Hoppe-Seyler, T., Karsten, G., Kiessling, C., Möller, G., Wiesbeck, A., Prenzel, M. (2015). Fostering professional communication skills of future physicians and teachers: Effects of e-learning with video cases and role-play. Instr Sci, 43(4), 443–462. doi: 10.1007/s11251-014-9341-6.
Härtl, A., Bachmann, C., Blum, K., Hofer, S., Peters, T., Preusche, I., Raski, B., Rüttermann, S., Wagner-Menghin, M., Wünsch, A., Kiessling, C. (2015). GMA-Ausschuss Kommunikative und Soziale Kompetenzen. Desire and reality- teaching and assessing communicative competencies in undergraduate medical education in German-speaking Europea survey. GMS Z Med Ausbild, 32(5) : Doc56. doi: 10.3205/zma000998.
Hulsman, R., Harmsen, A., Fabriek, M. (2009). Reflective teaching of medical communication skills with DiViDU: Assessing the level of student reflection on recorded consultations with simulated patients. Patient Educ Couns, 74(2), 142–149. doi: 10.1016/j.pec.2008.10.009.
Khatuntseva, S., Kabus, N., Portyan, M., Zhernovnykova, O., Kara, S., Knysh, S. (2019). The Method of Forming the Health-Saving Competence of Pedagogical Universities’ Students. Revista Românească pentru Educaţie Multidimensională, 12, 185–197. doi:10.18662/rrem/208.
Kurtz, S., Silverman, J., Draper, J. (2016). Teaching and learning communication skills in medicine. 2nd ed. Boca Raton: CRC Press. Available from: http://gbv.eblib.com/patron/FullRecord.aspx?p=4711378.
Liu, C., Scott, K., Lim, R., Taylor, S., Calvo, R. (2016). EQClinic: A platform for learning communication skills in clinical consultations. Med Educ Online, 21, 31–49. doi: 10.3402/meo.v21.31801.
O” zlem, Ҫ., Orhan, K. (2016). Barriers Experienced by Middle School Students in the Process of Learning English. International Journal of Psychology and Educational Studies, 3(1), 31–46.
Schmitz, F., Schnabel, K., Stricker, D., Fischer, M., Guttormsen, S. (2017). Learning communication from erroneous video-based examples: A double-blind randomised controlled trial. Patient Educ Couns, 100(6), 1203–1212. doi: 10.1016/j.pec.2017.01.016.
Shanafelt, T., Bradley, K., Wipf, J., Back, A. (2002). Burnout and self-reported patient care in an internal medicine residency program. Ann Intern Med, 136(5), 358–367. doi: 10.7326/0003-4819-136-5-200203050-00008.
Stewart, M. (1995). Effective physician-patient communication and health outcomes: A review. Can Med Ass J, 152(9), 1423–1433.
Strevens, А. (1991). The development of specialist materials for VOLL, Language Learning for European Citizenship: Report on Workshop 3A. Schotten.
Wissenschaftsrat (2020). Neustrukturierung des Medizinstudiums und Änderung der Approbationsordnung für Ärzte – Empfehlungen der Expertenkommission zum Masterplan Medizinstudium. Available from: https://www. bmbf.de/de/masterplan-medizinstudium-2020-4024.html.
Zhernovnykova, O. A, Nalyvaiko, О. О., Nalyvaiko, N. A. (2019). Formation of information and digital competence of future teachers in the context of the development of the New Ukrainian School: monograph «Theory and practice of introduction of competence approach to higher education in Ukraine» edit. I.M. Trubavina, S. T. Zolotukhina. Vienna: Premier Publishing. (р. 208–216).
Zhernovnykova, O. A., Mishchenko, O.A., Osova, O.A. (2016). The Development of ‘Project Competence’ of Future Teachers. Journal of Advocacy, Research and Education, 5, 38–44. URL: http://kadint.net/our-journal.html
Zhernovnykova, O., Kovalenko, O., Mkrtichian, O., Zelenska, L. (2020). Evaluation of the professional teaching competence: chinese experience. Journal of Education, Health and Sport, 10(3), 199–207. https://zenodo.org/ record/3757294/