Обробка експертних знань в проектуванні лінійок програмних продуктів із застосуванням методу репертуарних сіток

Анотація

Розробка лінійок програмних продуктів (ЛПП) є перспективним шляхом для створення конкурентноздатного програмного забезпечення на сучасному ІТ – ринку. За умов постійних змін потреб користувачів та появи нових програмно-технічних засобів для реалізації таких  систем актуальною проблемою стає можливість забезпечення певного рівня варіабельності проектних рішень на всіх етапах їх повного життєвого циклу (ПЖЦ).  Одним з найбільш складних з них є етап визначення  початкових вимог користувачів до майбутньої системи і для підвищення ефективності цього процесу доцільно застосовувати методи виявлення та аналізу експертних знань у відповідній предметній області, для якої створюється та чи інша ЛПП. В статті, на основі аналізу загальновизнаного багаторівневого підходу до розробки  ЛПП, запропонованого в роботах К. Поля (K. Pohl), сформульована основна мета дослідження: розробити підхід до коректного визначення властивостей варіабельності цільової системи вже на початкових етапах її ПЖЦ.  Для цього проведено аналіз та запропоновано класифікацію методів видобутку та обробки експертних знань, і для подальшого застосування мотивовано обрано метод побудови репертуарних сіток (РС). Він дозволяє проводити аналіз та структурування експертних знань у багатовимірному інформаційному просторі, що дає можливість враховувати різні контекстні чинники, які можуть впливати на множину відповідних вимог до майбутньої системи. Розглянуті концептуальні засади методу побудови РС та запропоноване формальне теоретико-множинне визначення для його основних складових: елементів, конструктів та рейтингових оцінок. На прикладах з предметної області розробки систем «Розумний дім» з використанням такого підходу наведені конкретні приклади побудови РС, які дозволяють враховувати технічний, соціальний та економічний аспекти вимог користувачів щодо підтримки варіабельності програмно-апаратного забезпечення на етапі концептуального проектування цих систем. В результаті дослідження показана можливість реалізації автоматизованого процесу побудови відповідної FODA-моделі для забезпечення властивостей варіабельності на наступних етапах ПЖЦ систем цього типу.