Застосування парадигми прецедентного аналізу для цілей мультибазового хмарного моніторингу DNS-трафіку

  • Данило Чепель Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, Україна, 61022 https://orcid.org/0009-0009-7449-8095
  • Сергій Малахов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0001-8826-1616
  • Микита Гончаров Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0002-9790-7260
Ключові слова: інформаційна безпека, штучний інтелект, фільтрація трафіку, DNS, RPZ, CBR, мережеві аномалії, хмарні обчислення, розподілена мережа, протоколи DNS

Анотація

Актуальність. Зростання складності DNS-інфраструктури та підвищення рівня загроз у мережевому середовищі зумовлюють необхідність розроблення інтелектуальних засобів моніторингу DNS-трафіку, здатних забезпечувати прозоре, адаптивне та обґрунтоване виявлення поведінкових аномалій. Особливої актуальності набуває впровадження підходів, що підвищують простежуваність логіки прийняття рішень системами штучного інтелекту.

Мета. Метою роботи є експериментальне дослідження прототипу програмного засобу для моніторингу поточного стану DNS-трафіку з широкою імплементацією можливостей ШІ, в основу логіки якого покладено концепцію прецедентного аналізу (CBR) поведінкових аномалій DNS-трафіку.

Методи дослідження. У роботі використано методи імітаційного моделювання, мультибазові вимірювання часу обробки DNS-запитів із застосуванням системи розподілених хмарних датчиків-тестерів, а також алгоритми прецедентного аналізу для інтелектуальної постобробки даних. Прототип реалізовано у вигляді Python-клієнта, інтегрованого з Gemini API, що функціонує на основі набору даних, сформованого за результатами попередніх досліджень [1-2]. У процесі роботи система автономно модифікує реєстр аномалій шляхом додавання нових прецедентів на основі результатів аналітичної обробки.

Результати. Отримані результати демонструють, що розглянутий підхід для моніторингу DNS-трафіку забезпечує виявлення як уже відомих аномалій, так і локалізацію ще невідомих колізій. Підтверджено перспективність застосування прецедентного підходу для покращення оперативності корегувань параметрів діючої зони політики реагування (RPZ) [3] та підвищення рівня поінформованості персоналу з питань безпеки DNS-трафіку. Водночас експерименти виявили ефект т. зв. «кластеризації», що може призводити до хибнопозитивних результатів оцінки подій та, як наслідок, суперечливих трактувань отриманих відомостей щодо спостережуваних мережевих подій.

Висновки. Перегляд діючих обмежень та завдань аналізу для модулів ШІ і подальше моделювання підтвердили, що внесені зміни суттєвим чином зменшили виявлений ефект «кластеризації» та підвищили надійність інтерпретацій аномалій, які спостерігаються за визначеною системою непрямих (опосередкованих) ознак. Отримані результати підтверджують доцільність подальшого розвитку підходу прецедентного аналізу в системах інтелектуального моніторингу DNS-трафіку.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Данило Чепель, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, Україна, 61022

аспірант кафедри кібербезпеки інформаційних систем, мереж і технологій

Сергій Малахов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, Україна, 61022

кандидат технічних наук, доцент кафедри кібербезпеки інформаційних систем, мереж і технологій

Микита Гончаров, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, Україна, 61022

аспірант кафедри кібербезпеки інформаційних систем, мереж і технологій

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2026-03-30
Як цитувати
Чепель, Д., Малахов, С., & Гончаров, М. (2026). Застосування парадигми прецедентного аналізу для цілей мультибазового хмарного моніторингу DNS-трафіку. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, серія «Математичне моделювання. Інформаційні технології. Автоматизовані системи управління», 69, 111-121. https://doi.org/10.26565/2304-6201-2026-69-09
Розділ
Статті