Професійне вигорання педагогів як психолого-педагогічна проблема
Анотація
У статті розглядається психолого-педагогічна проблема професійного вигорання педагогів. Суть поняття «професійне вигорання педагогів» схарактеризовано як комплекс симптомів, які проявля-ються шляхом виснаженням, формуванням негативних установок стосовно інших, розвитком нега-тивного ставлення до себе, своїм професійних досягнень. Автором визначено складові професій-ного вигорання: емоційне виснаження, пов’язане з почуттям емоційного спустошення і втоми, яке виникає при надлишковому робочому навантаженні, коли емоційні ресурси особистості вчителя є вичерпаними; деперсоналізація – тенденція розвивати негативне ставлення до особистості; редук-ція професійних досягнень, що виявляється в переживанні некомпетентності та неуспішності своєї діяльності. Конкретизовано стадії професійного вигорання педагогів: на першій стадії визначено рів-ні виконання функцій, довільної поведінки (забування певних моментів, тобто провали в пам’яті, збої у виконанні певних рухових дій); на другій стадії спостерігається зниження інтересу до профе-сійної діяльності, потреби у спілкуванні, підвищена дратівливість; третя стадія – особистісне виго-рання, якому характерна повна втрата інтересу до роботи та життя взагалі, емоційна байдужість, відчуття постійної відсутності сил, вчитель прагне до самотності. Визначено чинники, що впливають на професійне вигорання педагогів: організація освітнього процесу, особливості професійної діяль-ності, робочі ситуації, комунікація, особистісні характеристики. Доведено, що педагогічне вигорання вчителя є результатом складної взаємодії всіх цих чинників. Наведено класифікацію стресорів, що мають вплив на професійну діяльність вчителя. Проведено порівняльний аналіз між професійним вигоранням вчителя і стресорами вчительської професії. Визначено вплив професійного вигорання педагогів на перебіг педагогічного процесу та на розвиток особистості учня, як такий що заважає створенню фасилітаційної атмосфери у класі.
Завантаження
Посилання
/Посилання
REFERENCES
Hrynyk, I. (2010). Psykholohichnyy analiz syndromu profesiynoho «vyhorannya» pedahohichnykh pratsivnykiv [Psychological analysis of professional burning out syndrome of pedagogues]. Problemy humanitarnykh nauk. Drohobych. 25. S. 48–59. [In Ukrainian].
Rubinshteyn, S. L. Osnovyi obschey psihologii [Basics of general psychology]. SPb.: Piter, 2000. 705 с.
Skoryk, Yu. M. (2014). Peredumovy profesiinoho vyhorannia vykladachiv vyshchoi shkoly [Prerequisites for the burnout of high school teachers]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 19, р. 119–121. [In Ukrainian].
Urbanovych, O. (2006). Zdorov'ya kerivnyka. Poperedzhennya ta podolannya stresiv i zhyttyevykh kryz [Health manager. Prevention and overcoming stress and life crises]. Pidruchnyk dlya dyrektora. 12, p. 10–40. [In Ukrainian].
Cherniss, C. (1992). Long-term consequences of burnout: an exploratory study. Jornal of organizational behavior. 13(1), p. 1–11. [In English].
Dierendonck, D. V., Schaufeli, W. В., Sixma, H. J. (1994). Burnout among general practitioners: a perspective from equity theory. Journal of social and clinical psychology. 13 (1), p. 78-87. [In English].
Freundenberger, H. J. (1974). Staff burnout. Jornal of social issues. 30 (1), p. 64–72. [In English].
Maslach, C. & Jackson S. (1981). The measurent of experienced burnout. Jornal of occupational behavior, 1981. 2. р. 26–34. [In English].
Maslach, C. & Schaufeli, W. B. & Leiter, M. P. (2001). Job burnout. Annual review of psychology. 52. P. 397–422. [In English].
Maslach C. & Schaufeli W. History and conceptual speci icity of burnout. Recent developments in theory and research, hemisphere. New York, 1993. P. 24–32. [In English].
Pines, A. M. (2002). A psychoanalytic-existential approach to burnout demonstrated in the cases of a nurse, a teacher, and a manager, Psychotherapy. Theory/Research/Practice/Training. 39 (1), р. 103–113. [In English].
Von Onciul, J. (1996). ABC of work related disorders: stress at work. British Medical Journal. 313, p.745–748. [In English].
World Health Organization. (1992). The ICD-10 Classi ication of Mental and Behavioral Disorders: clinical
descriptions and diagnostic guidelines. Geneva: WHO, p. 51. [In English].
Гриник І. Психологічнии аналіз синдрому професіиного «вигорання» педагогічних працівників. Проблеми гуманітарних наук. Дрогобич, Ред. -вид.відділ ДДПУ. 2010. Вип. 25. С. 48–59.
Рубинштеин С. Л. Основы общеи психологии. СПб.: Питер, 2000. 705 с.
Скорик Ю. М. Передумови професіиного вигорання викладачів вищоı̈школи. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, 2014. Вип.19. С. 119–121.
Урбанович О. Здоров’я керівника. Попередження та подолання стресів і життєвих криз. Підручник для директора, 2006. № 12. С. 10–40.
Cherniss C. Long-term consequences of burnout: an exploratory study. Jornal of organizational behavior, 1992. Vol. 13(1). P. 1–11.
Dierendonck D. V., Schaufeli W. В., Sixma H. J. Burnout among general practitioners: a perspective from equity theory. Journal of social and clinical psychology, 1994. Vol. 13 (1). Р. 78-87.
Freundenberger H. J. Staff burnout. Jornal of social issues, 1974. Vol. 30 (1). Р. 64–72.
Maslach C., Jackson S. The measurent of experienced burnout. Jornal of occupational behavior, 1981. Vol. 2. Р. 26–34.
Maslach C., Schaufeli W. B., Leiter M. P. Job burnout. Annual review of psychology. 2001. Vol.52. P. 397–422.
Maslach C., Schaufeli W. History and conceptual speci icity of burnout. Recent developments in theory and research, hemisphere. New York, 1993. P. 24–32.
Pines A. M. A psychoanalytic-existential approach to burnout demonstrated in the cases of a nurse, a teacher, and a manager, Psychotherapy. Theory/Research/Practice/Training, 2002. Vol. 39 (1). Р. 103–113.
Von Onciul J. ABC of work related disorders: stress at work. British Medical Journal, 1996. Vol. 313. P.745–748.
World Health Organization. The ICD-10 Classi ication of Mental and Behavioral Disorders: clinical descriptions and diagnostic guidelines. Geneva: WHO. 1992. P. 51.