РОЛЬ ОСВІТНІХ І ПСИХОЛОГІЧНИХ СТРАТЕГІЙ У РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ПРАЦІВНИКІВ IT-ГАЛУЗІ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ
Анотація
У статті розглянуто проблему професійного вигорання в галузі інформаційних технологій (IT) через призму розвитку стресостійкості та соціальної підтримки працівників. Зазначено, що специфіка IT-середовища висока інтенсивність праці, багатозадачність, технологічні зміни та соціальна ізоляція суттєво підвищує ризик емоційного виснаження. Актуалізовано необхідність комплексного підходу до профілактики професійного вигорання через поєднання освітніх і психологічних стратегій.
Методологія дослідження базувалася на теоретичному аналізі сучасних зарубіжних і вітчиз няних наукових праць, систематизації результатів емпіричних досліджень, порівняльному аналізі освітніх та психологічних інтервенцій і моделюванні інтегрованої стратегії профілактики вигорання для IT-сфери. Основну увагу приділено джерелам, опублікованим упродовж останніх 5–10 років, що забезпечило актуальність та наукову валідність узагальнень.
Результати дослідження показали, що освітні стратегії (тренінги резилієнтності, цифрові програми, microlearning) ефективно формують навички саморегуляції та стрес-менеджменту серед працівників. Психологічні стратегії (майндфулнес, когнітивно-поведінкові інтервенції, програми підтримки ментального здоров’я) сприяють зниженню рівня емоційного виснаження та розвитку емоційної гнучкості. Водночас організаційний рівень підтримки відіграє вирішальну роль у стабільності результатів. На основі аналізу розроблено авторську модель інтеграції освітніх та психологічних стратегій, що охоплює індивідуальний, міжособистісний та організаційний рівні впливу.
У висновках наголошено, що комплексне впровадження освітніх і психологічних заходів дозволяє не лише знизити ризик професійного вигорання, а й сприяє формуванню стійкого, інноваційного та психологічно безпечного корпоративного середовища в IT-компаніях. Перспективою подальших досліджень визначено емпіричну апробацію запропонованої моделі та розробку діагностичних інструментів оцінки її ефективності.
Завантаження
Посилання
Aronsson, G., Theorell, T., Grape, T., Hammarström, A., Hogstedt, C., Marteinsdottir, I., ... & Hall, C. (2017). A systematic review including meta-analysis of work environment and burnout symptoms. BMC Public Health, 17, 264. https://doi.org/10.1186/s12889-017-4153-7
Attridge, M. (2019). A global perspective on promoting workplace mental health and the role of employee assistance programs. American Journal of Health Promotion, 33(4), 622–629. https://doi.org/10.1177/0890117119838101c
Bakker, A. B., & Demerouti, E. (2017). Job demands–resources theory: Taking stock and looking forward. Journal of Occupational Health Psychology, 22(3), 273–285. https://doi.org/10.1037/ocp0000056
Baldwin, T. T., & Ford, J. K. (2018). Transfer of training: A review and directions for future research. Personnel Psychology, 41(1), 63–105. https://doi.org/10.1111/j.1744-6570.1988.tb00632.x
Cocker, F., & Joss, N. (2016). Compassion fatigue among healthcare, emergency and community service workers: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 13(6), 618. https://doi.org/10.3390/ijerph13060618
Hollaar, M. H. L., Kemmere, B., Kocken, P. L., & Denktaş, S. (2025). Resilience-based interventions in the public sector workplace: A systematic review. BMC Public Health, 25(1), 350. https://doi.org/10.1186/s12889-02421177-2
Kabat-Zinn, J. (2013). Full catastrophe living: Using the wisdom of your body and mind to face stress, pain, and illness. Bantam Books.
Maslach, C., & Leiter, M. P. (2016). Burnout: A multidimensional perspective. In A. M. Pines & C. Maslach (Eds.), Burnout and Health (pp. 15–32). Taylor & Francis.
Nobles, C. N. M. N. (2025). Exploring mitigative strategies to prevent burnout in cybersecurity. Cybersecurity Quarterly, 19(1), 45–59.
Robertson, I. T., Cooper, C. L., Sarkar, M., & Curran, T. (2015). Resilience training in the workplace from 2003 to 2014: A systematic review. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 88(3), 533–562. https://doi.org/10.1111/joop.12120
Ruisoto, P., Ramirez, M. R., Garcia, P. A., Paladines-Costa, B., & Vaca, S. L. (2021). Social support mediates the effect of burnout on health in health care workers. Frontiers in Psychology, 12, 623587. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.623587
Shahwan, S., Tay, E. H., Shafie, S., Tan, Y. B., Gunasekaran, S., Tan, R. H. S., Satghare, P., Zhang, Y., Wang, P., Tan, S. C., & Subramaniam, M. (2024). The protective role of resilience and social support against burnout during the COVID-19 pandemic. Frontiers in public health, 12, 1374484. https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1374484
Tarafdar, M., Cooper, C. L., & Stich, J. F. (2019). The technostress trifecta – Techno eustress, techno distress and design: Theoretical directions and an agenda for research. Information Systems Journal, 29(1), 6–42. https://doi.org/10.1111/isj.12169
Tulili, T. R., Capiluppi, A., & Rastogi, A. (2023). Burnout in software engineering: A systematic mapping study. Information and Software Technology, 155, 107116. https://doi.org/10.1016/j.infsof.2022.107116
Virgili, M. (2015). Mindfulness-based interventions reduce psychological distress in working adults: A metaanalysis of intervention studies. Mindfulness, 6, 326–337. https://doi.org/10.1007/s12671-013-0264-0
West, C. P., Dyrbye, L. N., Erwin, P. J., & Shanafelt, T. D. (2016). Interventions to prevent and reduce physician burnout: A systematic review and meta-analysis. The Lancet, 388(10057), 2272–2281. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31279-X
Yurchenko, V., & Nalyvaiko, O. (2025). How ChatGPT shapes a new reality of writing: Is there a place for humans in an artificial world? Educational Challenges, 30(1), 138–155. https://doi.org/10.34142/2709-7986.2025.30.1.09
Zhai, X., Ren, L., Liu, Y., Liu, C., Su, X., & Feng, B. (2021). Resilience training for nurses: A meta-analysis. Journal of Hospice & Palliative Nursing, 23(6), 544–550. https://doi.org/10.1097/NJH.0000000000000791
