Комп'ютерне моделювання - новий метод досліджень у природничіх науках

  • В’ячеслав Буц Національного наукового центру ХФТІ, вул.. Академічна 1, Харків-108,Україна; 610108 https://orcid.org/0000-0001-7058-6260
  • Іван Гущин Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 6, Харків-22, Україна, 61022 http://orcid.org/0000-0002-1917-716X
  • Володимир Яновський Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 6, Харків-22, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0003-0461-749X
  • Володимир Куклін Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 6, Харків-22, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0002-0310-1582
  • Олександр Мішин Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків-22, Україна, 61022 http://orcid.org/0000-0001-7478-757X
  • Євген Поклонський Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків-22, Україна, 61022 http://orcid.org/0000-0001-5682-6694
  • Олексій Приймак Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 6, Харків-22, Україна, 61022 http://orcid.org/0000-0003-2633-7456
  • Сергій Севидов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків-22, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0002-9927-9237
  • Олександр Споров Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків-22, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0002-4610-9656
Ключові слова: комп’ютерне моделювання, нестійке конвективне середовище, стратегії з пам'яттю

Анотація

На даний час комп’ютери, зв’язані мережею, почали активно використовуватись для наукових досліджень. Це суттєво збільшило можливості дослідника, який проводить аналіз процесів та виконує розрахунки. Таке збільшення кількості доступних операцій призвело до якісних змін у наукових дослідженнях: вчені отримали нові можливості для дослідження процесів та пристроїв. Різко збільшилась швидкість проведення досліджень та аналізу їх результатів. Збільшення на порядки темпів всіх дослідницьких процедур, починаючи від постановки проблеми та закінчуючи детальним аналізом отриманого рішення та внесенням змін до структури досліджуваних моделей призвели до того, що в результаті чисельних експериментів стало можливим знаходити нові, раніше невідомі рішення, відкривати нові ефекти та явища. Персональний комп’ютер дозволив на багато порядків посилити індивідуальні можливості людини. Це дало можливість обробляти величезну кількість інформації, забезпечивши доступ через мережу до великої кількості наукових та технічних даних, до різноманітних літературних джерел, а також дозволило досліднику швидко знаходити експертів в різних галузях, незалежно від відстані. З’явились нові методи та технології розрахунків, розширились можливості діагностики отриманих результатів, суттєво зросли темпи аналізу як аналітичних конструкцій так і числових рішень, значно поліпшився доступ до великого масиву наукових даних, різко пришвидшилось усвідомлення дослідниками результатів своїх експериментів. Все це свідчить про новий характер наукових досліджень. Так, з’явились такі дисципліни, як “комп’ютерна хімія”, що змогла швидко створювати необхідні речовини із заданими властивостями, “комп’ютерна фізика”, що дозволяє отримувати складні рішення, діагностувати їх, вносити зміни та вибирати параметри для моделей. Виникла нова реальність наукових досліджень - «людина-комп'ютер-мережа». В статті на прикладі результатів роботи наукової групи кафедри штучного інтелекту та програмного забезпечення Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна наведено результати нових підходів до наукових досліджень. Показано, як завдяки проведеному комп’ютерному моделюванню колективних процесів взаємодії заряджених частинок з полями та інших процесів було виявлено ряд фізичних явищ, що раніше не були відомі дослідникам.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

В’ячеслав Буц, Національного наукового центру ХФТІ, вул.. Академічна 1, Харків-108,Україна; 610108

доктор фізико-математичних наук, професор; завідувач лабораторії професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків-22, Україна, 61022

Володимир Яновський, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 6, Харків-22, Україна, 61022

доктор фізико-математичних наук, професор, професор кафедри штучного інтелекту та програмного забезпечення. Завідувач теоретичним відділом, інститут монокристалів НАН України, пр.Науки 60, Харкіов,Україна, 61001

Володимир Куклін, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 6, Харків-22, Україна, 61022

доктор фізико-математичних наук, професор; завідувач кафедри штучного інтелекту та програмного забезпечення

Олександр Мішин, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків-22, Україна, 61022

старший викладач, кафедра штучного інтелекту та програмного забезпечення

Євген Поклонський, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків-22, Україна, 61022

кандидат фізико-математичних наук,  доцент кафедри штучного інтелекту та програмного забезпечення

Олексій Приймак, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 6, Харків-22, Україна, 61022

кандидат фізико-математичних наук, старший викладач кафедри штучного інтелекту та програмного забезпечення

Сергій Севидов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків-22, Україна, 61022

кандидат фізико-математичних наук,  доцент кафедри штучного інтелекту та програмного забезпечення

Олександр Споров, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків-22, Україна, 61022

кандидат фізико-математичних наук,  доцент кафедри штучного інтелекту та програмного забезпечення

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2021-06-29
Як цитувати
Буц, В., Гущин, І., Яновський, В., Куклін, В., Мішин, О., Поклонський, Є., Приймак, О., Севидов, С., & Споров, О. (2021). Комп’ютерне моделювання - новий метод досліджень у природничіх науках. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, серія «Математичне моделювання. Інформаційні технології. Автоматизовані системи управління», 50, 37-48. https://doi.org/10.26565/2304-6201-2021-50-04
Розділ
Статті