Вплив використання пост-об'єктно-орієнтованих технологій на зменшення дефектів при супроводі програмного забезпечення

Анотація

Стаття присвячена дослідженню підвищення якості розробки програмного забезпечення на фазі супроводу із використанням пост об’єктно-орієнтованих технологій. Однією із особливостей фази супроводу програмного забезпечення є постійна зміна вимог користувачів, що на рівні вихідного коду призводить до проблеми наскрізної функціональності, яка в свою чергу викликає зростання рівня дефектів. Для вирішення проблеми наскрізної функціональності запропоновано використати механізми пост об’єктно-орієнтовані технологій та сформульовані базові завдання для досягнення фінальної цілі дослідження: зниження рівня дефектів під час фази супроводу. Представлений фреймворк для підвищення якості програмних систем із використанням пост об’єктно-орієнтованих технологій, який базується на концепті 3-вимірного простору, що поєднує у собі тип системи та вид пост об’єктно-орієнтованої технології, із використанням якої передбачається зниження рівня наскрізної функціональності у цільовій системі. Даний фреймворк базується на чотирьох базових евристичних припущеннях, що пов’язують рівень дефектів, наскрізну функціональность, пост об’єктно-орієнтовані технології та цільову програмну систему. Наведена концептуальна схема та запропонована двошагова процедура із використання даної пост об’єктно-орієнтованої технології для зменшення рівня дефектів на фазі супроводу цільової програмної системи. Процедура передбачає отримання кількісних оцінок на базі метрик наскрізної функціональності, таких як: рівень присутності наскрізної функціональності CFratio, її ступінь розсіювання DOS, залишковий рівень наскрізної функціональності RCRratio, та кількість дефектів у цільовій програмній системі NoD. Наведені дані 12 практичних експериментів із визначення залишкового рівня дефектів, що згруповані за чотирма типіми програмних систем та трьома пост об’єктно-орієнтованими технологіями, такими як: аспектно-орієнтована технологія, властивість-орієнтована технологія та контекстно-орієнтована технологія. Результати відповідних експериментів були проаналізовані, що дало змогу проранжувати згадані вище пост об’єктно-орієнтовані технології за залишковим рівнем дефектів в досліджених системах та визначити найменш та найбільш ефективну технологію для використання в процесі супроводу програмних систем.