ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРИЙОМИ ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У РОЗРІЗІ ПРАКТИКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Анотація

Вступ. Розгляд і вирішення справ з права інтелектуальної власності мають низку особливостей дотичних до специфіки інструментарію доказування і процесуально-процедурних аспектів, що застосовуються судами при дослідженні доказів та  ухваленні рішення суду. У процесах пошуку найбільш оптимальних та дієвих інструментів доказування пріоритетною є судова практика, що демонструє тенденції у процесуально-процедурних аспектах вирішення справ та надає відповідний орієнтир на оптимальні шляхи вирішення правових спорів. Безумовно, судові прецеденти Верховного суду, як найвищої інстанції судової системи, є зразковими та пріоритетними в питаннях застосування їх висновків, що можуть використовуватись як лінією доведення вимог, так і удосконалення процедури розгляду і вирішення справи по суті. Доктринальне дослідження даної тематики через призму судових прецедентів Верховного суду є ключовим в аспектах напрацювання практично-ефективної моделі доказування у справах про скасування дії свідоцтва про реєстрацію прав на торговельну марку, заборони використання об’єкта авторського права, що входить о складу офіційного акту органу державної влади тощо.

Короткий зміст основних результатів. Доктринальне дослідження ключових рішень Верховного суду у сфері права інтелектуальної власності надало можливість отримати наступні судження науково-прикладного змісту: при вирішенні справ про порушення виключних прав на об’єкт авторського права, який входить до складу документу органа державної влади необхідно враховувати ту доказову базу, що вказує на дату виникнення виключних майнових прав на об’єкт авторського права. Комбіноване поєднання об’єкта авторського права у складі акту органу державної влади не впливає на обсяг правової охорони першого; у справах про скасування дії свідоцтва про право інтелектуальної власності на торговельну марку проведене експертне дослідження повинно базуватися на комплексному методологічному дослідженні, що включає відповіді на питання про спів падіння досліджуваних позначень у фонетичній, семантичній та візуальній складових. Ознака належності експертного висновку підтверджується відповідністю його висновків об’єкту інтелектуальної власності, що є предметом спірних відносин; зміст ст. 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності необхідно оцінювати як перелік підстав для заборони використання торговельної марки; факт визнання торговельної марки добре відомою не створює юридичних наслідків набуття виключних прав на таку торговельну марку. У доведенні обставин порушення виключних прав на ідентифікуюче позначення, яке наслідує географічне зазначення важливим аспектом є доведення наявності ознаки розрізняльної здатності географічним позначенням.

Висновок. Проведене доктринальне дослідження судової практики Верховного суду у справах про захист права інтелектуальної власності має важливе прикладне значення, обумовлене можливістю удосконалення інструментарію формування та доведення позицій захисту порушених права та напрацювання подальших доктринальних досліджень окресленої тематики.